Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №604/330/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/330/26

Провадження № 2/604/343/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Федорович І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ)

представника відповідача - ОСОБА_2 (в режимі ВКЗ)

відповідача – ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

Стислий зміст позовної заяви

1.17 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду через Електронний суд з цивільним позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів. Просить змінити спосіб стягнення аліментів з твердої суми 1200,00 грн на спосіб стягнення аліментів у частці від доходу – в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку платника аліментів щомісячно, починаючи з набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

2.Обґрунтування позову (фактична підстава позову) – рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.09.2020 було стягнуто аліменти з Відповідача на користь позивачки у розмірі 1200,00 грн. На даний час такий розмір аліментів є меншим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та є недостатнім для матеріального утримання дитини. Зараз дитина навчається у першому класі освітнього закладу, у дитини змінилися вікові потреби, потреби розвитку, погіршився стан здоров`я, зокрема в частині захворювання очей та стану зору. Відповідач з 2022 року проживає в Німеччині, має постійну роботу та постійний заробіток.

3.Нормативна підстава позову – ст. 180 -182, 191, 192 Сімейного кодексу України (далі – СК).

4.У позовній заяві вказаний орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу – 12000,00 грн в суді першої інстанції.

Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив

1. У відзиві, поданому через Електронний суд, Відповідач посилається на те, що Відповідач належним чином виконує свої батьківські обов`язки, зокрема, щодо матеріального утримання дитини, купував та купує взуття, одяг, подарунки, велосипед тощо. Відповідач перебуває в Федеративній Республіці Німеччина (ФРН) як біженець по тимчасовому захисту, офіційно не працює, також на його утриманні перебуває його мати (пенсіонер) та рідний брат, інвалід 2 групи. Просить врахувати наявність непрацездатної матері. Погодився на стягнення з нього аліментів в розмірі 7000,00 грн.

Відзив надісланий представнику Позивача відповідно до Квитанції про доставку документів в Електронному суді.

До відзиву Відповідач, серед інших доказів, долучив роздруківки знімків окремих переписок з мобільного застосунку з Позивачкою з 2022 року.

2. У відповіді на відзив Позивач зазначає, що на підтвердження своїх доводів Відповідач не надав жодних доказів про відсутність роботи, про статус безробітного, про доходи, про пошук роботи, про свій статус у ФРН. Відповідач не надав доказів того, що вказаний спосіб стягнення аліментів буде для нього надмірним тягарем. Відповідач не надав доказів, що його мати та рідний брат перебувають на його утриманні.

Процесуальні дії та процесуальні рішення суду.

1. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25.03.2026 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

2. Суд долучає та враховує відзив на позовну заяву, такий був надісланий представнику Позивача у справі в Електронному суді. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє її процесуальні права та обов`язки (ст. 64 ЦПК).

3. Ухвалою від 15.05.2026 суд визнавав обов`язковою особисту явку Позивачки для надання пояснень.

4. У судовому засіданні Відповідач відмовився від визнання позову в розмірі 7000,00 грн, про що ним попередньо було зазначено у Відзиві на позовну заяву, та визнав позов в іншому розмірі - у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

5. Суд відмовив у долученні доказу Позивача : консультаційний висновок лікаря - офтальмолога від 08.04.2026, з підстав заперечень Відповідача та з підстав ненаведення причин пропуску стркоів для подання доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив такі факти:

1.ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

2.Дитина ОСОБА_5 зареєстрована та проживає з Позивачкою – матір`ю по АДРЕСА_1 .

3.Відповідно до рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.09.2020 зі ОСОБА_3 присуджені до стягнення аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 1200,00 грн.

4.Заборгованість Відповідача по аліментах – відсутня.

5.У 2025-2026 роках дитина ОСОБА_5 навчалася у першому класі Жеребківської гімназії, відповідно до Довідки Жеребківської гімназії Підволочиської селищної ради № 06 від 19.02.2026.

6.Дитина ОСОБА_5 відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 26.07.2025, лікаря – офтальмолога ОСОБА_6 , відповідно до встановленого діагнозу (гіперметропія середнього ступеня, ексцес акомодації обох очей) потребує корекції зору постійно та зорову терапію; дитині надано рецепт на окуляри від 26.07.2025 (оптика Меділайт, м. Тернопіль)

7.Позивачка ОСОБА_4 працює у КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня» на посаді – медична сестра стаціонару, її середній заробіток за місяць у 2026 році – 13530,29 грн, виходячи з заробітної плати за січень-лютий 2026 року, відповідно до Довідки про доходи КНП ВСР «Тернопільська центральна районна лікарня» від 16.03.2026 № 33.

8.Відповідач перебуває та проживає за кордоном з 2022 року, цей факт сторони не заперечили.

9.Відповідач як батько не заперечує свого обов`язку щодо необхідності утримання дитини та не заперечував щодо збільшення розміру аліментів, однак визнавав інші розміри аліментів (сім тис грн та один прожитковий мінімум для дитини).

10.Позивачка зазначає, що Відповідач перебуває у ФРН, про що надано копію Паспорта Відповідача для виїзду за кордон з матеріалів іншої судової справи, як пояснив представник Позивача, Відповідач – заперечує перебування у ФРН, зазначає, що на момент складення відзиву він ще був у ФРН, дійсно працював у ФРН, однак потім змінилися обставини, він звільнився з роботи та переїхав, та перебуває в іншій країні.

11.Аліменти в розмірі 1200,00 грн не відповідають розміру прожиткового мінімуму для дитини шестирічного віку та є меншими від половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Застосовані норми права.

1.Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

2.Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 1989 року держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

3.Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

4.Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

5.Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу (частина перша статті 15 СК України).

6.Відповідно до частини другої статті 150 СК батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

7.Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини (ст. 179 СК).

8.Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК).

9.За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (частина третя статті 181 СК).

10.За змістом статті 141 СК мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

11.Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

12.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

13.Згідно із статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року прожитковий мінімум: для дітей віком від 6 до 18 р. з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

14.Частиною першою статті 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

15.У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз`яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

16.Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Мотиви суду та оцінка фактів і доказів на їх підтвердження.

1.Суд керується вимогами ст. 89 ЦПК. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

2.Батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

3.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

4.Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

5.Сімейне законодавство виокремлює два способи стягнення аліментів за рішенням суду - у твердій грошовій сумі або у частці від доходу одного з батьків. У цій справі Позивачка, скориставшись своїм правом, обрала спосіб стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) Відповідача.

6.Аліменти у розмірі 1200,00 грн, які присуджені рішенням суду у 2020 році, явно не відповідають належному розміру утримання, яке необхідне для гармонійного розвитку дитину, а тому розмір аліментів повинен бути збільшений.

7.Для наявності підстав для збільшення розміру аліментів суд також повинен враховувати зміни обставин у житті платника та одержувача аліментів, дитини за ст. 192 СК.

8.У цій справі такими обставинами є найкращі інтереси дитини, зміна вікових потреб дитини (базових потреб, освітніх, культурних та інших) у порівнянні з 2020 роком, зміна стану здоров`я дитини (виявлення захворювання очей та потреба у лікуванні, корекції).

9.Крім того, при визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання неповнолітньої дитини з матір`ю; вік дитини, стан здоров`я дитини, матеріальний стан позивачки та розмір її доходу, необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, здоров`я дитини, а також право одержувача аліментів на зміну розміру аліментів, факт наявності однієї дитини у Відповідача.

10.Неприязні стосунки між батьками дитини не можуть впливати на їх обсяг обовязків щодо дитини і вони повинні керуватися найкращими інтересами дитини, та тим, що аліменти є власністю самої дитини.

11.

12.Відповідач не довів як наявності, так і відсутності його доходу, його розміру, не надав доказів про роботу, працевлаштування чи про звільнення.

13.Відповідач не довів, не спростував того, що вказаний спосіб та розмір частки від його доходу є надмірним тягарем для нього і саме такий розмір не може бути стягнений з нього.

14.Відповідач не подав доказів його непрацездатності.

15.Відповідач не подав заяви про визнання позову саме в меншій частці від доходу, так як позов пред`явлено про стягнення аліментів саме в частці від доходу, не просив суд зменшити частку. Визнання позову в частині одного прожиткового мінімуму чи у твердій грошовій сумі не відповідає предмету позову.

16.Щодо аргументів Відповідача про те, що він добровільно купував та передавав для дитини багато речей, подарунків, продуктів харчування тощо, то на думку суду, це належить до належного виконання обов`язків батька в участі та вихованні дитини, зважаючи, крім того, на призначений судом розмір аліментів. Такі платежі мають добровільний характер, не є системними гарантіями утримання дитини та не впливають на визначення належного способу стягнення аліментів.

17.Відповідно до частини першої статті 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, наявність у платника аліментів непрацездатних батьків. Разом із тим наведена норма не встановлює безумовного обов`язку суду зменшувати розмір аліментів лише з підстави існування у платника одного непрацездатного з батьків. Така обставина підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами та з урахуванням принципу пріоритетності забезпечення найкращих інтересів дитини. Сам по собі факт досягнення матір`ю пенсійного віку та наявність у неї статусу пенсіонера не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Для врахування цієї обставини має бути встановлено, що утримання непрацездатного з батьків фактично покладає на платника аліментів додатковий істотний фінансовий тягар, який впливає на його можливість виконувати обов`язок щодо належного утримання дітей. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідач фактично здійснює утримання матері, несе постійні витрати на її забезпечення, лікування чи догляд або що такі витрати є істотними. Обов`язок утримання своїх батьків не має переваги над обов`язком батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, який є першочерговим та випливає зі статей 180, 181, 182 СК.

18.Мінімальний рекомендований та мінімальний гарантований законом розміри аліментів встановлюють лише нижню межу утримання дитини і не обмежують суд у визначенні іншого/більшого розміру аліментів.

19.Стягнення аліментів відповідно до нового способу починається з дня набрання судовим рішенням законної сили (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №152/100/18, постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19).

Висновок суду.

1. Суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.09.2020, та стягувати з Відповідача на користь Позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1 / 4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

2. При цьому, Відповідач не позбавлений права в подальшому звернутися до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних з нього аліментів на утримання дитини, за наявності для того відповідних підстав.

Розподіл судового збору.

1. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

2. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Оскільки, інші особи, які би понесли судові витрати, відсутні, стягнення судового збору підлягає з відповідача в користь держави.

4. Враховуючи той факт, що позов задоволений повністю,а Позивачка звільнена від сплати судового збору, то з Відповідача до стягнення підлягає 1331,2 грн на користь держави.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 - 78, 141, 258 - 268, 273 - 274, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру та способу стягнення аліментів - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2020 року у цивільній справі № 604/1182/19, а саме зі способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 1200,00 гривень щомісячно на спосіб стягнення аліментів у частці від доходу.

Стягувати зі ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімум для дитини відповідного віку.

Стягнути зі ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено - 09.07.2026.

Суддя І. В. Федорович