Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №602/427/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/427/26

Провадження № 3/602/184/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,-

в с т а н о в и в:

08 квітня 2026 року о 21 год 30 хв в м. Ланівці по вул. Тернопільська, Кременецького району Тернопільської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Судовий розгляд зазначеного вище протоколу призначений на 06.05.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, пояснив, що їхав з с. Борщівка, де був на роботі, додому разом з власником автомобіля ОСОБА_2 , якому по дорозі, в с. Борсуки, стало погано, оскільки у нього раптово різко підвищився кров`яний тиск. У зв`язку з цим ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, щоб доставити знайомого до найближчого медичного закладу – Лановецьку міську лікарню. Посвідчення водія у встановленому законом порядку він не отримував. Також йому було відомо, що постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від жовтня 2025 року його позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, однак ситуація вимагала невідкладного доставлення його хворого знайомого до лікарні. Невідкладну медичну допомогу не викликав, бо знає, що вона зазвичай приїздить запізно. У м. Ланівці його зупинили поліцейські та склали протокол. На підтвердження наведених ним обставин покликається на те, що після зупинки автомобіля поліцейськими, останні викликали карету невідкладної медичної допомоги для ОСОБА_2 .

У судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2026 за клопотанням ОСОБА_1 , який виявив намір скористатися правовою допомогою та укласти угоду з адвокатом.

Судове засідання, призначене на 04.06.2026, не відбулося, оскільки від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, до якого долучено довідку КНП «Теофіпольська багатопрофільна лікарня» про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні. Розгляд справи відкладено на 24.06.2026.

Судове засідання, призначене на 24.06.2026 не відбулося. Розгляд справи відкладено на 07.07.2026 за клопотанням захисника, адвоката Семченко Г.С., з метою надання захиснику достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції.

У судове засідання прибули законний представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мама ОСОБА_1 - Дубельт К.М., та захисник, адвокат Семченко Г.С.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи та не повідомив суддю про причини свого неприбуття у судове засідання.

Ураховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1 надав судді свої пояснення з приводу розглядуваного протоколу у судовому засіданні, яке відбулося 06.05.2026, а також те, що його інтереси представлені його законним представником та захисником, суддя вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник у судовому засіданні просила провадження у цій справі закрити, оскільки повторність вчинення порушення, передбаченого частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП, що є необхідною умовою притягнення за частиною п`ятою цієї статті, не підтверджується належними і допустимими доказами у справі. Копія постанови судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025, яка міститься у матеріалах справи, викликає у захисника сумнів, оскільки її електронна копія не міститься в Електронному суді, вона не зазначена в описі матеріалів, які знаходяться у справі, а згідно реєстраційної картки вхідного документа до суду від відділення поліції надійшло матеріалів лише на 7 аркушах, а фактично у паперовій справі їх є 9. Просить не брати до уваги копію зазначеної постанови.

Суддя, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи його законного представника та захисника, дійшов наступних висновків.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 08.04.2026 серії ЕПР1 № 635611 (а.с.1);

- копією рапорта помічника чергового ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Ковальчука С.І. від 08.04.2026 (а.с. 2);

- копією протокола про адміністративне правопорушення серії ЕПР №409767 від 02.08.2025, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 3);

- копією письмового пояснення ОСОБА_1 від 08.04.2026, відібраного у присутності його мами ОСОБА_3 (а.с. 4);

- копією письмового пояснення ОСОБА_2 від 08.04.2026 (а.с. 5);

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що містяться на диску (а.с.6);

- копією постанови судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 у справі №685/711/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 7, 8).

Стосовно доводів захисника щодо сумнівів у допустимості та належності вищезгаданої постанови як доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя зауважує, що під час сканування матеріалів справи, які надійшли з відділення поліції, працівником канцелярії суду помилково не було відскановано зазначену копію постанови та у зв`язку з цим у реєстраційній картці вхідного документа було зазначену неправильну кількість аркушів матеріалів справи (7 замість 9).

Разом з тим, суддя вважає, що зазначені вище помилкові дії працівника апарату суду при прийнятті вхідної кореспонденції, так само як і не зазначення цієї копії постанови в описі матеріалів справи не свідчить про недопустимість чи недостовірність зазначеного доказу, оскільки суддя безпосередньо досліджує докази, які містяться у матеріалах справи.

Зазначена копія постанови судді видрукувана з ЄДРСР, як зазначено зверху на її першій сторінці, 18.04.2026. Тоді як матеріали справи надійшли до суду 21.04.2026. Наведене свідчить про те, що матеріали справи надійшли до суду разом з копією цієї постанови.

Окрім того, суддя звірив зміст постанови судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 у справі №685/711/25, яка міститься у матеріалах справи, зі змістом електронної копії цієї постанови, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та встановив, що вони повністю ідентичні.

Також суддя зауважує, що під час складання протоколу на місці зупинки транспортного засобу, та під час відібрання пояснень у неповнолітнього ОСОБА_1 працівниками поліції, була присутня його мати ОСОБА_3 , що підтверджується змістом відеозапису з бодікамери поліцейського, відповідно запису на письмовому поясненні ОСОБА_1 від 08.04.2026 та усними поясненнями законного представника ОСОБА_3 , наданими у судовому засіданні. Відтак, відсутні підстави для твердження про недопустимість зібраних по справі доказів через порушення прав неповнолітнього.

Таким чином, суддя дійшов висновку про те, що перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Аргументи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що він був вимушений сісти за кермо, щоб доставити свого знайомого до медичного закладу, щоб усунути небезпеку його життю та здоров`ю, тобто, що у його діях була крайня необхідність, спростовуються змістом письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у яких нічого не зазначено про цю обставину, а також змістом відеозапису з бодікамери поліцейського.

Так, з наведеного відеозапису убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та за обставин, зазначених у протоколі, був зупинений працівниками поліції. Відеозаписом не зафіксовано того, щоб водій ОСОБА_1 або пасажир повідомляли поліцейським про стан крайньої необхідності та про те, що пасажиру погано зі здоров`ям і що ОСОБА_1 везе його до медичного закладу.

Зі змісту відео видно, що пасажир ОСОБА_2 скаржиться поліцейському, що йому раптово стало погано, але це відбувається більше, ніж через 20 хв після моменту зупинки у процесі спілкування з поліцейськими, у зв`язку з чим останні викликали пасажиру карету невідкладної медичної допомоги.

У зв`язку з наведеним вище, суддя розцінює надані у судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 як такі, що спрямовані на введення в оману судді та на уникнення відповідальності за вчинене.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2.1.а ПДР України водії механічних транспортних засобів повинні мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною дев`ятою статті 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою – четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Постановою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15.10.2025 у справі №685/711/25 встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець с. Мар`янівка вул. Квітнева, 6, Хмельницького району Хмельницької області, 02 серпня 2025 року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки посвідчення водія відповідної категорії В не отримував, чим порушив п.2.1.а ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя враховує те, що у матеріалах розглядуваної справи про адміністративне правопорушення містяться докази про належність транспортного засобу на праві власності іншій особі, не тій, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому відсутні підстави для застосування такого виду стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, суддя вважає, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, поваги до правил співжиття й запобіганню вчиненню нових правопорушень, до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 23, 36, 40-1, 126 ч. 5, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (81 600,00 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. НАУМЧУК