Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №373/2025/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/3582/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

розглянув апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченка Василя Володимировича,

на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Свояка Д. В.

від 15 червня 2026 року

у справі № 373/2025/26 Переяславського міськрайонного суду Київської області

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП

громадянки України ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Помоклі, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, депутатки Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2026 року провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову 23.06.2026 прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченко Василь Володимирович, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї стягнення у межах санкції вказаної статті.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції та підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Положеннями ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Спеціальною нормою, якою встановлений такий порядок, а саме ч. 2 ст. 294 КУпАП, визначено, що постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором - але виключно у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Вказані норми чітко кореспондують із п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», де однією з функцій прокуратури визначено нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Правовий аналіз вищезазначеного законодавства свідчить про те, що прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В даній справі постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2026 року провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Санкція ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП як захід адміністративного стягнення не передбачає обмеження свободи, а встановлює виключно накладення штрафу. Таким чином, заходи примусового характеру, пов`язані з обмеженням особистої свободи громадянина, у цій справі не передбачені законом та судом не застосовувалися.

Що стосується посилання апелянта на положення ст. 250 КУпАП як на правову підставу для оскарження, то суд зазначає, що вказана стаття визначає загальні права прокурора при провадженні у справах і не стосується безпосередньої процедури апеляційного перегляду справ, розглянутих суддями місцевих судів.

Ухвалою Конституційного Суду України № 49-у/2015 від 08 грудня 2015 року було відмовлено у відкритті конституційного провадження щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 250 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287, ч. 2 ст. 294 КУпАП. При цьому Конституційний Суд констатував, що питання оскарження прокурором постанов суду регулюється різними положеннями КУпАП, які не узгоджуються між собою, а усунення таких неузгодженостей є прерогативою законодавця.

Виходячи з принципу верховенства права та враховуючи існуючу колізію, суди мають керуватися положеннями ст. 129 Конституції України (яка визначає засади судочинства і є нормою прямої дії), а також практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішенням у справі «Щокін проти України»), відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Оскільки в апеляційній скарзі прокурора йдеться про погіршення становища особи, право прокурора на оскарження не може тлумачитися розширено та охоплювати випадки, прямо не передбачені законом.

Додаткові посилання прокурора на лист ВССУ від 30 квітня 2015 року № 9-749/0/4-15 не заслуговують на увагу, оскільки листи судових інстанцій роз`яснювального характеру не є джерелом права, мають лише рекомендаційний характер, а тому не є обов`язковими для виконання.

За таких обставин, оскільки прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області не є особою, яка відповідно до положень ст. ст. 287, 294 КУпАП має право подавати апеляційну скаргу на постанови судді у справах про адміністративні правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченка Василя Володимировича, на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2026 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова