Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №754/3246/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 754/3246/25

номер провадження: 22-ц/824/8945/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року у складі судді Буша Н.Д., у справі позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - ТДВ «Експрес Страхування») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку суброгації у розмірі 272 414 грн 12 коп.

Позовна заява мотивована тим, що 02 жовтня 2024 року між ТДВ «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.24.08169, предметом якого був транспортний засіб «Toyota Corolla Cross Hybrid», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , зі страховою сумою 1 263 000 грн 00 коп. та франшизою 0 грн 00 коп.

29 жовтня 2024 року о 14 год 40 хв. у місті Києві на вул. Йорданській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та застрахованого позивачем автомобіля «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , унаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року у справі №756/14137/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного зі спричиненням ДТП.

Позивач зазначав, що відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Автосаміт на Столичному» від 07 листопада 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Corolla Cross Hybrid» склала 264 155 грн 72 коп., яку ТДВ «Експрес Страхування» виплатило страхувальнику як страхове відшкодування, що підтверджується страховим актом № 3.24.05569-1 та платіжною інструкцією від 21 листопада 2024 року. Надалі у процесі ремонту було виявлено приховані пошкодження лонжеронів передніх лівого та правого, у зв`язку з чим згідно з рахунком-фактурою від 08 січня 2025 року позивачем додатково виплачено 8 258 грн 40 коп., що підтверджується страховим актом № 3.24.05569-2 та платіжною інструкцією від 10 січня 2025 року.

Таким чином, загальний розмір виплаченого страхового відшкодування становить 272 414 грн 12 коп. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП не була забезпечена чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач вважав, що до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право зворотної вимоги до відповідача як особи, винної у заподіянні шкоди, у межах фактично здійсненої страхової виплати.

21 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи з метою визначення розміру матеріальних збитків, які були завдані позивачу та власнику транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid» внаслідок ДТП.

Клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи ОСОБА_1 мотивував тим, що внаслідок ДТП автомобіль «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, після чого було проведено експертизу з визначення вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу. Разом із тим, оскільки відповідач не був залучений до огляду пошкодженого автомобіля, у нього виникли сумніви щодо об`єктивності та обґрунтованості проведеного дослідження.

Також відповідач посилався на те, що перелік деталей та опис пошкоджень, на його думку, передбачає здебільшого їх заміну, а не ремонт, а під час розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП, не було враховано амортизацію автомобіля.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважав розрахунок завданої шкоди сумнівним та, з метою захисту своїх прав, просив призначити у справі судову товарознавчу експертизу для визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid» унаслідок ДТП, доручивши її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а витрати на проведення експертизи покласти на нього.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року у даній цивільній справі за позовною заявою ТДВ «Експрес Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

- який розмір матеріальних збитків було завдано власнику транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкоджень, отриманих при ДТП, яка мала місце 29 жовтня 2024 року;

- яка ринкова вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , в момент ДТП, яка мала місце 29 жовтня 2024 року;

- чи потребує транспортний засіб «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , повної або часткової заміни окремих елементів, пошкоджених внаслідок ДТП, яка мала місце 29 жовтня 2024 року та які саме елементи потребують заміни.

Проведення судової товарознавчої експертизи доручено експертам Київського НДІСЕ, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Надано в розпорядження експертів всі матеріали цивільної справи.

Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 .

До закінчення проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТДВ «Експрес Страхування» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.Отже, наявність документів зі станції технічного обслуговування, яка здійснювала відновлювальний ремонт транспортного засобу, визнано судами достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

Вказує, що мотивуючи клопотання про проведення судової товарознавчої експертизи відповідач заявляв, що він не погоджується із розміром заподіяних збитків транспортному засобу внаслідок ДТП, а тому на його думку, потрібно провести судову товарознавчу експертизу із визначення вартості відновлювального ремонту. Однак відповідачем не надано до суду обґрунтування незгоди із розміром збитків.

Вважає, що та обставина, що відповідач не згодний із вартістю заподіяних збитків транспортному засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, не є достатньою правовою підставою для призначення відповідної експертизи, оскільки належних та допустимих доказів у підтвердження необхідності застосування спеціальних знань відповідачем зазначено не було.

Крім того зазначає, що клопотання при призначення судової експертизи подано відповідачем через один рік з дати прийняття судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі (05 березня 2025 року), що також свідчить не про реальні наміри відповідача здійснити перевірку вартості відновлювального ремонту автомобіля, а про штучне затягування розгляду справи в умовах воєнного стану, фактор якого неодмінно впливає на строки проведення судових експертиз спеціалізованими інститутами, зважаючи на зайнятість експертів та невідкладне проведення інших експертиз, обумовлених наслідками збройної агресії.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, суд першої інстанції керувався ст.ст. 13, 103 ЦПК України й виходив із того, що для визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid» внаслідок ДТП, ринкової вартості відновлювального ремонту автомобіля на момент ДТП, а також необхідності повної чи часткової заміни окремих пошкоджених елементів транспортного засобу, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без з`ясування яких встановити відповідні обставини неможливо.

Вказані висновки суду є правильними й такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору за власною ініціативою, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.2 ст.102 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2025 року ТДВ «Експрес Страхування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача страхове відкодування в порядку суброгації у розмірі 272 414 грн 12 коп.

Тобто предметом доказування у даній справі є наявність підстав для переходу до ТДВ «Експрес Страхування» права вимоги до ОСОБА_1 в порядку суброгації, та розмір грошових вимог, заявлених позивачем до стягнення у розмірі 272 414 грн 12 коп. Зазначена сума безпосередньо залежить від розміру матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , унаслідок ДТП, яка сталася 29 жовтня 2024 року, а також від вартості відновлювального ремонту цього транспортного засобу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, яке відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначалося вище, клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи відповідач ОСОБА_1 мотивував тим, що внаслідок ДТП автомобіль «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, після чого було проведено експертизу з визначення вартості ремонту пошкодженого транспортного засобу. Разом із тим, оскільки відповідач не був залучений до огляду пошкодженого автомобіля, у нього виникли сумніви щодо об`єктивності та обґрунтованості проведеного дослідження.

Також відповідач посилався на те, що перелік деталей та опис пошкоджень, на його думку, передбачає здебільшого їх заміну, а не ремонт, а під час розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП, не було враховано амортизацію автомобіля.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважав розрахунок завданої шкоди сумнівним та, з метою захисту своїх прав, просив призначити у справі судову товарознавчу експертизу для визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid» унаслідок ДТП.

Колегія суддів вважає, що вказані доводи клопотання ОСОБА_1 судом першої інстанції обґрунтовано прийняті до уваги.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 13 ЦПК України та засад змагальності цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи.

Колегія суддів враховує, що заявлені відповідачем питання безпосередньо стосуються предмета спору, оскільки позовні вимоги ТДВ «Експрес Страхування» ґрунтуються на розмірі виплаченого страхового відшкодування, який, у свою чергу, пов`язаний із вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , та розміром матеріальної шкоди, завданої цьому автомобілю внаслідок ДТП 29 жовтня 2024 року.

Визначення дійсного розміру матеріального збитку, ринкової вартості відновлювального ремонту транспортного засобу на момент ДТП, а також необхідності повної чи часткової заміни окремих пошкоджених елементів автомобіля потребує спеціальних знань у сфері автотоварознавчих досліджень, якими суд не володіє. Без з`ясування цих обставин неможливо надати належну оцінку обґрунтованості заявленої до стягнення суми страхового відшкодування.

Отже призначення судової товарознавчої експертизи у даній справі є процесуально виправданим та спрямованим на повне, всебічне й об`єктивне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги про те, що реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжне доручення, яким товариством оплачено виставлену ТОВ «Автосаміт на Столичному» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , а документи станції технічного обслуговування є достатніми доказами фактично понесених позивачем витрат, а також про те, що незгода відповідача ОСОБА_1 з розміром заподіяних цьому транспортному засобу збитків не є достатньою підставою для призначення судової товарознавчої експертизи, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до частин 1,2 та 5 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (ст.43 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Відповідно до ст.110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У даному випадку, оцінюючи наведені доводи апеляційної скарги ТДВ «Експрес Страхування», колегія суддів враховує, що подані позивачем страхові акти, платіжні інструкції та рахунки ТОВ «Автосаміт на Столичному» стосуються підтвердження факту здійснення страховиком виплати страхового відшкодування та розміру витрат, які, на думку позивача, підлягають стягненню із ОСОБА_1 у порядку суброгації.

Разом із тим, наявність таких документів не позбавляє відповідача права заперечувати проти обґрунтованості саме розміру заявлених до стягнення збитків, оскільки у цій справі спірним є не лише факт виплати ТДВ «Експрес Страхування» страхового відшкодування, а й відповідність заявленої суми фактичному розміру матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , унаслідок ДТП 29 жовтня 2024 року.

Відповідач ОСОБА_1 , звертаючись із клопотанням про призначення судової товарознавчої експертизи, реалізував своє процесуальне право на доведення заперечень проти позову та поставив на вирішення експерта питання, які безпосередньо стосуються предмета доказування у справі: розміру матеріальних збитків, ринкової вартості відновлювального ремонту автомобіля на момент ДТП та необхідності повної чи часткової заміни окремих пошкоджених елементів транспортного засобу.

При цьому призначення експертизи не означає, що суд наперед погоджується з доводами відповідача або ставить під сумнів усі докази позивача. Майбутній висновок експерта не матиме для суду заздалегідь встановленої сили, не буде обов`язковим при вирішенні спору по суті та підлягатиме оцінці разом з іншими доказами у справі, у тому числі зі страховими актами, платіжними інструкціями, рахунками СТО та іншими матеріалами справи.

Відтак призначення судової товарознавчої експертизи у цій справі є не перевагою однієї сторони над іншою, а процесуальним способом забезпечення реалізації відповідачем права на захист та сприянням суду у повному і всебічному з`ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність підстав для призначення у справі судової товарознавчої експертизи, оскільки поставлені відповідачем ОСОБА_1 питання стосуються розміру матеріальних збитків, завданих транспортному засобу «Toyota Corolla Cross Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , та потребують спеціальних знань.

Отже ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 липня 2026 року.

Головуючий

Судді: