Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №381/5875/24 — Київський апеляційний суд

справа № 381/5875/24

головуючий у суді І інстанції Анапріюк С.П.

провадження № 22-ц/824/780/2026

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року

у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач, товариство, кредитор) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 202 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Лінеура України» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2827546, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4 000 грн, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

ТОВ «ФК «Лінеура України» та відповідач уклали кредитний договір № 2827546 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно з умовами договору відповідач отримав 4 000 грн кредитних коштів, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Крім цього, 10 липня 2023 року, 17 липня 2023 року та 27 липня 2023 року ТОВ «ФК «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладалися договори про прощення (анулювання) боргу до договору № 2827546 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 січня 2022 року.

10 серпня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року.

Згідно з умовами договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2827546 від 17 січня 2022 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором кредиту становить 20 202 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 4 000 грн; заборгованість за відсотками 16 202 грн.

Оскільки, відповідач не погасила заборгованість, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2827546 у розмірі 4 000 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування грошовими коштами, суд першої інстанції виходив з того, що наявність заборгованості та її розмір не доведені позивачем за допомогою первинних документів, а надані позивачем розрахунки заборгованості не є належним доказом, що підтверджує наявність у відповідача заборгованості та її розмір.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року в частині незадоволених позовних вимог у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо правової позиції відповідача.

Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Як вбачається з наданої інформації Управлінням обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відповідач зареєстрований з 17 травня 1989 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 106).

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Апеляційний суд направляв на зареєстровану адресу відповідача повідомлення разом з копіями ухвали про призначення розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана апеляційним судом кореспонденція повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (такий правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23).

Таким чином, апеляційний суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем реєстрації), апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

17 січня 2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2827546, за умовами якого відповідачу надається кредит у сумі 4 000 грн на 360 днів, періодичність платежів кожні 15 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,99% в день або за заниженою 0,01 % в день, якщо клієнт до 01 лютого 2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Вказаний договір підписано сторонами відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п. 1.5-1.5.2 п.1 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 57599,79 % річних за стандартною ставкою, 18874,72% річних за зниженою ставкою.

Відповідно до п.п. 1.6-1.6.2 п.1 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 32 656 грн за стандартною ставкою, 31 468 грн за зниженою ставкою.

Відповідно до п.п. 2.1 п.2 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2827546 від 17 січня 2022 року, в графіку розрахунків та загальна кількість кредиту вказано: дата видачі кредиту 17 січня 2022 року, сума кредиту 4 000 грн. Якщо клієнтом не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною ставкою у зв`язку з чим будуть мати наступні значення: 32 656 грн - сума платежу за розрахунковий період, 28 656 грн - сума процентів за користування кредитом, 57 499,79% -реальна річна процентна ставка, 32 656 грн - загальна вартість кредиту.

10 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до договору № 2827546 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з умовами додаткового договору, клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 2 000 грн у термін до 16 липня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов`язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 2 000 грн.

17 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до договору № 2827546 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з умовами додаткового договору клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 2 800 грн у термін до 23 липня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов`язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 2 800 грн

27 липня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до договору № 2827546 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з умовами додаткового договору, клієнт зобов`язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 2 000 грн у термін до 31 липня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов`язку сплатити решту частини основного боргу за договором у сумі 2 000 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивач надав лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР», в якому зазначено, про успішність переказу коштів 17 січня 2022 року на суму 4 000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -131903890, призначення платежу: зарахування 4 000 грн на картку НОМЕР_1 .

Отже, матеріали справи містять докази на підтвердження отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 4 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитним договором.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина 3 статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК України).

10 серпня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня 2023 року.

Згідно з умовами договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2827546 від 17 січня 2022 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10 серпня 2023 року до договору факторингу №ККЛУ-10082023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що умови кредитного договору відповідачем виконані не були, доказів належного виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідач суду не надав, як не подав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому коштами, а також доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з розрахунку позивача заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 16 202 грн (а.с. 68-79).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової заборгованості за процентами за користування кредитом, встановив, що розрахунок здійснений позивачем відповідно до умов кредитного договору № 2827546 від 17 січня 2022 року: нарахування процентів відбулося за заниженою ставкою 0,01 % за перші 14 днів; вподальшому за стандартною процентною ставкою 1,99% в день та в межах строку дії договору -360 днів з 17 січня 2022 року по 12 січня 2023 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитомпідлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками - 16 202 грн.

Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення. Підставами для скасування судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні боргу за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 16 202 грн підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині повністю.

Зважаючи, що апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом та задоволення позовних вимог в цій частині у повному обсязі на задоволення вимог апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позивачем апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 рокув частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16 202 грн скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16 202 грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 16 202 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська