Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №453/1134/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1134/26

НП: 3/453/440/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 липня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення на бланку серії ВБА № 211820, складеного 11.06.2026 року інспекторкою СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, останній 11.06.2026 року близько 10:30 год. за зареєстрованим місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , ухилився від належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо життя та виховання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в цей час у вказаному житлі було не прибрано та накурено, дитячі речі були брудними та розкиданими, дитяча постіль не випрана.

ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначене судове засідання з`явився, свою провину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 184 КУпАП, не визнав. Після роз`яснення йому змісту ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП надав пояснення, згідно з котрими жодним чином не ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до вказаної дитини, добре пам`ятає про такі свої обов`язки. Вказав, що лише кілька днів перед описаною подією до нього в житло, з його дозволу вселилася ОСОБА_3 разом із двома дітьми, так як до цього, з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, вона втекла з дітьми з зареєстрованого місця проживання, та перебувала з ними у прихистку «Верешня» у с. Тухля Стрийського району Львівської області. Тому, на момент переселення в його житло, остання ще не встигала налаштувати побут та розібрати усі свої та дитячі речі, відповідно, все це створювало візуально безлад в житлі, проте все вже впорядковано та приведено до ладу. Додав, що з матір`ю його дитини вони не одружені, спільно не проживають, й матір дитини служить у ЗСУ, а тому він один виховує вказану дитину, як і забезпечує дитину усім необхідним. Щодо того, що речі дитини були брудними та/чи порозкиданими, то це є виключно суб`єктивним поняттям кожного, й залишається лише нічим непідтвердженими догадками інспекторки поліції, яка сама ж зареєструвала відомості про нібито вчинення ним правопорушення щодо неналежного виховання дитини, сама ж приїхала на місце для проведення перевірки, сама ж склала протокол про адміністративне правопорушення, а тому він такі дії інспекторки поліції вважає упередженими по відношенню до себе, та, ще й при цьому, «під роздачу» попала й переселенка ОСОБА_3 , відносно якої інспекторкою поліції також було складено протокол про адміністративне правопорушення ідентичного змісту, проте щодо нібито невиконання нею батьківських обов`язків по відношенню до своїх двох дітей.

Особи, яка значиться потерпілою від інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення не повідомлялась, у судове засідання не викликалась. Своєю чергою, інформація про її законного представника у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення на бланку серії ВБА № 211820, складеному 11.06.2026 року інспекторкою СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, відсутня.

Суддя, заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто, адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

В силу ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, передбачена нею відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч. 1 ст. 184 КУпАП, є наявність ознак та елементів складу правопорушення, котра полягає у невиконання ними обов`язків щодо утримання виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей. Суддя наголошує, що з`ясування цих ознак і правильне застосування норми права сприяють дотриманню принципів законності й презумпції невинуватості.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є особи, які володіють батьківськими правами, а об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення, є суспільні відносини, що складаються у процесі реалізації конституційних прав неповнолітнього, передбачених законодавством. У свою чергу, права неповнолітніх дітей закріплюються Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

З огляду на вказане, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, обмежуються законні права та інтереси неповнолітньої дитини й, відповідно до вказаної статті, неповнолітній, який зазнав порушення своїх законних прав та інтересів внаслідок невиконання чи неналежного виконання по відношенню до нього обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання його батьками або ж одним із них, визнається потерпілим.

Як вбачається з даних, котрі містяться у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, 11.06.2026 року близько 10:30 год. за зареєстрованим місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , ухилився від належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо життя та виховання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в цей час у вказаному житлі було не прибрано та накурено, дитячі речі були брудними та розкиданими, дитяча постіль не випрана, й, таким чином, він не здійснював догляд за вказаною дитиною.

Однак, на підтвердження наведених обставини, інспекторкою СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. як уповноваженою посадовою особою, яка склала відносно ОСОБА_3 вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, не надано доказів, котрі б були належними до цієї справи та достеменно відповідали критеріям їх допустимості й достатності.

Більше того, з матеріалів цієї справи вбачається, що відповідні матеріали були зареєстровані у ЖЄО за № 3237 від 11.06.2026 року на підставі рапорта/заяви інспекторки СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшої лейтенантки поліції Циб Н.Г., опісля, за її ж участю, проводилася перевірка на підставі цього рапорта/заяви, а за результатами такої перевірки, нею ж складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Такий стан речей, у стороннього спостерігача, як і суду, викликає/може викликати об`єктивні сумніви щодо описаної події та зібраних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відтак суддя, при встановлених усіх обставинах цієї справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені інспекторкою СЮП ВП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. до Сколівського районного суду Львівської області адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як і їх аргументація, являються сумнівними.

Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема ухилення батька від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та/чи виховання/ малолітньої дитини, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Своєю чергою, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору.

Керуючись статтями 8-9, 40-1, 184, 221, 245, 247, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Володимир МИКИТИН