Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №754/6045/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 754/6045/26 суддя в І-й інстанції Бабайлова Л.М.

Провадження № 33/824/3373/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Артем`євої Ганни Олегівни на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 629811, 01 квітня 2026 року о 17 год. 00 хв. у місті Києві по вулиці Братиславській, 3, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «JEEP», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Skoda», д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями, водій ОСОБА_2 порушив п. 2.3.б, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2026 року серії ЕПР1 № 629794, 01 квітня 2026 року о 17 год. 00 хв. у місті по вулиці Братиславській 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «JEEP», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогу алкотестера драгер, а також у лікаря нарколога водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Артем`єва Г.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Артем`єва Г.О.зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння саме під час керування транспортним засобом. Відеозапис із нагрудної камери поліцейського розпочинається лише о 22:54:29, тоді як у протоколі зазначено, що подія мала місце о 17:00 годині. Таким чином, між часом події, зазначеним у протоколі, та початком відеофіксації існує проміжок понад шість годин. На момент початку відеозапису ОСОБА_1 перебував поза межами транспортного засобу, а тому, відеозапис не підтверджує ані факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння, ані наявність у нього ознак сп`яніння саме під час керування. Фактично суд першої інстанції визнав доведеними обставини, які належними доказами не підтверджені. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що алкогольних напоїв до дорожньо-транспортної пригоди не вживав, алкогольні напої ним були вжиті вже після ДТП внаслідок перенесеного стресу та складних життєвих обставин. Незважаючи на те, що підставою виклику поліції була дорожньо-транспортна пригода, працівники поліції не забезпечили доставлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного медичного огляду. Більше того, із відеозапису вбачається, що працівники поліції фактично схиляли особу до відмови від огляду. Єдиним доказом обвинувачення став протокол про адміністративне правопорушення, який сам по собі не може бути достатнім доказом вини особи.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Ткаленко А.В., перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров`я, а водій зобов`язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.

Судом встановлено, що 01 квітня 2026 року о 17 год. 00 хв. у місті по вулиці Братиславській, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «JEEP», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогу алкотестера драгер, а також у лікаря нарколога водій відмовився.

Як було зазначено вище, відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія. Незгода останнього з наявністю у нього ознак сп`яніння не надає водієві права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп`яніння.

В даному випадку пройти такий огляд водій зобов`язаний в силу вимог п. 2.5 правил, незалежно від того вважає він наявними чи відсутніми підстави до такого огляду.

Відеозаписом з камери поліцейського підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 , не заперечуючи факт керування транспортним засобом та причетність до ДТП,відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікарня-нарколога.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої вже після ДТП, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Наведені посилання не знаходяться у причинному зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння і не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки, як вказувалось вище, останній зобов`язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди з підставами для такого огляду.

В даному випадку, навіть у випадку вживання алкогольних напоїв після ДТП, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП, водій усе одно зобов`язаний був пройти огляд на стан сп`яніння.

За таких обставин, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керувала транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння, незалежно від того коли водій вживав алкогольні напої, до керування транспортним засобом чи після вчинення ДТП, оскільки таке вживання було заборонено як в першому, так і в другому випадку.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною, зокрема, наявним у матеріалі справи відеозаписом, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Артем`євої Ганни Олегівнизалишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення виготовлене 08 липня 2026 року.

Суддя В.О. Фінагеєв