Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №752/7869/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 752/7869/26 суддя в І-й інстанції Первушина О.С.

Провадження № 33/824/3406/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 березня 2026 року серії ЕПР1 № 616537, 16 березня 2026 року о 16 годині 10 хвилин в м. Києві по вулиці Саперно-Слобідській, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mersedes-Benz 311 D», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, порушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800.00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Ухвалюючи постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що він має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 18 травня 2005 року з відкритою категорією В, автомобіль «Mersedes-Benz 311 D», д.н.з. НОМЕР_2 належить до категорії В. Отже, подія правопорушення фактично не відбулась. Відеозаписом з нагрудної камери зафіксовано, що на місці зупинки належного дослідження документів проведено не було. Зафіксоване у протоколі базувалось на помилковому переконанні інспекторів, що закінчення строку попереднього позбавлення водія права керування нібито автоматично позбавляє його самого спеціального права керування як такого. До матеріалів справи не долучено жодного документа, який підтверджував би наявність чи відсутність у ОСОБА_1 посвідчення на право керування транспортним засобом і копія постанови про його притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. У ході провадження ОСОБА_1 також вказував, що перебував в автомобілі як пасажир, а транспортним засобом керував товариш, якого перед зупиненням поліцією затримали представники ТЦК, але суд дані пояснення відхилив.

Судове засідання у суді апеляційної інстанції призначалось на 06 липня 2026 року, про яке особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлялась належним чином та завчасно, а саме, 22 червня 2026 року (а.с. 28).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Згідно ч. 5 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи строки розгляду справи судом апеляційної інстанції, належне повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності про розгляд справи, відсутність поважних причини неявки до суду, ту обставину, що її неявка не є обов`язковою та не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд вважає причини неявки не поважними та можливим розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка не з`явилася в судове засідання та не повідомила суд про причини своєї неявки.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Постановою КМУ від 08.05.1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, оформлений та виданий засобами Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС і виготовлений на бланку та/або в електронній формі, після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи такого права.

З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не заперечував відсутність у нього права на керування транспортними засобами та не заперечував факту притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Із долученої до матеріалів справи Довідки щодо проведення заходів вчиненого адміністративного правопорушення вбачається, що 07 січня 2026 року за невиконання вимог п. 2.1а ПДР України відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6475601, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Вказана довідка сформована на підставі відомостей з системи «Адмінпрактика», у якій зафіксовані дані щодо винесення 07 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 постанови серії ЕНА №6475601 за вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Також наявні відомості про те, що 21 січня 2026 року ОСОБА_1 сплатив штраф у сумі 3 400,00 грн. за вказаною постановою.

Судом не встановлено, що постанова серії ЕНА №6475601 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскаржувалась ОСОБА_1 в судовому порядку.

Крім того, як вбачається із Єдиного реєстру судових рішень, 24 березня 2026 року Козелецьким районним судом Чернігівської області винесено постанову у справі № 734/695/26 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що 07 лютого 2026 року о 10:04 год на 97 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі в с. Кіпті водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_4 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Зазначене правопорушення ОСОБА_1 учинено повторно протягом року, що підтверджується постановою серії ЕНА № 6475601 від 07 січня 2026 року.

Також 07 лютого 2026 року о 10 год 04 хв в с. Кіпті, дорога Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, 97 км, М01, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Rav4» д.н.з. НОМЕР_4 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі КНП Козелецька ЛІЛ у лікаря-нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2026 року у справі № 734/610/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Отже, місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП 07 січня 2026 року, 16 березня 2026 року повторно керував транспортним засобом, не маючи права на керування таким транспортним засобом, тобто вчинив порушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, як повторне протягом року вчинення порушень, передбаченого частиною другою цієї статті.

Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за повторне протягом року керування транспортним засобом не маючи такого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення виготовлене 08 липня 2026 року.

Суддя В.О. Фінагеєв