Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №759/1223/26 — Київський апеляційний суд

справа № 759/1223/26 головуючий у суді І інстанції Горбенко Н.О.

провадження № 22-ц/824/12736/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Горбенко Н.О., у м. Києві, повний текст рішення складено 01 травня 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором за № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року у розмірі 80 835,00 грн., а саме прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 17 400,00 грн. та прострочену заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 63 435,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 серпня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1260-8675 (надалі за текстом - «Кредитний договір»).

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 15 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Додатковою угодою № 1 від 31 серпня 2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 400,00 грн. Позивач вказує, що виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору та кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди №1. Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, порушила умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 10 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 164 865,00 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 17 400,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 147 465,00 грн. Водночас, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 84 030,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 80 835,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , вказує, що вона не укладала кредитний договір, роздруківку якого долучає представник позивача в якості додатку до позовної заяви. Насправді, жоден поданий позивачем доказ не доводить, що вона підписала кожну сторінку цього договору або договір у цілому, погодивши процентну ставку, згідно якої позивач визначив суму заборгованості до стягнення. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення, підтвердження пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину тощо. Позивачем також не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Отже, наведене вказує на не укладеність, в тому числі в електронному вигляді, оспорюваного правочину - Договіру про відкриття кредитної лінії від 25 серпня 2023 року № 1260-8675, що вказує на необґрунтованість вимог про стягнення процентів за ставкою, яку вона нібито погодила у цьому договорі, що не враховував суд першої інстанції при ухваленні рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не мають законодавчого обґрунтування, через що скарга не може бути задоволена, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до зазначених позивачем обставин, 25 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала заявку до кредитодавця ТОВ «Укр Кредит Фінанс»на отримання кредиту, була ідентифікована Товариством, отримала доступ до особистого кабінету, де ознайомилась із умовами кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», підписавши за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А3823» Паспорт споживчого кредиту та додатки до нього.

В той же день, внаслідок вчинення вищезазначених взаємоузгоджених та взаємопов`язаних дій, між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1260-8675 продукту «CreditKasa» у формі електронного документу, який було підписано ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «А3823».

Відповідно до п. 2.2 Договору, Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору: Загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) за цим Договором становить 15 000,00 грн. Дата надання/видачі Кредиту: 25.08.2023.

Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6 Договору).

Номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 зазначений у пункті 13 Договору (Реквізити Сторін): НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4.8 Договору, базовий період складає 15 календарних днів.

Пунктом 4.10 Договору визначений порядок нарахування процентів за користування кредитом: на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за стандартною процентною ставкою: 3,00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Пунктом 10 Договору передбачена програма лояльності для сплати заборгованості, а саме встановлені правила застосування: зниженої процентної ставки у розмірі 2,50 % та пільгової процентної ставки у розмірі 2,50 %.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 19.06.2024 (п. 4.12 Договору).

Умовами договору також визначена реальна річна процента ставка на дату укладення Договору - 1 024 055 % та орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору 150 000,00 грн. (п.п. 4.13, 4.14 Договору).

Із довідки про перерахування суми кредиту №1260-8675 від 25 серпня 2023 року, складеної директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 25 серпня 2023 року (ID операції: 2356164055 платіжної системи LiqPay) встановлено, що відповідачу було перераховано від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

31 серпня 2023 року, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Укр Кредит Фінанс», дистанційно, в електронній формі, між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1260-8675, яку ОСОБА_1 , як вказує позивач підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А7490».

За умовами вищезазначеної Додаткової угоди, сторони досягли згоди щодо надання ОСОБА_1 у кредит додаткових грошових коштів у розмірі 2 400,00 грн. Строк кредитування залишено без змін.

Додатком до Додаткової угоди є нова Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1264-7409 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Із довідки про перерахування суми кредиту № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року, складеної директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 31 серпня 2023 року (ID операції: 2358856089 платіжної системи LiqPay) встановлено, що відповідачу було перераховано від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» додаткові грошові кошти у розмірі 2 400,00 грн. на картку НОМЕР_1 .

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року, станом на 10 листопада 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 164 865,00 грн., з яких: основний борг - 17 400,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 147 465,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки умови кредитного договору відповідач не виконала своєчасно і належним чином, то суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року у загальному розмірі 80 835,00 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вказує позивач, 25 серпня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1260-8675, за умовами якого відповідачу мало бути надано 15 000,00 грн. кредитних коштів, договір про відкриття кредитної лінії № 1260-8675підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А3823» відповідно до ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 13 ст. 11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанси» про перерахування суми кредиту за договором № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року в сумі 15 000,00 грн. за допомогою системи LiqPay платіж 2356164055, дата 25 серпня 2023 року та 2 400,00 грн. платіж 2358856089, дата 31 серпня 2023 року № платіжної картки НОМЕР_1 , а також квитанції АТ КБ «ПриватБанк», згідно яких 25 серпня 2023 року була проведена успішна транзакція на суму 15 000,00грн. та 31 серпня 2023 року на суму 2 400,00 грн. на картку НОМЕР_1 не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу.

Так, надана суду довідка (а.с. 38) є документом, що складений самим позивачем та по суті нічим не відрізняється від твердження позивача про отримання кредиту відповідачем, що викладене в позовній заяві. Тому, як самі твердження позивача про отримання кредиту, так і інформація зазначена ним в його довідці має бути доведена на загальних підставах шляхом надання суду належних та допустимих доказів.

Не надано також доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», яке, згідно доводів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснило переказ коштів на реквізити невідомого отримувача.

Такими в даному випадку могла бути інформація надана банківською установою про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, виписка по рахунку відповідача в якій відображена інформація про отримання кредитних коштів, довідка банку про належність карткового рахунку, на який були перераховані кошти відповідачу, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов п. 4.6 договору про відкриття кредитної лінії № 1260-8675 від 25 серпня 2023 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Матеріали справи також не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме ОСОБА_1 .

З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

Також, як обґрунтовано вказує відповідач в апеляційній скарзі, позивач не надав суду доказів, що саме відповідач будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора, факту реєстрації саме ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача та факту надання позивачу реквізитів банківського рахунку відповідачем, факту належності телефонного номеру відповідачу, як і факту направлення на нього ідентифікатора, яким зі слів позивача підписано кредитний договір, що має наслідком відсутність підстав до задоволення позову.

З зазначених підстав апеляційний суд відхиляє доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу в частині самостійного формування відповідачем на сайті позивача заявки на отримання кредиту, зазначення інформації про номер телефону, платіжні реквізити і т.і.

Як було зазначено вище, окрім тверджень позивача, які ґрунтуються на ним же створених доказах, які перебувають в його розпорядженні, жодних належних доказів як укладення договору з відповідачем так і надання кредиту останній матеріали справи не містять.

Посилаючись на довідки АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів відповідачу, позивач не звернув уваги, що зазначені довідки не містять ідентифікації особи, якій було перераховано кошти.

Доводи відзиву в частині, що позивач не є банківською установою, а тому не може надати суду докази, які є банківською таємницею, а саме довідку про належність платіжних реквізитів, на які було перераховано кошти відповідачу та зарахування коштів саме на ці реквізити, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, за приписами ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3, 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заявляв суду клопотання про витребування доказів, які є банківською таємницею, оскільки у нього є труднощі в їх отриманні.

Саме тому в розпорядженні суду не було надано доказів про належність платіжної карти, на яку, зі злів позивача, були перераховані кредитні кошти, а також докази зарахування на цю карту коштів, про які вказує позивач.

Наслідки не вчинення зазначених процесуальних дій, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, а саме не доведення факту отримання кредиту відповідачем, несе позивач.

До відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано нові докази, а саме копію договору № 4010 про надання послуг в системі LiqPay, укладеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та АТ КБ «ПриватБанк», моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі та копію паспорта відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як було вказано вище, відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відзив на апеляційну скаргу не містить клопотання про дослідження нових доказів із обґрунтуванням поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, в ньому не наведено об`єктивних причин, які перешкодили подати вказані докази у встановлений законом строк, не заявлено клопотання про поновлення строку для подання нових доказів.

Виходячи із наведеного, з урахуванням вимог ст. 12, 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому апеляційний суд не має підстав приймати вказані докази та вирішувати справу з посиланням на них.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача у розмірі 3 633,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, ідентифікаційний код 38548598 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 3 633,60 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.