Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №362/8116/25 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Київ

Справа № 362/8116/25

Провадження № 33/824/2439/2026

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (посвідчення водія НОМЕР_1 від 10.02.2001), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ

24.09.2025 о 21.13 год. в Київській області смт Мар`янівка по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував автомобілем «форд» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, але в порушення п. 2.5 ПДР від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір на користь держави.

Не погодившись з такою постановою, ОСОБА_1 6 квітня 2026 року, відповідно до поштової відмітки, подав через суд першої інстанції апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції ОСОБА_1 направлено на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до КНП СМР «Сквирська центральна міська лікарня», хоча вказаний заклад не був найближчим до місця зупинки автомобіля (с. Мар`янівка). Також зазначає, що спілкування з працівниками поліції відбувалось без участі понятих, що вимагає закон.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вину ОСОБА_1 підтверджують:

- протокол про адміністративне правопорушення від 24.09.2025, який складено відповідно до вимог КУпАП, в якому викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій особи, який підписано водієм без зауважень та заперечень;

- направлення водія на огляд до медичного закладу - КНП Сквирська ЦМЛ, який не проводився через відмову водія, з яким водій ознайомився і підписав без зауважень та заперечень;

- акт відсторонення водія від керуванням транспортним засобом (розписка - зобов`язання водія);

- рапорт працівників поліції щодо обставин несення служби 24.09.2025, а також вказано причину зупинки автомобіля - непрацююча підсвітка номерного знаку;

- відеозапис, що міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачається вся процедура розгляду справи стосовно водія, суть якого відповідає іншим матеріалам справи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Із наданого відеозапису та матеріалів справи, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції. Зазначене підтверджує і сам водій ОСОБА_1 .

У ході розмови із ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.

Наявність таких ознак підтвердив сам ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис в направленні на огляд водія транспортного засобу. Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що як вбачається з відеозапису з бодікамери, ОСОБА_1 не заперечував те, що він вживав алкоголь до керування автомобілем, вмовляв працівників поліції домовитись та не складати протокол, зазначаючи, що проїхав зовсім небагато і що всі помиляються.

Відповідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Закону, у своїх діях поліцейський керується Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року).

Як вбачається із відеозапису, працівники поліції у відповідності із вимогами Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, після повідомлення ОСОБА_1 про підозру останнього в перебуванні в стані алкогольного сп`яніння, запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та, у відповідності з п. 7 Інструкції, роз`яснено ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у випадку незгоди з проходженням огляду на місці зупинки. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у лікарні ОСОБА_1 відмовився.

Щодо доводів про направлення на проведення огляду на стан сп`яніння до Сквирської ЦРЛ, що не є найближчим закладом охорони здоров`я апеляційний суд зазначає таке.

Дійсно, Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4», розташоване на вул. Василя Стуса, буд. 41, м. Біла Церква та яке входить до Переліку закладів охорони здоров`я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є ближчим закладом здоров`я д зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 ніж Сквирська ЦРЛ.

Разом із цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що направлення працівниками поліції ОСОБА_1 до Сквирської ЦРЛ не становить порушення Інструкції, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду не у зв`язку із направленням не в найближчий заклад охорони здоров`я, а з інших особистих мотивів, достовірно знаючи, що вживав алкоголь, про що повідомив працівникам поліції. Зазначений довід апеляційної скарги розцінюється судом як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність понятих, суд зазначає, що вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не передбачають обов`язкової участі свідків (понятих) при медичному огляді лікарем. Лише під час проведення огляду осіб на місці поліцейський застосовує або технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП). Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та така відмова зафіксовано на відеозаписі, необхідності у присутності свідків була відсутня.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції були дотримані, а висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним, оскільки відповідає обставинам справи та наявним у ній доказам.

Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О. В. Желепа