Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №450/2925/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2925/26 Провадження № 3/450/1651/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №681514 від 01.06.2026, 11.06.2026 о 21 год. 54 хв. 23 с. у м. Винники на автодорозі М06 Київ-Чоп 538 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL-0264, тест-2256. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився.

Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду 19.06.2026 надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Цьвок Б.І., в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці, однак не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, а просив дочекатися прибуття адвоката для реалізації права на захист. На думку захисника, за таких обставин поліцейські були зобов`язані забезпечити проведення медичного огляду відповідно до вимог статті 266 КУпАП, Порядку №1103 та Інструкції МВС №1395, чого зроблено не було. Крім того, захисник вказує, що протокол складено з порушенням вимог статті 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено порушення пункту 2.9 «а» ПДР України, хоча фактично особі ставиться у вину відмова від проходження огляду, яка регулюється пунктом 2.5 ПДР. Також звертає увагу на розбіжності між часом проведення огляду, зазначеним у роздруківці приладу Drager, та часом, зафіксованим на відеозаписі й у протоколі, що, на думку захисника, ставить під сумнів достовірність результатів огляду. З огляду на викладене захисник вважає, що протокол складено з істотними порушеннями вимог закону, а належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП всебічно, повно та об`єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, згідно протоколу ЕПР1 №681514 від 01.06.2026 ОСОБА_1 ставиться в провину «...Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ з використанням спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL-0264, тест-2256. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9.а ПДР - керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Пунктом 2.9.а. ПДР України, нормами якого, передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду на час події визначалась Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортно засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведені огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або що, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлені підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкій реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, долученого до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 висловив незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, однак не заявляв про відмову від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Натомість він повідомив про намір скористатися правом на правову допомогу та просив дочекатися прибуття адвоката. Водночас із відеозапису вбачається, що працівники поліції розцінили таку поведінку як ухилення від проходження медичного огляду, відмовилися очікувати прибуття захисника та повідомили, що реалізувати право на правову допомогу ОСОБА_1 зможе під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають фактичним даним, що містяться у досліджених судом доказах. При цьому питання щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України не є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, суд зазанчає, що не вправі змінювати фабулу адміністративного правопорушення, викладену у протоколі, або самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки це суперечить принципам змагальності сторін, рівності учасників процесу та праву на захист, гарантованим статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі на шкоду особі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавлявшись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

Також судом встановлено, що у роздруківці спеціального технічного засобу Drager 6820 ARJL-0264 (тест № 2256) зазначено дату та час проведення огляду 01.06.2026 о 21:52. Водночас із дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівник поліції підійшов до автомобіля «Kia Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 , лише о 21:54:46, а огляд із використанням зазначеного приладу був проведений о 21:59:07. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 21:54:23.

Зважаючи на вищезазанчені обставини, суд приходить до переконання, що зафіксований у роздруківці приладу час проведення огляду не узгоджується з відомостями, що містяться у відеозаписі та протоколі про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів достовірність результатів огляду та належність цього доказу. За таких обставин зазначені суперечності не були усунуті під час судового розгляду, а тому підлягають оцінці судом на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щодо направлення на огляд від 01.06.2026, суд зазначає, що не може бути належним доказом, оскільки викладені в ньому обставини суперечать фактичним даним, зафіксованим на відеозаписі.

Відтак, має місце неналежне виконання своїх обов`язків працівниками поліції щодо дотримання порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, належного фіксування цих подій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року по справі № 441/3027/24 (провадження № 33/811/1910/25) та від 12 грудня 2025 року по справі № 450/1836/25 (провадження № 33/811/1864/25), за результатними розгляду якої, апеляційний суд постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1.30 КУпАП на підставі 11. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Тобто, докази відмови проходження освідчення на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, у разі відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Водночас згідно зі ст. 266 КУпАП огляд проводиться за визначеною процедурою, а у разі незгоди - в закладі охорони здоров`я. При цьому відповідно до чинного регулювання допустимий рівень алкоголю становить до 0,2 проміле, перевищення якого може свідчити про стан сп`яніння.

Оцінивши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не підтверджують «поза розумним» сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Водночас із досліджених доказів убачається, що після незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, процедура направлення та проведення огляду в закладі охорони здоров`я, передбачена статтею 266 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, належним чином забезпечена не була.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наявні у справі докази не дають можливості беззаперечно встановити факт порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а всі сумніви щодо доведеності його вини відповідно до принципу презумпції невинуватості підлягають тлумаченню на його користь.

За таких обставин, суд не вправі самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд вважає, що у діях ОСОБА_1 , що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 6, 33-35, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Д. А. Кукса