Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №361/3107/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року місто Київ

Справа № 361/3107/26

Провадження № 33/824/2929/20246

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2026 року (суддя Василенко Т.К.)

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 597989 від 22.02.2026, 22 лютого 2026 року о 01 год. 00 хв. по АДРЕСА_3 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Scania G420», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Krone SDP2, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом, не переконався в безпечності цього маневру, не скористався допомогою інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом Krone SD, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 597998 від 22.02.2026, 22 лютого 2026 року о 01 год. 00 хв. АДРЕСА_3 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Scania G420», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом Krone SDP2, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Броварський міськрайонний суд Київської області постановою від 29 квітня 2026 року об`єднав справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосував до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 000 н.м.д.г., що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнув на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись із такою постановою, ОСОБА_1 10 травня 2026 року (неділя) засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази заподіяння пошкоджень транспортним засобам чи іншому майну, що виключає склад правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Вказує, що з протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП неможливо встановити обставини правопорушення, відомості з протоколу не відповідають доданій до матеріалів справи схемі місця ДТП (вказано зіткнення зі СКАНІЯ НОМЕР_7, тоді як зі схеми - КРОН НОМЕР_8). Також вбачаються ознаки підробки працівниками поліції підпису ОСОБА_1 .

Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, натомість із відеозапису вбачається, що відсутність таких відомостей, зокрема факту зупинки чи керування ТЗ.

Зазначає, що не доведено наявність підстав для зупинення ТЗ, а також відсутні докази видачі направлення для проведення огляду в медичному закладі й відсторонення ОСОБА_1 від керування ТЗ.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник ОСОБА_1 - адвокат Пасічник Т.В. доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складів адміністративних правопорушень.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність, обґрунтованість та вмотивованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За змістом п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Частиною 1 статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані наркотичного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За логікою цього складу адміністративного правопорушення відмовою є свідома, вольова та цілеспрямована поведінка водія, за якої він після отримання від працівника поліції законної вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, роз`яснення порядку його проходження та наслідків відмови від проходження огляду не вчиняє дій, які від нього вимагаються та/або своїми діями перешкоджає виконанню таких дій.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Постанова Броварського міськрайонного суду Київської області мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 597998 № 597989 від 22 лютого 2026 року, направленням до медзакладу від 22 лютого 2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відеозаписом події, переглянутому в судовому засіданні.

Посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо пошкоджень транспортних засобів, спростовується схемою місця ДТП, на звороті якої зазначено про те, що напівпричіп Krone SDP2, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіль «Volvo», реєстраційний номер НОМЕР_4 , отримали механічні пошкодження. Не зазначення у самому протоколі про напівпричіп Krone SDP2, реєстраційний номер НОМЕР_3 , а лише про автомобіль «Scania G420», не є таким, що звільняє особу від адміністративної відповідальності, оскільки суд встановлює фактичні обставини з урахуванням всіх наявних доказів у справі.

Також у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження факт підробки підпису ОСОБА_1 у його письмових поясненнях, на що наголошував захисник у судовому засіданні.

Інші доводи захисника щодо відсутності факту керування та зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 суд не бере до уваги, так як працівники поліції приїхали на виклик за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а тому вирази ОСОБА_1 на відеозапису бодікамери про те, що він не керував транспортним засобом, суд оцінює як спробу останнього уникнути адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів заподіяння пошкоджень транспортним засобам чи іншому майну, суд апеляційної інстанції виходить із того, що такі доводи спростовуються матеріалами справи в їх сукупності.

Так, зі схеми місця ДТП убачається факт контакту транспортних засобів та наявність механічних пошкоджень, отриманих унаслідок ДТП, що також узгоджується з даними, зафіксованими на відеозаписі, а також із викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення відомостями про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Scania G420» з напівпричепом НОМЕР_6 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не скористався допомогою інших осіб та здійснив наїзд на автомобіль «Volvo» з напівпричепом.

Наявні у справі докази підтверджують як сам факт ДТП, так і причинний зв`язок між порушенням ОСОБА_1 вимог п. 10.9 ПДР та настанням наслідків у виді механічних пошкоджень транспортних засобів. Доводи апеляційної скарги про відсутність таких пошкоджень є припущеннями сторони захисту, належними та допустимими доказами не підтверджені й не спростовують установлених судом першої інстанції фактичних обставин.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на невідповідність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, схемі місця ДТП.

Те, що у схемі ДТП відображено контакт із напівпричепом Krone SDP2, реєстраційний номер НОМЕР_3 , тоді як у протоколі зазначено автомобіль «Scania G420», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не свідчить про суперечність між цими доказами та не спростовує події адміністративного правопорушення, оскільки напівпричіп Krone SDP2 був з`єднаний з автомобілем «Scania G420» і разом із ним утворював транспортний состав, яким керував ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги щодо можливого підроблення підпису ОСОБА_1 у матеріалах справи також не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки як правильно зазначив суд першої інстанції, факт підроблення підпису належними доказами не підтверджений. Крім того, під час апеляційного розгляду захисник фактично відкликав такі доводи апеляційної скарги, а тому вони не можуть бути покладені в основу висновку про недопустимість доказів чи недоведеність вини ОСОБА_1 .

Безпідставними є й доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції прибули за фактом уже вчиненої ДТП, а не самостійно зупиняли ТЗ під керуванням ОСОБА_1 . Обставини місця події, розташування транспортних засобів після ДТП, характер контакту між ними та зміст зафіксованого на відеозаписі спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції у своїй сукупності підтверджують, що саме він керував транспортним засобом та виконував маневр руху заднім ходом.

Зокрема, під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 фактично повідомляв працівникам поліції механізм виникнення ДТП, наскільки міг це зробити з огляду на виражені ознаки сп`яніння, які істотно ускладнювали його мовлення, а також просив поставитися до ситуації з розумінням та вирішити її «іншим чином», що зафіксовано на відеозаписі приблизно о 01 год. 45 хв. Такі обставини узгоджуються з іншими доказами у справі та спростовують позицію про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

При цьому сама ДТП за встановлених обставин не могла виникнути без керування транспортним засобом та виконання маневру руху заднім ходом, оскільки розташування транспортних засобів після події, характер пошкоджень та зміст схеми ДТП виключають версію сторони захисту про непричетність ОСОБА_1 до керування транспортним засобом у момент виникнення ДТП.

Посилання на відсутність доказів зупинки транспортного засобу та недоведеність підстав для такої зупинки не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки предметом розгляду у цій справі є наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу. У разі незгоди з діями працівників поліції особа не позбавлена права оскаржити такі дії в установленому адміністративному або судовому порядку, однак матеріали цієї справи не містять даних про те, що такі дії були визнані незаконними.

Крім того, за обставинами цієї справи транспортний засіб фактично зупинився внаслідок ДТП, після чого працівники поліції прибули на місце події для оформлення її матеріалів. Тому доводи про необхідність окремого доведення підстав для зупинки транспортного засобу є формальними та не спростовують факту керування, факту ДТП і подальшої відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Так само необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про відсутність доказів видачі направлення для проведення огляду в медичному закладі та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки таке направлення міститься в матеріалах справи та було предметом оцінки суду першої інстанції. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, однак він від такого огляду відмовився. Саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і становить самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не приймаються судом апеляційної інстанції і доводи про те, що дії ОСОБА_1 мали б кваліфікуватися не за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки предметом розгляду у цій справі є протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 інкриміновано саме відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку. Така відмова прямо охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або відповідних лікарських препаратів після дорожньо-транспортної пригоди за її участю чи після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського до проведення медичного огляду або до прийняття рішення про звільнення від такого огляду.

Матеріали цієї справи не містять доказів того, що після ДТП ОСОБА_1 вживав алкогольні напої. Навпаки, він повідомляв про вживання шампанського до того, як вирішив «перепаркуватися», тобто до керування транспортним засобом та виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, перекваліфікація дій ОСОБА_1 на ч. 4 ст. 130 КУпАП не є предметом апеляційного перегляду в межах цієї справи, оскільки суд перевіряє законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та тих обставин, які були покладені в основу складених протоколів про адміністративні правопорушення.

Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, розумних сумнів щодо наявності в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП не викликають, порушень щодо порядку отримання доказів, що містяться в матеріалах справи не наводять, що в сукупності свідчить про формальність доводів апеляційної скарги, спрямованих на уникнення адміністративної відповідальності.

Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О. В. Желепа