Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №405/1359/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №405/1359/26

Суддя: Бондарчук Р. А.

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/334/26 Головуючий у суді І інстанції: Майданніков О.І.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.06.2026, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інформація щодо сімейного стану, наявність утриманців та місця роботи відсутня,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.06.2026

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду водій ОСОБА_2 01.03.2026 о 00 год. 26 хв. керував транспортним засобом марки «Audi A8» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Кропивницькому по вул. Кропивницького, 160, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці). ОСОБА_2 відмовився на вимогу поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «DRAGER Alcotest 6810» на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Зазначеними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та зарити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду винесена 09.06.2026 у формі вступної та резолютивної частини. Повний текст постанови суду, виготовлений засобами автоматизованого документообігу суду, супровідним листом від 17.06.2026 за № 405/1339/26/2/306 26 направлено на адресу захисника. Фактично повний текст судового рішення було вручено захиснику - адвокату Ляшенко-Гаркуші О.В. особисто під підпис лише 18.06.2026, що підтверджується оригіналом розписки та особистим підписом на примірнику супровідного листа суду від 17.06.2026 року.

А тому строк на апеляційне оскарження, який обчислюється з дня винесення постанови 09.06.2026, пропущено з об`єктивних, незалежних від апелянта причин.

Вказує, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 нібито відмовився на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння.

В основу цього висновку суд поклав відеофайл «export-h36yv», зазначивши, що у проміжку часу 00:32:27-00:32:36 водій сказав «Відмовляюсь». При цьому, суд самостійно констатував, що на нагрудній камері інспектора Шешиної Н.Л. (яка складала протокол) звук не зберігся.

Сторона захисту наголошує, що наявний відеофайл «export-h36yv» у найвідповідальніший момент (00:32:37) містить суттєві аудіодефекти та сторонні шуми, через що відповідь водія об`єктивно є нерозбірливою. З огляду на те, що хвилиною раніше водій чітко повідомив, що не вживав алкоголь, та погодився на огляд у закладі охорони здоров`я, трактування судом нерозбірливого фрагмента як безапеляційної відмови є суб`єктивним припущенням.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на нагрудній камері «Bodycam» уповноваженої посадової особи - сержанта поліції, яка безпосередньо складала протокол серії ЕПРІ № 603243, повністю відсутній звуковий супровід.

У пункті 9 протоколу про адміністративне правопорушення у графі «Свідки чи потерпілі» поліцейським власноруч зазначено: «НЕ ЗАЛУЧАЛИСЯ». При цьому, в салоні автомобіля марки «Audi А8» (д.н.з. НОМЕР_2 ) перебували пасажири, які були безпосередніми свідками подій та могли підтвердити факт надання водієм згоди на огляд у лікарні. Поліцейські умисно проігнорували цих осіб та не долучили їх до процесу.

Суд першої інстанції помилково резюмував, що відсутність звуку на камері ОСОБА_3 «не вплинула на встановлення обставин». Проте, за відсутності звуку на основній камері та за наявності дефектів звуку на допоміжній, незалучення двох свідків є самостійним та безумовним фактом грубого порушення інспекторами ДПП встановленого законом процесуального порядку.

Патрульні поліцейські та свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції вказала, що єдиною причиною зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2 о 00:26 було виключно пересування під час дії комендантської години.

Також на думку апелянта відбулось упереджене ставлення поліцейських до водія з незрозумілих причин, а зупинка транспортного засобу була безпідставна, що суперечить ст. 19 Конституції України та ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», всі подальші вимоги інспекторів поліції (включаючи вимогу пройти огляд) є незаконними, а зібрані в такий спосіб матеріали справи - недопустимими.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову судді суду першої інстанції – скасувати, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Ляшенко-Гаркуші О.В., яка діє в інтересах

ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу. Заявила клопотання про визнання відеозапису неналежним доказом. Мотивуючи це ти, що на частині відеозапису не має звуку з відео регістратора, а на запит орган поліції не надав копію відеозапису.

ОСОБА_2 відмовився пройти огляд на місці, проте погодився на огляд у закладі охорони здоров`я. Проте, жінка працівник патрульної поліції, мотивуючи тим, що він відмовився від продуття алкотестеру «Драгер» вказала, що буде складено протокол за відмову від проходження огляду.

Також, адвокат просила визначити незаконність зупинки транспортного засобу, оскільки у її підзахисного була перепустка. На думку адвоката працівниками поліції взагалі порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

В суді апеляційної інстанції допитано свідка ОСОБА_4 , який, будучи повідомлений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень та відмову від дачі свідчень за ст.ст. 384, 385 КК України під присягою пояснив, що 01.03.2026 він разом другом стояв м. Кропивницькому по вул. Кропивницького, 160, та бачив як працівники поліції зупинили транспонуй засіб «Audi A8». До транспортного засобу підійшла жінка – інспектор поліції та почала розмову з водієм. В судовому засіданні свідок повідомив, що поліцейська не повідомила про причину зупинки, також на пропозицію пройти огляд в лікарні на визначення стану алкогольного сп`яніння водій не відмовлявся.

Після цього водій вийшов, взяв у них контакти та повідомив, що не розуміє чому щодо нього було складено протокол.

Разом з тим, свідок повідомив, що водій вів себе адекватно, будь-яких явних ознак сп`яніння у нього не було.

В суді апеляційної інстанції допитано свідка ОСОБА_5 який, будучи повідомлений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень та відмову від дачі свідчень за ст.ст. 384, 385 КК України під присягою пояснив, що 01.03.2026 він був у друзів, вийшли на перекур м. Кропивницькому по вул. Кропивницького, 160, та бачив, як працівники поліції зупинили транспонуй засіб «Audi A8». Бачив, як поліцейська підійшла до транспортного засобу. В транспортному засобі був чоловік разом із двома жінками. Також, свідок повідомив, що поліцейська не повідомила про причину зупинки та водій «Audi A8» погодився проведення огляду в медичному закладі, але інспектор поліції вказала, що буде складено протокол.

Оскільки в електронній системі «Єдиний державний реєстр судових рішень» містяться відомості про те, що постанова суду першої інстанції 18.06.2026 надіслана судом, то прихожу до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №603243 від 01.03.2026 в провину ОСОБА_2 ставиться порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від його проходження.

Згідно направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився.

Також в матеріалах справи наявний відеозапис події «IMG_9718» на якому зафіксовано рух транспортного засобу «Audi A8» д.н.з. НОМЕР_2 та його зупинку працівниками поліції. На відеозаписі «export-h36yv» розміщено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції. При цьому відео з 0.00.00 до 0.47.51 зафіксовано без звуку. Тобто фактично на відеозаписі «export-h36yv» приблизно з 0.00.00 до 0.47.51 зафіксовано відеозапис на нагрудної камери працівника поліції, який скалатав протокол про адміністративне правопорушення – поліцейського 1 взводу 2 роти 1 бат. УПП в Кіровоградській області сержанта поліції Шешин Н.Л.

Починаючи з 0.47.51 зафіксовано працівника поліції, який в той час перебував разом із поліцейським 1 взводу 2 роти 1 бат. УПП в Кіровоградській області сержантом поліції Шешиною Н.Л.

Вказаний відеозапис зафіксований працівником поліції разом із звуком.

Переглядаючи відеозапис можливо встановити те, що до працівників поліції поступила оперативна інформація про можливість вчинення водієм «Audi A8» адміністративного правопорушення.

Здійснюючи патрулювання працівник поліції знайшов транспортний засіб «Audi A8», який рухався по вул. Кропивницького в м. Кропивницькому та зупинив його.

При цьому ,працівник поліції надав команду напарниці, що б вона після зупинки транспортного засобу швидко підійшла до водія транспортного засобу.

Після зупинки транспортного засобу «Audi A8» д.н.з. НОМЕР_2 сержанта поліції ОСОБА_3 підійшла до водія, а водій службового транспортного засобу озброївшись автоматом також підійшов до водія «Audi A8».

В ході спілкування з працівниками поліції встановлено особу водія ОСОБА_2 .

Виявивши ознаки алкогольного сп`яніння працівник поліції запропонував пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

На пропозицію пройти огляд на місті зупинки транспортного засобу водій

ОСОБА_2 – відмовився. Однак погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в умовах закладу охорони здоров`я. Вказане зафіксовано на відеозаписі 0.52.59.

В подальшому на відеозаписі 0.53.20 зафіксовано, як поліцейський 1 взводу 2 роти 1 бат. УПП в Кіровоградській області поліцейський повторно пропонує ОСОБА_2 пройти відповідний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я та відразу не дочекавшись відповідьпояснює, що буде складено протокол.

Однак на відеозаписі не зафіксовано відмову водія ОСОБА_2 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ,як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я та містяться лише пояснення сержанта поліції ОСОБА_3 про те, що водій відмовляється.

В суді першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_3 яко пояснила що вона є посадовою особою - поліцейським взводу 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержант поліції, якою було складено протокол про адміністративне правопорушення. Свідок повідомила, що працює на посаді поліцейський з 2021 року.

Свідок пояснила, що з особою, відносно якої складено протокол, до події знайома не була. Свідок зазначила, що саме нею був складений протокол про адміністративне правопорушення.

За її словами, 01 березня 2026 року особу було зупинено у зв`язку з порушенням комендантської години, про що було повідомлено водію.

Під час зупинки транспортного засобу у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідала обстановці. Свідок пояснила, що водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Від проходження огляду на місці зупинки водій відмовився.

Після цього йому було запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, однак від такої пропозиції він також відмовився.

У зв`язку з відмовою водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, свідок пояснила, що є розпорядження, відповідно до якого в період з 23:00 години до 05:00 години на території зокрема м. Кропивницький встановлена комендантська година, під час якої громадянам заборонено пересуватися містом як пішки, так і на транспортних засобах.

Свідок зазначила, що під час зупинки транспортного засобу водій не надав перепустку, яка б надавала право на пересування під час дії комендантської години.

Також свідок вказала, що під час зупинки транспортного засобу водієві була повідомлена причина його зупинки. За її словами, перед початком спілкування вона пред`явила особі службове посвідчення, повідомила свою посаду та надала відповідну інформацію водієві в установленому порядку.

Оцінюючи дії водія ОСОБА_2 та працівників поліції апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так відповідно до вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Тобто законодавцем покладено обов`язок на працівників поліції здійснити фіксацію огляду особи, яка керує транспортним засобом або за допомогою технічного засобу відеозапису або за допомогою двох свідків.

У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від походження огляду вказана відмова має бути також належним чином зафіксовано або за допомогою технічного засобу відеозапису або за допомогою двох свідків.

При цьому у разі фіксації відмови за допомогою технічного засобу відеозапису на відеозаписі мають бути безпосередньо зафіксовано пояснення особи, яка керує транспортним засобом про те, що вона дійсно відмовляється від проведення огляду.

Разом з тим законодавцем не передбачено встановлення відмови від проходження огляду безпосередньо на поясненнях працівників патрульної поліції.

Як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського 1 взводу 2 роти 1 бат. УПП в Кіровоградській області сержанта поліції Шешин Н.Л. зафіксовано без звуку, що унеможливлює встановлення фактичної відмови ОСОБА_2 від проходження огляду з метою визначення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому на відеозаписі чітко зафіксовано, що водій ОСОБА_2 погодився пройти огляд в умовах закладу охорони здоров`я.

В той же час не зрозуміло яким саме чином суд першої інстанції встановив відмову ОСОБА_2 від проходження огляду посилаючи на конкретний проміжок часу, оскільки відеозапис з 0.00.00 до 0.47.51 зафіксовано без звуку, а з нагрудної камери працівника поліції не можливо встановити безпосередню відмову ОСОБА_2 від проходження огляду.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не бере до уваги показання свідка

ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 відмовився від проведення огляду як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я, оскільки остання є працівником поліції та законодавцем не передбачена взагалі можність встановлення факту відмови на показаннях працівника поліції.

Крім того, твердження апелянта, про те, що ОСОБА_2 погодився пройти огляд в медичному закладі підтверджується з поясненнями свідків ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , наданими у суді.

Згідно відповіді-повідомлення Управління патрульної поліції в Кіровоградської області № 2993/41/34-2026 від 15.04.2026 року, на запит суду першої інстанції, начальник відділу адміністративної практики зазначає, що надати відеозапис з нагрудного відео реєстратора №472139 зі звуком не є можливим через технічні проблеми, які були виявлені при підготовці справи під час направлення для розгляду щодо події, яка мала місце 01.03.2026 року стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.п.39).

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст.124 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, пред`являти обвинувачення, яке не було пред`явлене працівниками поліції, зокрема проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність доказів, які підтверджують факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду за метою визначення стану алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вина водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена.

Отже, за таких обставин, виходячи з принципу диспозитивності, у вказаному провадженню по справі про адміністративне правопорушенняза ч. 1 ст. 130 КУпАП - не можливо встановити наявність вини.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Гурепка проти України» від 08.07.2010 року, Суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

Крім того, у п. 21 рішення «Надточій проти України» від 15.05.2009 року Суд зазначає, що (український) Уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, - є частиною національного законодавства України.

Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в Мінюстом України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Матеріали справи свідчать про те, що зібрані докази повно та всебічно досліджені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції, а всі можливості для одержання додаткових доказів вичерпані.

Отже, за таких обставин, виходячи з принципу диспозитивності, у вказаному провадженню по справі про адміністративне правопорушенняза ч. 1 ст. 130 КУпАП - не можливо встановити наявність та ступінь вини в діях водія ОСОБА_2 , а отже відсутні достовірні та переконливі данні, які б поза розумним сумнівом свідчили про порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху.

А тому, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи не можливість здобути нові докази, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять доказів про вчинення водієм ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, не можуть бути враховані доводи апеляції про визнання відеозаписів неналежними доказами з наступних підстав.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що адвокат Ляшенко-Гаркуша О.В. не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозапис.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є належними та допустимим доказами.

Також суд не враховує доводи про безпідставну зупинку транспортного засобу.

Так відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі наявності інформації, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення.

З відеозапису вбачається в матеріалах справи причиною зупинки було наявність оперативної інформації про те, що водій транспортного засобу «Audi A8» д.н.з. НОМЕР_2 керує ним в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи те, що ймовірний факт порушення п. 2.5 ПДР може бути самостійним складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не враховую доводи апеляції про безпідставну зупинку транспортного засобу.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови знайшли своє часткове підтвердження, а тому її слід задовольнити.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити адвокату Ляшенко-Гаркуші О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.06.2026.

Апеляційну скаргу адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.06.2026 стосовно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.

На підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_2 - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua