Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №204/12121/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №204/12121/24

Суддя: Петешенкова М. Ю.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/780/26 Справа № 204/12121/24 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Макарова М.О.,

при секретарі - Карпенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 75»

на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20 червня 2025 року у складі судді Дубіжанської Т.О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 75» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що 02 лютого 2024 року її квартиру було затоплено холодною водою, про що було складено відповідний акт, згідно якого встановлено, що 02 лютого 2024 року відбулося залиття квартири холодною водою за адресою: АДРЕСА_2 , що сталося з вище розташованої квартири, що знаходиться на другому поверсі, із зазначенням наслідків залиття квартири та причини.

На момент обстеження квартири АДРЕСА_3 (через три години після затоплення) комісією було встановлено, що під час залиття постраждали: ванна кімната, санвузол, кухня, яка об`єднана з вітальнею, коридор та дві спальні. Водою пошкоджені гіпсокартонні стіни, шпалери в усіх кімнатах, меблі, пошкоджені люстри у кількості чотирьох штук. При обстеженні вище розташованої квартири АДРЕСА_4 (через дві години після затоплення) було виявлено порив стояка системи холодного водопостачання у санвузлі. Також було виявлено, що стояк був повністю обгорнутий в клейкий матеріал, що призвело до пошкодження труби корозією внаслідок скупчення конденсату. Виходячи з встановленого, комісія ОСББ прийшла до висновку, що прорив стояку холодного водопостачання в санвузлі виник внаслідок безвідповідального ставлення власників квартири АДРЕСА_4 до загально будинкової системи водопостачання, що знаходиться на території квартири АДРЕСА_4 .

З даним висновком комісії ОСББ «Робоча 75» вона не згодна, оскільки він не відповідає дійсним подіям 02 лютого 2024 року, порив стояку холодної води відбувся в спеціальній шахті комунікацій за межами приміщення квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку. Вона відмовилась від підписання даного акту такого змісту, оскільки розуміла, що голова ОСББ таким чином намагається відвести відповідальність ОСББ за завдану шкоду. Приміщення квартири АДРЕСА_4 будинку взагалі не досліджувалось, володільці квартири не запрошувались до комісійного огляду заподіяної шкоди. З яких підстав та чому акт від 02 лютого 2024 року був підписаний іншими особами їй не відомо.

Між відповідачем та керівною компанією «Супутник» є договірні відносини для обслуговування ЖКГ ОСББ, яка і виконала через сім днів після залиття її квартири роботи по заміні стояка системи холодного водопостачання на кількох поверхах, включаючи її квартиру, що також підтверджує відповідальність ОСББ за стан загально будинкової системи водопостачання.

Зазначає, що незаконними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в результаті пошкодження її майна. До негативних наслідків відносить нервовий стрес та моральні переживання внаслідок залиття житлової квартири, де мешкає її родина, порушення звичайного способу життя. Вона з родиною була вимушена тривалий час проживати у приміщенні з підвищеною вологістю, де після залиття завівся грибок та частини інтер`єру просто почали звисати і відпадати.

Враховуючи викладене, вимушена звернутися до суду за захистом свої прав та просити стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 145539,46 грн., понесені витрати на проведення будівельно-технічного дослідження щодо вартості ремонтних робіт у розмірі 10362,78 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСББ «Робоча 75» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 у розмірі 145539,46 грн., вартість будівельно-технічної експертизи у розмірі 10362,78 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., судовий збір у розмірі 2770,22 грн., а всього стягнути суму у розмірі 159672,46 грн.

У задоволені решти позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди внаслідок залиття її квартири, причинно-наслідковий зв`язок та розмір завданих збитків, що не спростовано відповідачем, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову та стягнення матеріальної шкоди завданої залиттям квартири у розмірі 145539,46 грн. та вартості будівельно-технічної експертизи по визначенню завданих збитків у розмірі 10362,78 грн. й оскільки позивач, внаслідок залиття квартири, з вини відповідача, зазнала моральних переживань, які полягали у відчутті негативних емоцій та переживань з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушеного звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, останній завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем та її розмір 1000,00 грн. відповідає принципу справедливості та розумності.

Не погодившись з рішенням суду, ОСББ «Робоча 75» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішенням про залишення позову без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи, що мають значення для справи. Вказує, що в діях ОСББ відсутня вина та протиправна поведінка, а отже, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і завданими збитками позивачу, яка під час розгляду справи не довела причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою ОСББ та завданими їй збитками. Вказує про бездіяльність власників квартири АДРЕСА_4 , які обгорнули трубу системи холодного водопостачання в клейкий матеріал і обмежили доступ повітря до неї, що призвело до пошкодження труби корозією та її пориву, а тому, вважають, що залиття відбулось саме з вини власників квартири АДРЕСА_4 , на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку. Звернули увагу, що позов пред`явлено до неналежного відповідач у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у позову, оскільки залиття квартири та як наслідок завдані збитки саме з вини власника квартири АДРЕСА_4 .

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 29 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П., зареєстрованого в реєстрі № 459.

Відповідно до акту про залиття квартири від 02 лютого 2024 року, за адресою: АДРЕСА_2 , залиття квартири сталося з причини того, що 02 лютого 2024 року відбулося залиття холодною водою квартири АДРЕСА_4 . На момент обстеження квартири АДРЕСА_3 (через три години після затоплення) комісією було встановлено, що під час залиття постраждали: ванна кімната, санвузол, кухня, яка об`єднана з вітальнею, коридор та дві спальні. Водою пошкоджені гіпсокартонні стіни, шпалери в усіх кімнатах, меблі, пошкоджені люстри у кількості чотирьох штук. При обстеженні вище розташованої квартири АДРЕСА_4 (через дві години після затоплення) було виявлено порив стояка системи холодного водопостачання у санвузлі. Також, як зазначено у акті, що стояк був повністю обгорнутий в клейкий матеріал, що призвело до пошкодження труби корозією внаслідок скупчення конденсату. Виходячи з встановленого, комісія прийшла до висновку, що прорив стояку холодного водопостачання в санвузлі виник внаслідок безвідповідального ставлення власників квартири АДРЕСА_4 до загально будинкової системи водопостачання, що знаходиться на території квартири АДРЕСА_4 . Акт від 02 лютого 2024 року був складений за зовнішнім оглядом з фото та фідео фіксацією та засвідчує факт залиття кв. АДРЕСА_3 з розташованої вище квартири АДРЕСА_4 . Вказаний акт складено та підписано у складі: Владимирова Н.Л. (голова правління ОСББ «Робоча 75 »), Копєйкіна Н.Д. (член правління ОСББ)., Тарлецька М.Ф. (власник квартири АДРЕСА_5 ). В акті вказано, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису.

Згідно Акту про відмову підпису акту про залиття житлового приміщення від 02 лютого 2024 року, у складі: Владимирова Н.Л. (голова правління ОСББ «Робоча 75 »), Копєйкіна Н.Д. (член правління ОСББ)., Тарлецька М.Ф. (власник квартири АДРЕСА_5 ) зазначено, що представник потерпілої сторони співвласниця кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 та представник винної сторони на ім`я ОСОБА_2 , який не є власником кв. АДРЕСА_4 , відмовились від підписання акту про залиття квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що сталось 02 лютого 2024 року з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться на 2-му поверсі 16 поверхового будинку 1989 року побудови.

На замовленням ОСОБА_1 , судовим експертом Харченком В.В. складено висновок № 1171/03-24 від 26 березня 2024 року, за результатами проведення будівельно-технічного дослідження квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у якому зазначено вартість відновлювального ремонту внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 145539,46 грн. 46 коп.

Під час розгляду справи, судом були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили факт залиття квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що також не заперечувалось сторонами у справі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У розумінні положень ст. 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до підпунктів 12, 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі управитель) фізична особа-підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг (підпункт 1 частина четверта статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року, управитель особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію.

Відповідно до п. 2 «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (Правила № 76), затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року та зареєстрованих в Міністрестві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, технічне обслуговування жилих будинків включає комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів (п.2.1). Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності (п. 2.1.4). Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3. Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах (п. 2.1.5).

Згідно з додатком 2, періодичність профілактичного обслуговування елементів жилих будинків, зокрема систем водопроводу та каналізації становить від 3 до 6 місяців.

У пункті 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 зазначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», під утриманням будинків і прибудинкових територій розуміється господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Вказана стаття також визначає, що виконавцем послуг є суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе, зокрема, обслуговування внутрішньо будинкових мереж та поточний ремонт.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначена мета створення об`єднання та його статус. Так, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Аналіз чинного законодавства свідчить, що саме ОСББ, як управитель будинку, є відповідальною особою за належне утримання і технічне обслуговування будинку, зокрема і внутрішньої системи стояків ХВП.

У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.

При розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними /діями/ і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Під час розгляду справи, ОСББ не надано доказів належного виконання своїх обов`язків, передбачених п. 2.1, 2.2 та розділом 2.3. Технічне обслуговування жилих будинків Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», щодо проведення ним планових та позапланових оглядів жилих будинків, профілактичного обслуговування елементів жилих будинків, зокрема систем водопроводу та каналізації або Актів про не допуск до квартири.

Невжиття відповідачем заходів з профілактичного обслуговування загально - будинкової мережі водовідведення свідчить про бездіяльність ОСББ та невиконання зобов`язань щодо належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку, що призвело до неспроможності негайного вжиття заходів з усунення аварійної ситуації, та, як наслідок, заподіяння майнової шкоди співвласникам будинку, зокрема позивачу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що саме ОСББ, як управитель будинку, є відповідальною особою за належне утримання і технічне обслуговування будинку, зокрема і внутрішньої системи стояків ХВП, бездіяльність якого призвела до прориву внутрішньо-будинкової мережі стояка холодного водопостачання, внаслідок чого сталось залиття квартири позивача й останньою доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди внаслідок залиття її квартири, причинно-наслідковий зв`язок та розмір завданих збитків, який не спростований відповідачем, а тому заявлені вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири та вартості будівельно-технічної експертизи по визначенню завданих збитків підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно із ч.1, п.3 ч.2, ч.3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи, що ОСОБА_1 внаслідок пошкодження власної квартири за наслідками залиття, з вини ОСББ, зазнала моральних переживань, які полягали у відчутті негативних емоцій та переживань з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, урахуванням принципів справедливості та розумності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, який доведений належними та допустимими доказами у справі та не спростований відповідачем у даній справі.

Проаналізувавши зміст рішення суду першої інстанції з точки зору застосування норм права, які стали підставою для позову по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалене рішення відповідно до встановлених ним обставин на підставі наданих доказів, які мають індивідуальний характер.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСББ відсутня вина та протиправна поведінка, а отже, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і завданими збитками, позивач не довела причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою ОСББ та завданими їй збитками, є безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи та не спростовано відповідачем у справі, що відповідно до вимог діючого законодавства є його процесуальним обов`язком.

Посилання скаржника на бездіяльність власників квартири АДРЕСА_4 , які обгорнули трубу системи холодного водопостачання в клейкий матеріал і обмежили доступ повітря до неї, що призвело до пошкодження труби та її пориву, а тому залиття квартири позивача відбулось саме з вини власників квартири АДРЕСА_4 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане не спростовує вину ОСББ у заподіянні шкоди внаслідок його бездіяльності та невиконанні планових профілактичних робіт з підтримання належної експлуатації та нормального функціонування загальних внутрішньо будинкових мереж.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСББ не є належним відповідачем у даній справі, що є самостійною підставою для відмови у позову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до чинного законодавства, саме ОСББ, як управитель будинку, є відповідальною особою за належне утримання і технічне обслуговування будинку, зокрема і внутрішньо-будинкової системи водопроводу.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Робоча 75» - залишити без задоволення.

Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 30 червня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 09 липня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.О. Макаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua