Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №723/2279/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2279/26

Провадження № 3/723/3613/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Сторожинець

Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Дедик Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборни України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , оператора 3-го відділення управління взводу управління 2-ї зенітної кулементої роти, солдата, РНОКПП НОМЕР_2 , протокол про адміністративне правопорушення серії А4917 № 2026/18 від 19.05.2026 року, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби та в порушення своїх статутних обов`язків в умовах особливого періоду, вчинив військове адміністративне правопорушення, а саме не прибув на службу без поважних причин, у період з 08 год. 00 хв. 16.05.2026 по 21 год. 30 хв. 17.05.2026.

ОСОБА_2 в суді пояснив, що за направленням від 11.05.2026 поїхав у військовий госпіталь в АДРЕСА_2 . Прибувши туди наступного дня отримав талон на прийом до лікаря на 13.05.2026, після чого став на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Лікар на прийомі направила його у психіатричне відділення. 14.05.2026 р. лікар у відділенні повідомила, що вони госпіталізують лише невідкладних хворих і призначила амбулаторне лікування на 2 тижні та написала рекомендації для лікування, згідно яких звільнити від службових обов"язків терміном на 6 діб. Він вважав, що це дозволяє на 6 днів не повертатися на службу, тому він поїхав додому у м. Буча. Перебуваючи вдома, спілкувався з військовослужбовцями і зрозумів, що рекомендації лікаря не достатньо для звільнення від виконання обов"язків і дає право на відпустку. Тому він повернувся у військову частину 17.05.2026 р. Він не мав умислу безпричинно не прибути з госпіталя, вважав, що рекомендація лікаря про звільнення його від служби на 6 днів дозволяє йому таке звільнення. У подальшому, зрозумівши, що помилався, одразу повернувся.

Суд, заслухавши правопорушника та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановив наступне.

Частиною 4 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб

Визначення «особливого періоду» наведено у ст. 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII. Так, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-ХІІ «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На даний час воєнний стан не скасований та не припинений.

Проте, виходячи зі змісту протоколу, що надійшов на розгляду суду, кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП посадовою особою, що складала протокол, визначено в умовах особливого періоду.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Так, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В рішенні ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) зазначено наступне: правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURK v. GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, зокрема, з огляду на розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 3 ст. 172-11 КУпАП України.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_2 , зокрема, те, що причиною вчинення даного правопорушення стала власна оцінка рекомендації лікаря про звільнення від службових обов"язків на 6 днів, самостійне припинення протиправних дій, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, до адміністративної відповідальності притягується вперше, стан здоров"я, проходження лікування у зв"язку з наявними захворюваннями у період з 28.05.2026 по 13.06.2026, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1457 з військової частини НОМЕР_3 , вважаю, що наявні підстави для звільнення порушника від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

У відповідності до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст. 22, 172-11, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.172-11 КУпАП в зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити усне зауваження.

Провадження по справі закрити.

Постанова суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя