Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №722/575/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/575/26

Номер провадження 2/722/593/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Припхан І.І.,

секретаря Козак А.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Сираєвої Н.С.

представника третьої особи Марчука А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м.Сокиряни Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Виконавчий комітет Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Виконавчий комітет Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей.

Позов мотивовано тим, що позивач та відповідачка ОСОБА_2 перебували в офіційному шлюбі, який згідно рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2025 року було розірвано.

Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З того часу відповідачка перестала проживати з ними однією сім`єю, вони не підтримують між собою шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, кожен живе своїм життям, перестала брати участь у вихованні та утриманні їхніх спільних дітей.

Після розлучення батьків, фактично вихованням та утриманням займався батько, а мати фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків та не бере участі у їх вихованні та утриманні, у зв`язку з чим весь тягар утримання дітей лежить на позивачеві, який належним чином та на достатньому рівні забезпечує своїх неповнолітніх дітей усім необхідним для їхнього навчання, відвідування спортивних секцій та проведення дозвілля.

Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , згідно витягів з реєстру територіальної громади № 2025/001579021 та №2026/002440552, зареєстровані та постійно проживають за місцем реєстрації батька - ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області № 25 від 25 лютого 2026 року було вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біля батька за місцем його проживання.

Згідно Характеристики на позивача ОСОБА_1 , складеною депутатом Сокирянського міської ради Кружкіним В.К. вбачається, що громадянин ОСОБА_1 народився в місті Сокиряни, Чернівецької області та є громадянином України. Зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 ,разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , 2013 року народження та ОСОБА_3 , 2019 року народження, які знаходяться на повному утриманні батька. До адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. За місцем проживання характеризується позитивно. Компрометуючих матеріалів на адресу Сокирянської міської ради щодо ОСОБА_1 не надходило.

Позивач ОСОБА_1 має постійний та стабільний дохід, фізично особою-підприємцем, зокрема займається роздрібною торгівлею продуктами харчування та згідно податкової декларації про майновий стан і доходи позивача, сукупний дохід за 2025 рік склав 43205 грн.

Факт максимальної залученості батька до навчання своїх дітей також підтверджується характеристикою на сина сторін ОСОБА_3 , 2019 року народження.

Позивач, як батько дітей, займається активним фізичним розвитком своїх синів, а також піклується про стан їх здоров`я.

Наразі позивач є військовозобов`язаним, встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, необхідне йому для розгляду питання про можливість надання відстрочки на період мобілізації.

27.04.2026 представником третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 подано пояснення за змістом якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не може залучатися третьою особою у даній справі, оскільки належною стороною є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19.05.2026 представником третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 подано до суду пояснення по справі за змістом якого у задоволенні позовної заяви просив відмовити за безпідставністю мотивуючи тим, що з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється. У справі, яка переглядається, позивач просить установити факт самостійного виховання дітей батьком, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини. Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав поданий ним позов та просив задовольнити вимоги з наведених у ньому підстав.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви, вказував про те що для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Зазначав, що у даній справі, позивач просить установити факт самостійного виховання дітей батьком, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

Вважав, що позивач у цій справі намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дітей, з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби), а тому позовна заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області Сираєва Н.С. у судовому засіданні вказувала, що позивач звертався до органу опіки та піклування у лютому місяці 2026 року з метою визначення місця проживання дітей з батьком. Мати дітей ОСОБА_2 на виклик органу опіки та піклування не з`являлася, а тому Виконавчий комітет Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької рішення №25 від 25.02.2026 року визначив місце проживання дітей з батьком.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та заслухавши думку учасників справи встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 10.10.2012 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30.09.2025.

За час перебування сторін у шлюбі народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 28.03.2018, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.09.2019.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2026/004755876 від 25.03.2026 позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 згідно з витягів з реєстру територіальної громади № 2025/001579021 від 03.02.2025 та № 2026/002440552 від 16.02.2026 зареєстровані з 15.10.2019 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області № 25 від 25 лютого 2026 року визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біля батька за місцем його проживання.

Відповідно до Характеристики на позивача ОСОБА_1 , складеною депутатом Сокирянського міської ради Кружкіним В.К. вбачається, що громадянин ОСОБА_1 народився в місті Сокиряни, Чернівецької області та є громадянином України. Зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 ,разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , 2013 року народження та ОСОБА_3 , 2019 року народження, які знаходяться на повному утриманні батька. До адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. За місцем проживання характеризується позитивно. Компрометуючих матеріалів на адресу Сокирянської міської ради щодо ОСОБА_1 не надходило.

З характеристики на сина сторін ОСОБА_3 , 2019 року народження, виданою класним керівником Л. Барчук та директором ОЗ «Сокирянський ліцей №1» Ю. Мороз від 16.02.2026 року, вбачається, що ОСОБА_5 навчається в 1-Б класі з 01.09.2025 року. За час навчання показує достатній рівень навчальної діяльності, має позитивне ставлення до школи, охайний, дисциплінований, ввічливий. Психологічний розвиток дитини відповідає віковим нормам. Учень проявляє інтерес до навчання, охоче виконує завдання, взаємодія з однолітками. Володіє базовими вміннями читання, письма та рахунку відповідно до програми 1-го класу. Спостерігається доброзичливість, комунікабельність, хлопчик не конфліктує з іншими дітьми. Відсутні ознаки психологічних або емоційних порушень. Усі питання щодо навчання, виховання та догляду за дитиною вирішує виключно батько. Саме він піклується про життя, здоров`я та добробут сина. Разом з тим мати ОСОБА_6 не бере участі у вихованні та житті сина, не підтримує контакт зі школою, не цікавиться навчанням та здоров`ям дитини. Така байдужість до потреб інтересів хлопчика негативно впливає на його емоційний стан та розвиток. З огляду на вказане, дитина потребує належного піклування для повноцінного розвитку і навчання.

Згідно довідок №53 та №54 від 16.02.2026 року, виданих директором ОЗ «Сокирянський ліцей №1» Ю. Мороз вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає разом із дітьми за адресою АДРЕСА_1 . За інформацію класних керівників, дітей батько приділяє належну увагу вихованню синів стежить за успішністю, за побутовими умовами, харчуванням, одягом. Активно цікавиться життям дітей в освітньому закладі, систематично підтримує зв`язок з класними керівниками, завжди відвідує батьківські збори. На виклики до школи, батьківські збори та за результатами навчання до школи приходить тільки батько. Мати, ОСОБА_2 , не бере участі у вихованні та житті синів, не підтримує контакти з класними керівниками, не цікавиться навчанням та здоров`ям дітей.

З характеристик на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , складених 12.03.2026 директором КУ «Дитячо-юнацької спортивної школи ВФСТ «Колос» Сокирянської міської ради» Ф.Блинду, вбачається, що діти займаються в комунальній установі на відділення боротьби дзюдо. Батько ОСОБА_1 систематично приводить дітей на тренування і забирає назад, також підтримує участь синів у змаганнях різного рівня. Мати ОСОБА_6 не бере участі у навчально-тренувальному процесі дітей.

Відповідно до довідок №21 від 16.02.2026 та №22 від 16.02.2026, виданими директором КНП «Сокирянський центр первинної медико-санітарної допомоги» А. Заремською, за медичною допомогою, а також для проходження щорічного медичного огляду, разом із дітьми звертається батько.

Згідно характеристики учня-вихованця Комунальної установи «Новодністровська дитяча юнацька спортивна школа», ОСОБА_7 займається в секції футболу з 2019 року по теперішній час. Усі питання щодо занять вирішується в контакті з батьком, який систематично, згідно розкладу занять групи, довозить з іншого населеного пункту сина на тренування і забирає назад, входить в склад батьківського комітету групи відділення футболу, активний учасник та один із спонсорів проведення місцевих обласних та всеукраїнських змагань з футболу, всебічно підтримує участь свого сина під час відрядження на змагання різного рівня. Додатково зазначено, що за роки відвідування ОСОБА_8 відділення футболу, мати ОСОБА_6 не брала і не бере жодним чином участі в спортивному житті сина.

Також позивачем долучено до позову податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2025 рік згідно якої позивач є фізичною особою-підприємцем та загальна сума річного доходу становила 43205,00 грн.

Частиною 1 статті 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 3, 4 статті 155 СК України визначено, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 157 СК України закріплено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що мати дітей не здатна виконувати свої батьківські обов`язки щодо дітей чи позбавлена у визначений законом спосіб можливості здійснення своїх батьківських прав стосовно дітей.

У справі, що розглядається, факт самостійного виховання неповнолітніх дітей є умовою для отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Разом з тим, з огляду на встановлений ст. 65 Конституції України конституційний обов`язок захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, надаючи оцінку доводам і доказам у вказаній категорії справ стосовно самостійного виховання і утримання одним з батьків дитини, слід обережно застосовувати таку процедуру, не допускаючи ситуацій, за яких виникав би сумнів у пред`явленні позовів військовозобов`язаних / військовослужбовців з метою штучного створення умов та обставин, які могли б бути підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» та/або звільнення з військової служби на підставі ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тому, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, потрібно досліджувати обставини (події), які є виключними (непереборними/винятковими/неординарними/особливими) у конкретних життєвих ситуаціях.

В умовах особливого періоду (воєнного стану) не можна допускати зловживання процесуальними правами шляхом застосування способів захисту сімейних прав, інтересів дитини, тощо, з метою звільнення від виконання військового обов`язку (проходження військової служби).

Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (ст. 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 30 ЦК України).

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Згідно із ч. 2 ст. 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання. У ч. 4 цієї статті визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 87 Постанови Велика палата Верховного Суду 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) зазначила, оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Згідно ч.6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Суд відзначає, що батьки мають рівні обов`язки щодо виховання та утримання дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою або шлюб між ними розірвано, а також незалежно від того, чи проживають батько чи мати разом з дітьми або окремо від дитини, що визначено ст. 141 Сімейного кодексу України.

Отже, судом встановлено, що мати не позбавлена батьківських прав, матір у будь-який час має право і обов`язок брати участь у вихованні дітей. Тож відсутні підстави для висновку, що батько виховує дітей сам, оскільки таке може мати місце лише у випадку, коли один з батьків у дитини відсутній, об`єктивно позбавлений можливості брати участь в житті дитини або свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками. А обраний позивачем спосіб захисту не відповідає інтересам дітей.

Враховуючи вищенаведене, оскільки факт самостійного виховання позивачем неповнолітніх дітей в аспекті правового зв`язку такого факту з правом, передбаченим абз.12 пп.г, п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не знайшли свого підтвердження під часу судового розгляду, так як матір дитини не позбавлена батьківських прав, зобов`язана належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, а тому суд приходить до висновку, що підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, відсутні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Виконавчий комітет Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: