Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №721/665/26 — Путильський районний суд Чернівецької області

09.07.2026

Справа № 721/665/26

Провадження № 3/721/553/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У.Д., за участі захисника Ткач Я. С., за участі секретаря судових засідань Серотюк Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, які надійшли з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

У С Т А Н О В И В :

08.06.2026 року о 15 год 35 хв прикордонним нарядом "Секрет" був виявлений та затриманий ОСОБА_1 в групі осіб спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на напрямку 682 прикордонного знаку на відстані 600 м до лінії державного кордону на території Селятинської ОТГ Вижницького району Чернівецької області на ділянці відповідальності ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_4 " за злісну непокору законній вимозі військовослужбовців державної прикордонної служби, а саме на неодноразову повторену вимогу зупинитися не реагував та здійснив спробу втечі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз 2 ст. 23 ЗУ "Про державну прикордонну службу України" та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

У судовому засіданні захисник Ткач Я С. просила суд справу розглядати за відсутності ОСОБА_1 . Зазначила, що останній вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАп не визнає. 08.06.2026 року він надавав послуги трансферу двом невідомим особам, яких довіз до с-ща Путила, повертаючись назад був зупинений працівниками прикордонної служби в АДРЕСА_2 та доставлений до відділення прикордонної служби. Спроби втечі від прикордонників не вчиняв. Вказала, що с. Дихтинець знаходиться на відстані 39 км від державного кордону, що не відповідає фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 був затриманий на відстані 600 м до лінії кордону. Просила провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, при цьому суд виходить з наступного:

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Так, диспозицією ч.2 ст. 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року визначено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП необхідно встановити чи були законні розпорядження, а також чи була відмова виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №005300Е від 08.06.2026 року, ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 08.06.2026 року о 15 год 35 хв прикордонним нарядом "Секрет" був виявлений та затриманий ОСОБА_1 в групі осіб спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на напрямку 682 прикордонного знаку на відстані 600 м до лінії державного кордону на території Селятинської ОТГ Вижницького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_4 " за злісну непокору законній вимозі військовослужбовців державної прикордонної служби, а саме на неодноразову повторену вимогу зупинитися не реагував та здійснив спробу втечі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз 2 ст. 23 ЗУ "Про державну прикордонну службу України" (а.с.1)

Однак у протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ №005300Е від 08.06.2026 року не вказано, які саме законодавчо обґрунтовані вимоги працівника прикордонної служби, тобто акти, юридично рівнозначні наказам, що виражені у категоричній формі, були висунуті працівником прикордонної служби та в подальшому не виконані ОСОБА_1 .

З письмового пояснення ОСОБА_1 наявного в матеріалах справи, вбачається, що останній надав послуги з трансферу двом невідомим особам, один з яких їхав з м. Івано-Франківськ, інший з м. Коломия. Вказаних осіб довіз до с-ща Путила.

З письмового пояснення ОСОБА_3 наявного в матеріалах справи вбачається, що він вину у вчиненні даного правопорушення визнає, пояснив, що з метою незаконного перетину державного кордону разом із ОСОБА_4 найняли водія та поїхали в бік кордону, у Путилі їх затримали та доставили до відділу прикордонної служби (а.с.4).

З довідки первинного опитування затриманих громадян України, складеної працівниками прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " убачається, що працівниками прикордонної служби на напрямку 682 прикордонного знаку на відстані 600 м до державного кордону були затримані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а таксист ОСОБА_1 - у населеному пункті ОСОБА_5 .

З копії роздруківки інформації щодо відстані міжнаселеними пунктами з мережі інтернет, відстань між с. Дихтинець Путильського району Чернівецької області, де був затриманий ОСОБА_1 і найближчим населеним пунктом, де проходить кордон між Україною та Румунією - с. Селятин Путильського району Чернівецької області, складає 39,92 км.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівнику прикордонної служби при виконанні ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суду не надано.

У протоколі, в порушення вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, не зазначено законні вимоги представника Державної прикордонної служби та в чому полягало законне розпорядження чи вимога представника Державної прикордонної служби.

До протоколу не додано належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, зокрема відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інші беззаперечні докази, які б вказували саме на злісну непокору ОСОБА_1 .

Вказані факти та обставини викликають сумнів в правомірності складеного протоколу.

З огляду на досліджені у справі докази, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 вчинення злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, вчинене групою осіб.

Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення злісної непокори ОСОБА_1 вчинене групою осіб судом також не встановлено.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх недостатніми для здійснення переконливих висновків, які поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП слід закрити, за відсутністю події і складу цього правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст.185-10, ст.247 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 185-10 КУпАП ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Уляна СТЕФАНКО