Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №441/521/26
Суддя: Перетятько О. В.
441/521/26 2/441/633/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
08 липня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Лихоносової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Городок Львівської області цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Струс Наталії Ярославівни до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и в :
представник ОСОБА_1 - адвокат Струс Н.Я. звернулася із позовом до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання за позивачкою права власності на земельну ділянку площею 1,5304 га, кадастровий номер 4620984500:05:000:0050, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, у тому числі на належні їй права на земельну частку (пай), а надалі на земельні ділянки, сформовані в натурі на підставі відповідного сертифіката та державного акта. У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) розміром 2,81 умовних кадастрових гектара, що належала спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0095680 від 06 грудня 2005 року. У подальшому позивачці стало відомо, що вказаний сертифікат замінено на державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 736827, виданий 17 грудня 2007 року на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 69 від 15 лютого 2007 року, згідно з яким ОСОБА_2 належали дві земельні ділянки загальною площею 1,8482 га, зокрема земельна ділянка площею 1,5304 га та земельна ділянка площею 0,3178 га. Позивачка зазначає, що право власності на земельну ділянку площею 0,3178 га, кадастровий номер 4620984500:27:000:0196, вже зареєстровано за нею, однак оформити спадкові права на земельну ділянку площею 1,5304 га, кадастровий номер 4620984500:05:000:0050, у нотаріальному порядку вона не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа та відомостей про реєстрацію державного акта у книгах записів, у зв`язку з чим просить визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку в судовому порядку.
Ухвалою судді від 02 квітня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 19 травня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Струс Н.Я. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності довірительки, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Із змісту позовної заяви, із рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року убачається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 Городоцькою державною нотаріальною конторою Львівської області заведено спадкову справу № 107/2021.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року у справі № 441/984/24 за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) розміром 2,81 умовних кадастрових гектара, що належала ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0095680 від 06 грудня 2005 року.
Із копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 736827 убачається, що ОСОБА_2 належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області, загальною площею 1,8482 га, а саме земельна ділянка площею 1,5304 га та земельна ділянка площею 0,3178 га.
Згідно з рішенням Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області № 2464 від 28 травня 2025 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема щодо земельної ділянки площею 1,5304 га з кадастровим номером 4620984500:05:000:0050 та земельної ділянки площею 0,3178 га з кадастровим номером 4620984500:27:000:0196.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка площею 1,5304 га, кадастровий номер 4620984500:05:000:0050, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 736827, виданого 17 грудня 2007 року на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 69 від 15 лютого 2007 року.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 454112916 від 28 листопада 2025 року вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 0,3178 га, кадастровий номер 4620984500:27:000:0196, зареєстровано за ОСОБА_1 .
Листом державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори Львівської області від 13 лютого 2026 року позивачці роз`яснено неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,5304 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на зазначене майно.
З листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 09 грудня 2025 року вбачається, що у книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі записи щодо реєстрації та видачі ОСОБА_2 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 736827 на території колишнього Городоцького району Львівської області відсутні.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 1,5304 га, кадастровий номер 4620984500:05:000:0050, належала спадкодавцю ОСОБА_2 , входить до складу спадщини після її смерті, а позивачка як спадкоємець за законом позбавлена можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно з нормами глави 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб, тобто спадкоємців.
За змістом статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За правилами статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину та не проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права, а оформлення такого права здійснюється відповідно до закону. Водночас у разі наявності перешкод для нотаріального оформлення спадщини судове рішення про визнання права власності є належним способом захисту порушеного або невизнаного права спадкоємця.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 до складу спадщини входить земельна ділянка площею 1,5304 га, кадастровий номер 4620984500:05:000:0050, позивачка є спадкоємцем за законом після смерті матері та прийняла спадщину, а оформити право на спадкове майно в нотаріальному порядку не має можливості через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа, суд дійшов висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на вищезазначене спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 141 ЦПК України, вирішуючи питання судового збору, суд залишає такий за позивачкою.
На підставі статей 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1268, 1269 ЦК України, статей 81, 125 Земельного кодексу України, керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 81, 141, 211, 223, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованою та проживаючою на АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 1,5304 га, кадастровий номер 4620984500:05:000:0050, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області (нині Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області), яка належала ОСОБА_2 згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 736827, виданим 17 грудня 2007 року на підставі розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації № 69 від 15 лютого 2007 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua