Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №304/781/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/781/26 Провадження № 3/304/381/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, громадянина України,

за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 003538Е від 16 квітня 2026 року видно, що того ж дня о 04.50 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області в межах контрольованого прикордонного району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7 000 м до державного кордону на напрямку 202 прикордонного знаку за спробу незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у пішому порядку під час дії правового режиму воєнного стану, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Зазначені дії ОСОБА_1 інспектором ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за ті самі дії (перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади), вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку; жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

За наведеного суддя вважає можливим розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 , оскільки з огляду на положення ст. 268 КУпАП, його неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є найважливішим процесуальним документом в якому фіксується сутність вчиненого правопорушення, який у свою чергу є підставою для подальшого провадження справи у суді. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Наведені обставини дають право уповноваженій особі складати протокол про адміністративні правопорушення невідкладно після вчинення правопорушення, а також за наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому, зокрема його суб`єктивної та об`єктивної сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зібрано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 003538Е від 16 квітня 2026 року, протокол про адміністративне затримання від 16 квітня 2026 року (з місцем складання н. п. Новоселиця), протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 16 квітня 2026 року, рапорт інспектора О.Мицьки від 16 квітня 2026 року та Схема затримання громадянина України, а також Доповідь про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 003538Е від 16 квітня 2026 року, того ж дня о 04.50 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області в межах контрольованого прикордонного району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 7 000 м до державного кордону на напрямку 202 прикордонного знаку за спробу незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України у пішому порядку під час дії правового режиму воєнного стану, чим порушив ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Аналогічні відомості містить протокол про адміністративне затримання від 16 квітня 2026 року, який при цьому з незрозумілих причин складений у н. п. Новоселиця, тоді як місцем затримання згідно протоколу є н. п. Перечин.

Диспозиція ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2 ст. 204-1 КУпАП полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, зокрема вчинені групою осіб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи мала особа намір здійснити спробу на перетинання державного кордону України у незаконний спосіб.

Разом з тим, посадовою особою, яка складала відповідні матеріали та збирала докази по справі, не надано беззаперечних доказів щодо наявності умислу особи, які б свідчили про безпосередню спробу перетину кордону.

Суддя звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорти службових осіб, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення.

До того ж суддя вважає зазначений протокол неналежним доказом, оскільки, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою не конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, не зазначено координати, де нібито здійснено спробу перетину державного кордону, та не зазначено за якою саме кваліфікуючою ознакою ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення, так як його дії кваліфіковано саме за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а не за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Окрім цього суддя враховує, що матеріали справи надіслані на розгляд суду не містять будь-яких доказів щодо наявності у ОСОБА_1 умислу на здійснення спроби незаконного перетину державного кордону; відомості про особу ОСОБА_1 , його пояснення чи інформація про притягнення його до адміністративної відповідальності, або ж докази, які б підтверджували вчинення даного адміністративного правопорушення, саме групою осіб, також відсутні.

Суддя зауважує, що рапорт службової особи ДПС про намір ОСОБА_1 вчинити перетин кордону, не утворює склад адміністративного правопорушення за відсутності доказів про спробу такого перетину.

Перебування останнього у прикордонній територіальній громаді, жодним чином не вказує на його спробу незаконно перетнути кордон, та не утворює об`єктивної сторони правопорушення.

При цьому наявна у матеріалах справи інформація щодо перебування ОСОБА_1 у стані самовільного залишення місця служби, за відсутності інших належних та допустимих доказів, жодним чином не підтверджують його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Відтак, доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, так само як і не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду наявність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме «вчинення групою осіб» чи «особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню».

За таких обставин, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не була доведена відповідно до критерію «поза розумним сумнівом», а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.