Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №560/1797/26
Суддя: Матущак В.В.
Справа № 560/1797/26
РІШЕННЯ
іменем України
08 липня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , 2789005555, для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 ;
2. Зобов`язати військову частину прийняти рішення про виключення солдата запасу ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що незважаючи на норми чинного законодавства заява про бронювання позивача була розглянута після того, як позивача було мобілізовано. Таким чином, відсутність бронювання у позвача пов`язана із неналежним функціонуванням державного сервісу електронних послуг «Дія», внаслідок чого заява про бронювання не була розглянута у визначені чинним законодавством строки. Вважає його мобілізацію незаконною, просить позов задовольнити.
Військова частина НОМЕР_1 у поданому відзиві на позов не визнає заявлених позовних вимог в частині що її стосується та вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки перевірка наявності або відсутності підстав для надання відстрочки не належать до компетенції військової частини НОМЕР_1 . Просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 06.02.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що позивач є працівником ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО" на підставі наказу про прийняття на роботу №69 к/тр від 02.03.2022.
Розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації від 08.01.2025 №12/2025-р підтверджено статус критично важливого підприємства ТОВ «ВОЛОЧИСЬК-АГРО» .
Враховуючи вказане розпорядження 25.02.2025, через веб портал «Дія» було подано заяву про бронювання працівників підприємства, до списку осіб які підлягають бронюванню включено ОСОБА_1 .
За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 заброньовано на строк до 08.01.2026.
Відповідно до Розпорядження Хмельницької обласної військової адміністрації від 29.12.2025 №1173/2025-р, підтверджено статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період ТОВ «ВОЛОЧИСЬК-АГРО».
30.12.2025 ТОВ «ВОЛОЧИСЬК-АГРО» подано заяву про анулювання бронювання та цього ж дня подано заяву про бронювання працівників, до якої включено ОСОБА_1 , яка була розглянута 05.01.2026.
31.12.2025 ОСОБА_1 було мобілізовано та внаслідок мобілізації та після проходження ВЛК, Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.01.2026, на підставі поіменного списку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №23797/1 та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду старшого стрільця – вогнеметника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків особового складу військової частини протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ).
Частинами 1-3 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон №3543-XII).
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону№3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Відповідно до статті 24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 25 Закону №3543-ХІІ бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (частина 2 статті 25 Закону №3543-ХІІ).
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються (частина 3 статті 25 Закону №3543-ХІІ).
Згідно із частиною 7 статті 23 Закону №3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі-Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників; розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Згідно пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження; здійснювати інші функції відповідно до законодавства.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо актуалізації бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), відповідно до пункту 2 якого на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.
За змістом пункту 60 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 додатка 5, надається на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 №76 , або на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 №45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 №12 і від 7 червня 2024 №674.
Постановою КМУ №76 затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, підпункт 1 пункту 31 якого передбачає, що надана відстрочка підлягає анулюванню, зокрема, в разі закінчення строку її дії.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №76 установлено, що:
відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов`язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані;
анулювання відстрочок, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється у випадках та порядку, що визначені пунктом 12 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого цією постановою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 №1332 "Деякі питання бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 "Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час" і установлено, що:
1) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов`язаним рішеннями Міністерства економіки і строк дії яких не закінчився на день набрання чинності цією постановою, є чинними до 31 березня 2025 р. (Підпункт 1 пункту 2 в редакції Постанови КМ №208 від 25.02.2025);
2) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов`язаним засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг і строк дії яких не закінчився на день набрання чинності цією постановою, є чинними до 31 березня 2025 р. (Підпункт 2 пункту 2 в редакції Постанови КМ №208 від 25.02.2025);
3) анулювання відстрочок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, крім іншого, здійснюється у разі закінчення строку їх дії; завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивача було призвано на військову службу під час дії бронювання.
З аналізу викладених вище норм права вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин, вирішення питання щодо надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями тощо, не відносилося до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що позивач був заброньований з 08.01.2025 до 08.01.2026.
Бронювання від мобілізації було анульовано 30.12.2025, оскільки 30.12.2025 ТОВ «ВОЛОЧИСЬК-АГРО» подано заяву про анулювання бронювання та цього ж дня подано заяву про бронювання працівників, до якої включено ОСОБА_1 , яка була розглянута 05.01.2026.
Отже, суд встановив, що станом на момент призову на військову службу під час мобілізації 31.12.2025 позивач не був заброньованим від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, у зв`язку із чим відповідачем у спірних правовідносинах не порушено приписи пункту 1 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ при здійсненні мобілізаційних заходів щодо призову позивача на військову службу.
При цьому, суд не надає оцінку причинам анулювання бронювання, оскільки такі у межах даних спірних правовідносин позивачем не оскаржуються.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , 2789005555, для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 прийнятий в порядку та в межах наданих повноважень, є правомірними та не підлягає скасуванню.
Разом з тим, Військова частина НОМЕР_1 , видаючи наказ про зарахування позивача до списків особового складу відповідно до поіменного списку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2379/1 від 01.01.2026 виходила з презумпції належного виконання ІНФОРМАЦІЯ_4 обов`язку щодо перевірки наявності або відсутності підстав для надання відстрочки.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08 липня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя В.В. Матущак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua