Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №520/7918/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2026 року справа № 520/7918/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" (просп. Незалежності, буд. 13,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ02003563) , Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи ДУ "Український ДНДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ У" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005, код ЄДРПОУ03191673) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив (з урахуванням уточненого позову) :

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради “Обласна клінічна лікарня” №169/26/577/Р від 28.01.2026 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” №6267/26/116 від 11.03.2026 року;

- зобов`язати комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради “Обласна клінічна лікарня” в особі експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи вчинити певні дії, а саме: провести повторне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 , з урахуванням всіх наявних обставин для визнання чи невизнання його особою з інвалідністю, визначивши йому ступень втрати функціональної працездатності, застосувавши вірну класифікацію всіх наявних хвороб за Міжнародною класифікацією хвороб.

В обгрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 28.01.2026 року відповідачем-1 було проведено очне оцінювання позивача, за результатами якого було зроблено висновок, що наявна патологія з ураженням периферичної нервової системи та опорно-рухового апарату з легким ступенем обмеження здатності до трудової діяльності не дає підставу для встановлення групи інвалідності. Не погодившись з рішенням експертної команди №169/26/577/Р від 28.01.2026 р., позивач звернувся до відповідача 2 із скаргою, проте рішенням №6267/26/116 від 11.03.2026 р. в задоволені скарги було відмовлено.

Позивач вважає, що зазначені рішення є неправомірними та порушують його права.

Ухвалою суду від 21.04.2026р. відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Відповідачем 1 до суду було надано відзив на адміністративний позов, згідно якого позовні вимоги не визнано та зазначено, що в адміністративному позові чітко не визначені підстави скасування рішення експертної команди КП НП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», в чому визначається неправильність проведення оцінювання функціонального стану особи ОСОБА_1 .

Також вказувалося, що розглядаючи питання щодо оцінювання функціонального стану особи ОСОБА_1 , експертною командою не було порушено порядок розгляду цього питання, що підтверджується рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 169/26/577/Р та протоколом розгляду експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 169/26/577/П.

Щодо позовних вимог про зобов`язання провести повторний переогляд експертною командою з оцінювання функціонального стану особи було зазначено, що це неможливо, оскільки відсутні підстави та технічна можливість, оскільки оцінювання функціонального стану особи проводиться тільки за новим електронним направленням, сформованим в електронній системі лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав без повідомлення причин. Суд зазначає, що надання відзиву є правом відповідача. Відповідно до частини 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи у строк, визначений судом, не надходило, внаслідок чого суд вважає за можливе вирішення справи на підстави наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За електронним направленням № f4е 622 br-84be-490b-94e5-918fbda 91356 позивач ОСОБА_1 був оглянутий членами експертної команди - відповідачем 1 з дослідженням наданих документів, а також медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Як вбачається з наданих пояснень та матеріалів справи, в процесі розгляду досліджувалися: виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП ХОР «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ТРАВМАТОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ» № 6973 від 12.12.2024, виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП ХОР «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ТРАВМАТОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ» № 4469 від 15.08.2024, виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП ХОР «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ТРАВМАТОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ» від 16.01.2026, Свідоцтво про хворобу №174 від 23.03.2025.

Експертна команда КНП ХОР «ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» за результатами оцінювання встановила у позивача, що наявна патологія обмежує життєдіяльність до трудової діяльності в легкому ступені, що не дає підстав для встановлення групи інвалідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Результати прийняття рішення було внесено до пункту 20 рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 169/26/577/Р від 28.01.2026.

Не погодившись з рішенням експертної комісії №169/26/577/Р від 28.01.2026, позивач звернувся до Державної установи «Українського державного науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» 2 зі скаргою.

В зв`язку з цим Центром оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Українського державного науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в особі відповідної експертної команди - відповідачем 2 11.03.2026 було заочно розглянуто медичні документи, що містяться в електронній системі охорони здоров`я та оцінювання, проаналізовано медико-експертну документацію позивача, зокрема, виписки після стаціонарного лікування №4469 від 15.08.2024, №46973 від 12.12. 2024, №81 від 16.01. 2026, запис кардіолога з амбулаторної картки від 27.12.2024 р., свідоцтво про хворобу №174 від 23.03.2025 р. з постановою ВЛК № 1654/3 на підставі гр. ІІ ст. 236, 64а (непридатний з виключенням з військового обліку), консультацію травматолога № 889355 від 05.08.2025р., консультація кардіолога від 16.12.2024 р. (Гіпертонічна хвороба1 ст 1 ступ. СН зі збереженою скоротливою здатністю міокарда), протоколи обстеження - МРТ поперекового відділу хребта від 23.07.2024р. (МР-картина помірних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребетного стовпа; циркулярна протрузія та екструзія диска у сегментах L4-L5, L5- S1; помірний спондилоартроз), КТ попереково-крижового відділу хребта від 31.07.2025р. (стан після дискектомії L4-LS, L5-S1; цілісність металевої конструкції без фрактур; зон кісткової резорбції навколо гвинтів не визначаються; фізіологічний лордоз згладжений), ЕНМГ нижніх кінцівок від 25.07.2025р. (ознаки радикулопатії L4- S1 з обох сторін, більше ліворуч), (ЕНМГ нижніх кінцівок від 07.01.2026р. (блок проведення по малогомілковим нервам справа 30%, зліва 20%; і по великогомілковим нервам справа 60% і зліва 20%; ознаки радикулопатії рухових корінців 15- S1), до поперекового відділу хребта №318 від 106.01.2024р. Виявлені наступні анатомофункціональні порушення: «Остеохондроз, спонділоартроз з переважним ураженням попереково-крижового відділу хребта, стан після оперативного лікування (07.08.2024р.) - дискектомія L4-L5, L5-S1, задній спонділодез транспедикулярним фіксатором (NX Medical). L4- 15-51. Залишкові явища компресії L5, S1 корінців ліворуч. Стійкий больовий та міотонічний синдром».

За результатами розгляду було визначено, що наявні клінічні прояви й обмеження відповідають легкому ступеню обмеження здатності до пересування та трудової діяльності, а також нормальній здатності до самообслуговування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю своєї поведінки та вирішено, що критерії до призначення III (третьої) групи інвалідності відсутні.

З врахуванням викладеного було підтверджено оскаржуване рішення експертної команди № 169/26/577 від 28.01.2026.

Не погодившись з наведеним, позивач звернувся до суду в цій справі.

Вирішуючи справу по суті, суд зауважує, що з 01.01.2025 р. згідно пункту 2 постанови КМУ від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено, зокрема, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та встановлено, що експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи і організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 17 Порядку визначено, що оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»; головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338.

Згідно з пунктами 28 – 36 Порядку, розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.

Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду.

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.

У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

У разі виявлення під час проведення оцінювання невідповідностей (описок, технічних або арифметичних помилок, невідповідностей наявним документам) в інформації, зазначеній у направленні на оцінювання відповідно до підпункту 1 пункту 20 цього Порядку, експертна команда зазначає про такі невідповідності в протоколі та приймає рішення на основі виправлених даних.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи.

Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

Відповідно до п. 40 Положення, за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;

потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності.

Доводи позовної заяви в цій справі зведено до того, що при вирішенні питання встановлення інвалідності відповідачем 1 позивачу не визначалась ступінь втрати професійної працездатності, що, на думку позивача, потягло не вірне визначення обмеження життєдіяльності та здатності до трудової діяльності, а саме як легке. Також вказувалося, що при зверненні до відповідача 2 зі скаргою, позивач просив визначити йому рівень втрати працездатності, однак відповідач 2 не визначивши вказаний критерій, порушив вимоги чинного законодавства.

Також, позивач просив проводити оцінювання та розгляд справи за допомогою засобів телемедицини, тобто фактично за його участі, що було проігноровано, внаслідок чого відповідачем 2 допущено порушення вимог Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час розгляду його скарги, яке не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення відповідача 1, повного об`єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.

Надаючи оцінку вказаним доводам з урахуванням зібраних у справі доказів та пояснень, суд зауважує, що відповідно до пункту 40 Порядку 1338, як вказувалося вище, за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо, зокрема, встановлення чи невстановлення ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках), фіксації причин та часу настання відповідно до документів, що підтверджують цей факт, та періоду, на який його встановлено.

Аналізуючи наведену норму, суд доходить висновку, що рішення експертною командою приймається з визначених питань окремо, з урахуванням мети досліджуваного питання. Так, в цій справі спірним питанням експертної команди було встановлення позивачу інвалідності, що зумовило спір, який розглядається в цій справі. Відтак, твердження позовної заяви про те, що невстановлення ОСОБА_1 ступеню втрати професійної працездатності призвело до невірного визначення обмеження життєдіяльності та здатності до трудової діяльності, суд відхиляє як такі, що не відповідають нормам Порядку 1338 та не стосуються виниклого спору.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача 1, викладеними у відзиві на позовну заяву, за якими під час розгляду справи члени експертної команди дослідили всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Також обгрунтованими є доводи з приводу того, що в позовній заяві фактично відсутні належні посилання в чому полягає неправильність проведення оцінювання функціонального стану особи ОСОБА_1 відповідачем 1 в процедурному аспекті.

При цьому, суд наголошує, що надання оцінки медичним документам лежить поза повноваженнями суду при розгляді справи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями у галузі медицини, а суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку про встановлення чи не встановлення особі інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку лише в межах дотримання процедури прийняття його прийняття, що визначена законодавчо.

З врахуванням викладеного суд вбачає позовні вимоги до відповідача 1 необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів про незаконність оскаржуваного рішення №6267/26/116 від 11.03.2026 р., то, як вказувалося вище, позивач посилався, зокрема, на не забезпечення йому участі в ухваленні цього управлінського рішення всупереч його прохання бути особисто присутнім на засіданні.

Надаючи оцінку цим доводам, суд зауважує, що згідно п. 52 Порядку 1338, Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

Суд зауважує, що норми Порядку 1338 напряму не визначають обов`язковість врахування бажання особи бути присутніми при розгляді скарги на рішення експертної команди, а відповідно до п. 59 Порядку 1338, розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи, тобто суб`єктом розгляду скарги є саме відповідна експертна команда. Згідно п. 67 Порядку 1338, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Згідно п. 2 Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, які є додатком до Порядку 1338, експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

За таких обставин суд бере до уваги, що у своїй скарзі від 23.02.2023р. до Центру оцінювання функціонального стану особи, копія якої долучена позивачем до позовної заяви, він в прохальній частині указав, що «у разі необхідності моєї участі розгляд скарги провести за допомогою засобів телемедицини». Тобто позивач свою участь у розгляді скарги поставив в залежність від необхідності, яка визначається особою, котрій була направлена скарга. Разом з тим, позивач не зазначив про своє бажання бути присутнім при розгляді та не просив забезпечити його участь обов`язково.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо як підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії, проте зважає і на те, що право має бути реалізовано шляхом його заявлення, а бажання брати участь у розгляді скарги повинно бути в достатній мірі висловлено чітко та недвозначно.

Щодо посилань позивача про те, що при зверненні до відповідача 2 зі скаргою, позивач просив визначити йому рівень втрати працездатності, чого зроблено не було, то вони не відповідають наявній копії скарги позивача від 23.02.2026р. При цьому суд зауважує, що скарга була подана на конкретне рішення експертної комісії з приводу встановлення інвалідності, у ній позивач просив про встановлення йому інвалідності ІІ групи.

Таким чином, суд знаходить позовні вимоги в цій частині також необгрунтованими.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, підсумовуючи наведене вище, суд уважає, що ключові доводи та аргументи сторін отримали належну оцінку з урахуванням обставин справи, решта доводів висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров