Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №520/4946/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2026 року № 520/4946/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) з військового обліку.

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) до з військового обліку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що з виключенням з військового обліку позивач втратив статус військовозобов`язаного, будь-якими нормами чинного законодавства не передбачено повторне взяття на військовий облік раніше засуджених осіб за вчинення тяжкого злочину і які на цій підставі були виключені з такого обліку. З електронного військово-облікового документу, який сформований засобами електронного військового кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста позивачу стало відомо, що він знаходиться на військовому обліку у відповідача та має статус військовозобов`язаного, а відомості про виключення його з військового обліку не внесені до реєстру. З метою виправлення помилкових даних у Реєстрі, 02.03.2026 року позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста звернувся з заявою, якою просив внести в Реєстр актуальні персональні і службові дані відносно нього, а саме відомості про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних. Згідно повідомлення з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста запит було відхилено. Таким чином, є протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів даних про виключення позивача з військового обліку.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 10 січня 2018 року по справі № 626/1956/17 визнано ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Призначено ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КК України покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік. Згідно з ч.1 ст. 76 КК України, покласти на нього наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирок набрав законної сили 12.02.2018 року.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Кримінального кодексу України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України вчинення даного злочину карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Отже, позивач був засуджений за вчинення тяжкого злочину.

22.10.2019 року позивач був виключений відповідачем з військового обліку на підставі п.6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” (в редакції, яка діяла на момент набрання законної сили вказаного вироку суду), тобто як особа, яка була засуджена за вчинення тяжкого злочину. Інформація про виключення позивача з військового обліку була внесена відповідачем у тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з виключенням з військового обліку позивач втратив статус військовозобов`язаного, будь-якими нормами чинного законодавства не передбачено повторне взяття на військовий облік раніше засуджених осіб за вчинення тяжкого злочину і які на цій підставі були виключені з такого обліку.

З електронного військово-облікового документу, який сформований засобами електронного військового кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста позивачу стало відомо, що він знаходиться на військовому обліку у відповідача та має статус військовозобов`язаного, а відомості про виключення його з військового обліку не внесені до реєстру.

З метою виправлення помилкових даних у Реєстрі, 02.03.2026 року позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста звернувся з заявою, якою просив внести в Реєстр актуальні персональні і службові дані відносно нього, а саме відомості про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних. Згідно повідомлення з електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста запит було відхилено.

Відповідно до п.2 Положення №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_3 (нині ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 05.01.2012 року.

На даний час, згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний придатним до військової служби, має бронювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абз. абз. 1, 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З наведеного можна зробити висновок, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_6 мав повноваження на взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних вже з 18.05.2024, навіть попри те, що до цієї дати позивач був знятий з військового обліку військовозобов`язаних як особа, яка вчинила тяжкий, особливо тяжкий злочин.

З огляду на положення Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Порядку № 560, з 18.05.2024 року особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період. Також, судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами України. Такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання; У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» вказано, що при вирішенні питання про погашення судимості правове значення має не тільки наявність вироку суду, яким особу визнано винною у вчиненні злочину, а й підстави та час її звільнення від відбування покарання, оскільки саме з цього часу в передбачених законом випадках особа вважається такою, що не має судимості, або починає обчислюватися строк, протягом якого вона вважатиметься такою, що має судимість.

У постанові Верховного Суду від 27.09.2018 у справі № 647/1831/15-к наведено висновок, згідно з яким припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим. Отже, враховуючи пункт 1 статті 89 КК України судимість позивача є погашеною і він визнається таким, який не має судимості. Відтак станом на день взяття його на військовий облік він визнався таким, який не має судимості, і відповідно відповідач правомірно взяв його на військовий облік.

Щодо порядку внесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством. Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Абзацом п`ятим частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з абзацами сьомим і дев`ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку. З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають усі військовозобов`язані громадяни України, які досягли 25-річного віку.

Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз, скільки громадянин України, який досяг 25 років, може бути взятий на військовий облік у випадку, якщо він раніше перебував на військовому обліку призовників. Тобто громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку призовників, і був виключений з військового обліку військовослужбовців, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у разі, якщо підстави, за якими він був виключений, відпали.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України). Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 ст.1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року). Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме, частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в такій редакції: "1. Персонально якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати". комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII). Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2026 6 призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії-залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.