Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №520/31730/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2026 року № 520/31730/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 у справі № 520/9577/25, без урахування надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, в період з 01.01.2022 по 31 грудня 2022 рік, з 01.01.2023 рік по 31.12.2023 рік, з 01.01.2024 рік по 29 лютого 2024 рік, з 01.09.2025 року 31.10.2025 рік по 31 грудня 2025 року, та з 01.01.2026 рік по 31.01.2026 рік, в частині обмеження пенсії з 01.01.2022 року по теперішні час, максимальним розміром пенсії, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2022 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення, доплат та індексації пенсії за період з 01.01.2022 рік, по 31.12.2022 рік, з 01.01.2023 рік по 31.12.2023 рік, з 01.01.2024 рік по 31.12.2024 рік, з 01.01.2025 рік по 31 грудня 2025 року , та 01.01.2026 року по 31.01.2026 року, та виплатити заборгованість яка утворилось за зазначений період в розмірі 176 353,81 грн. однією сумою;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, без обмеження її максимальним розміром в період із 01.01.2022 рік по день нарахування виплати включно, згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати";

- визнати протиправними і незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. по справі № 520/9445/21, в результаті якої заборгованість склала 160 342,56 грн., без урахування змін прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, яка впливає на розмір підвищень до пенсій особі з інвалідністю внаслідок війни 2 груп (40%), та підвищення за особливі заслуги перед Україною( 30%);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. по справі № 520/9445/21, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік , з 01 березня 2019 рік по 31.01.2022 рік, урахуванням сум підвищення, яке залежать від розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, доплат та індексації пенсії, та виплати заборгованості за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік , з 01 березня 2019 рік по 31.01.2022 рік, яка становить 165 930,33 грн., з урахуванням нарахованих і виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії в період, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік, з 01 березня 2019 рік по 31.01.2022 рік, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. по справі № 520/9445/21, по день нарахування виплати включно, згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати";

- визнати незаконними і протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за дорученням №2006005856/13 від 13.07.2023 року, за період з 01.01.2022 року по 30.07.2023 рік, в наслідок якого виникала заборгованість в розмірі 24 258,24 грн.;

- визнати незаконними і протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо розрахунку компенсації ОСОБА_1 , згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати" на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі № 520/11181/2020, з 01.01.2017 року по квітень 2021 року, враховуючи що заборгованість в розмірі 244623,59 грн., по теперішній час не виплачена;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, в розмірі 244 623,59 грн., яка виникла за період з січня 2017 року по квітень 2021 рік, згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі №520/11181/2020 по день нарахування виплати включно, згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно обмежено його пенсію максимальним розміром, не враховано індексацію, зміну прожиткового мінімуму та передбачені законом доплати і підвищення, всупереч рішенням судів, рішенням Конституційного Суду України та положенням Закону №2262-ХІІ. Позивач зазначає, що відповідач здійснив неправильний перерахунок пенсії за 2017– 2025 роки, внаслідок чого утворилась значна заборгованість та було порушено його право на належний соціальний захист як особи з інвалідністю внаслідок війни та учасника бойових дій. Крім того, позивач вважає незаконною відмову у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною та неповною виплатою пенсії, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постановою КМУ №159.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки пенсія позивача перераховувалась та виплачувалась на виконання судових рішень у справах №520/11181/2020, №520/9445/21 та №520/9577/25, а нараховані суми доплат і компенсацій включені до Реєстру судових рішень та підлягають виплаті в межах бюджетних призначень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №821. ГУ ПФУ в Харківській області вказує, що після проведення перерахунків пенсія нараховувалась із урахуванням чинного законодавства, індексації та встановлених на відповідний період обмежень максимального розміру пенсії, а після отримання відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни позивачу було здійснено додатковий перерахунок без застосування понижуючих коефіцієнтів. Також відповідач вважає відсутніми підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів, оскільки така компенсація застосовується лише до сум, які були попередньо нараховані, але несвоєчасно виплачені. На думку відповідача, ГУ ПФУ в Харківській області діяло в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, і перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закону № 2262- Х1І) в розмірі 80 % грошового забезпечення з 30.12.2009 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №520/11181/2020 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, на підставі довідок Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 року №22-2531-19/С-805 з 01.01.2018; від 03.12.2019 року №22-2532-19/С-805 з 05.03.2019 та з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року; та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії в період із січня 2017 по день нарахування виплати включно, згідно постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №520/9445/21 визнано незаконними та протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження призначеної пенсії по інвалідності, з 01.01.2017 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року за №1036, та довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 року №22-2531-19/С-805, та з 01.03.2019 року, на підставі постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 року №22-2532-19/С-805, максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, перерахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 січня 2017 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року за №1036, та довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 року №22-2531-19/С-805, та з 05.03.2019 року, на підставі постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 року №22-2532-19/С-805, із урахуванням нарахованих і виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті 75% суми підвищення пенсії позивача, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі №520/9577/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2022 року по теперішні час, максимальним розміром пенсії, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2022 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення, доплат та індексації пенсії за 2022, 2023, 2024, 2025 рік.

Рішення набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі №520/11181/2020 з датою набрання законної сили 22.03.2021, проведено перерахунок пенсії з 01.01.2017 по 01.01.2018 і нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2017 по 30.04.2021 в сумі 244623,59 грн. та компенсацію втрати частини доходів за відповідний період в сумі 38178,31 грн., які внесено до Реєстру судових рішень. З жовтня 2025 року виплата заборгованості здійснюється з урахуванням положень Порядку здійснення з бюджету

Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025 року.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 по справі №520/9445/21 з датою набрання законної сили 20.12.2021, проведено перерахунок пенсії з 01.01.2017 на підставі нової довідки про грошове забезпечення Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 №22-2531-19/C-805 та з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 03.12.2019 №22-2532-19/C-805 без обмеження її максимальним розміром.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві, у випадках, коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №21-293 а 13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8). Рішення судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконуються сторонами в межах покладених зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. А саме, виплати, призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. З урахуванням зазначеного вище у подальшому у зв?язку із проведенням перерахунків, пов?язаних з підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, нарахуванням індексації та інших перерахунків згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням максимального розміру, але не нижче раніше призначеної пенсії. Тому розмір пенсії у період з 01.01.2017 до березня 2019, та з березня 2019 до 01.12.2022 залишено без змін.

Також як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколів перерахунку пенсії позивача, з 01.03.2022 розмір пенсії обчислено з урахуванням індексації пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з урахуванням максимального розміру пенсії та становить 20788,40 грн. З 01.03.2023 розмір пенсії обчислено з урахуванням індексації пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році» з урахуванням максимального розміру пенсії та становить 20930 гривень. З 01.03.2024 розмір пенсії обчислено з урахуванням індексації пенсії відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185 з урахуванням максимального розміру пенсії та становить 23610 гривень, та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209 з урахуванням максимального розміру пенсії та становить 23610 гривень.

Також, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії від 04.09.2025 позивачу пенсія нараховується з урахуванням максимального розміру та відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 №1 з урахуванням понижуючих коефіцієнтів.

Відповідно до протоколу від 08.09.2025 пенсія позивачу відповідачем нараховується вже без урахування понижуючих коефіцієнтів встановлених попередньо на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 №1.

Окрім того, судом з матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 по справі №520/9577/25 з датою набрання законної сили 04.09.2025, в жовтні поточного року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням сум підвищення, доплат та індексації пенсії за 2022, 2023, 2024, 2025 роки.

Як зазначено ГУ ПФУ в Харківській області в своєму відзиві, оскільки у зазначеному рішенні суду не визначено дату з якої провести перерахунок пенсії з урахуванням сум підвищення, доплат та індексації пенсії за 2022, 2023, 2024, 2025 роки без обмеження максимальним розміром, перерахунок пенсії з урахуванням сум підвищення, доплат та індексації пенсії за 2022, 2023, 2024, 2025 роки без обмеження максимальним розміром проведено з дати набрання рішення законної сили, а саме з 04.09.2025 року. Перерахований розмір пенсії становить 29774 гривні 88 копійок.

Зі змісту позовної заяви, судом вбачається, що позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неналежного виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 520/11181/2020, від 30.08.2021 у справі № 520/9445/21 та від 04.08.2025 у справі № 520/9577/25, оскільки, на його думку, відповідач здійснював перерахунок пенсії з обмеженням її максимальним розміром, без урахування всіх передбачених законодавством підвищень, доплат та індексації. У зв`язку з цим позивач просить суд зобов`язати відповідача провести належний перерахунок пенсії за періоди з 2017 по 2026 роки та нарахувати компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасну виплату пенсії.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Як вбачається судом зі змісту позовних вимог, а також виходячи з обставин справи викладених сторонами, предметом судового розгляду в межах даної справи є питання протиправності обмеження пенсії позивача максимальним розміром за періоди 2017– 2026 років, а також питання нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови КМУ №159.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Щодо правомірності встановленого відповідачем обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає таке.

Як вбачається з проколу перерахунку пенсії позивача з 01.01.2017 року від 16.12.2025, до суми пенсії нарахованої до виплати ГУ ПФУ в Харківській області встановлено обмеження максимальним розміром.

З відзиву відповідача вбачається, що таке обмеження було встановлено щодо пенсійних виплат у періоді з 01.01.2017 до 01.12.2022 року у зв?язку із проведенням перерахунків, пов?язаних з підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, нарахуванням індексації та інших перерахунків згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням максимального розміру, але не нижче раніше призначеної пенсії.

Що у свою чергу спростовує посилання позивача на неправомірність дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії без урахування змін прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Також, як вбачається з протоколів перерахунку пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачу територіальним органом Пенсійного фонду нараховується пенсія з урахуванням індексації базового ОСНП за 2022-2025 роки у розмірах встановлених відповідно до положень п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2023 році», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209, разом з тим сума пенсії до виплати нарахована під час вищезазначених перерахунків з урахуванням максимального розміру.

Окрім того, обмеження пенсії позивача максимальним розміром вбачається також і з протоколу перерахунку з 04.09.2025 від 08.12.2025, а також з витягу з електронної пенсійної справи від 27.01.2026.

Отже, надаючи оцінку правомірності дій відповідача, які полягають у встановленні обмеження пенсії позивача максимальним розміром внаслідок перерахунків у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у період з 01.01.2017 до 01.12.2022; у зв`язку з нарахуванням індексації з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025; а також перерахунку з 04.09.2025, суд зазначає таке.

Механізм обчислення пенсій особам відповідно до Закону №2262-ХІІ здійснюється відповідно до статті 43 вказаного Закону.

Таким чином, відповідно до Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №911-VIII) частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2016 №1080-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" статтю 43 Закону №2262-ХІІ після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17.

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, Законом №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.

Суд водночас зазначає, що визначені приписами ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.

Відповідно до Закону №3668-VI, в редакції Закону №911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 вказано, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

За висновком Верховного Суду, оскільки норми Закону №3668-VI та Закону №2262-XIІ неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, відповідні положення цих законів України "явно суперечать один одному".

Також суд зазначає, що 12.10.2022 року прийнято рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).

Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023 року.

З аналізу викладеного вище, суд приходить до висновку про те, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії з 01.01.2017 до 31.01.2026 позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Щодо позовних вимог в частині - визнання незаконними і протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за дорученням №2006005856/13 від 13.07.2023 року, за період з 01.01.2022 року по 30.07.2023 рік, в наслідок якого виникала заборгованість в розмірі - 24 258,24 грн., суд зазначає, що відповідний перерахунок містить нарахування сум пенсії з урахуванням максимального розміру, тому питання правомірності обмеження пенсії за цим розрахунком у спірний період поглинається позовними вимогами про правомірність обмеження пенсії максимальним розміром у період з 01.01.2017 до 31.01.2026.

Щодо посилань позивача на протиправну бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та не виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з затримкою виплати пенсії, суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ (далі по тексту Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі по тексту - Порядок №159).

Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні норми також викладені у Порядку №159.

Відповідно до п.2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Зі змісту вказаних норм випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Тобто, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №240/18489/23, від 12.09.2024 року у справі №400/5837/23, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі № 520/11181/2020, з 01.01.2017 року по квітень 2021 року позивачу було нараховано різницю в пенсії у сумі 244623,59 грн та компенсацію втрати частини доходів за цей період у сумі 38178,31 грн.

У подальшому на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №520/9445/21, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік, та з 01 березня 2019 рік по 31.01.2022 рік, позивачу нараховано різницю в пенсії у сумі 20788,40 грн. Компенсацію втрати частини доходів за ці періоди на підставі рішення у справі №520/9445/21, відповідачем нараховано не було.

Надалі, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 у справі №520/9577/25, за 2022, 2023, 2024, 2025 роки відповідачем з 04.09.2025 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром у сумі 29774 грн 88 коп., Компенсацію втрати частини доходів за ці періоди на підставі рішення у справі №520/9577/25, відповідачем нараховано не було.

Вирішуючи спір у справі суд враховує, що в постанові від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, в межах якої розглядався аналогічний спір, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання пенсійного органу здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат за період з моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, до дати її фактичної виплати.

Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 та від 21.08.2023 по справі № 460/6767/20, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено судовими рішеннями у справах № 520/11181/2020, №520/9445/21 та №520/9577/25, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Стреч проти Сполученого Королівства» («Stretch - United Kingdom» № 44277/98), в якому Суд, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Крім того, у справі «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02) Європейський суд з прав людини надав тлумачення поняттю «майно» саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якого таке поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності». При цьому, Суд зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Водночас, щодо визначеного позивачем у своїй позовній заяві розміру боргу, то суд зазначає, що обовязок розрахунку конкретного розміру компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат позивачу покладається на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, а тому позовна вимога про зміну боргу відповідача на користь позивача згідно індексу споживчих цін (індексу інфляції) в Україні з 01.01.2016 по грудень 2018 року включно на 01.01.2019 з суми 77276,23 грн. на суму 108436,40 грн. задоволенню не підлягає.

Однак, з огляду на вказані норми права та положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат, які нараховані на виконання рішень Харківського кружного адміністративного суду у справах №520/9445/21 та №520/9577/25; зобов`язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат, які нараховані на виконання рішень Харківського кружного адміністративного суду у справах №520/9445/21 та №520/9577/25; а також, визнання протиправними дій відповідача, щодо встановлення до пенсії позивача у період з 01.01.2017 до 31.01.2026 обмеження максимальним розміром, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію за період з 01.01.2017 до 31.01.2026 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про виплату заборгованості, яка виникла внаслідок протиправних дій пенсійного органу, суд зазначає таке.

Приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Відтак, оскільки наразі не було здійснено відповідачем перерахунку пенсії позивача з урахуванням висновків суду у цій справі та розрахунку відповідних сум заборгованості, а також відсутні докази того, що відповідачем не буде здійснено виплат пенсії позивачу з у рахуванням рішення суду у цій справі, тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат, які нараховані на виконання рішень Харківського кружного адміністративного суду у справах №520/9445/21 та №520/9577/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат, які нараховані на виконання рішень Харківського кружного адміністративного суду у справах №520/9445/21 та №520/9577/25.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо встановлення до пенсії ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 до 31.01.2026 обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.01.2017 до 31.01.2026 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.