Вирок від 08 липня 2026 р. у справі №177/2181/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2181/26

Провадження № 1-кп/177/210/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03 квітня 2026 року за № 12026041720000348 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сагайдак Шишанського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, на утримані малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.11.2017 року Криворізьким районним судом за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75,76 від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. 10.12.2018 за ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області скасовано іспитовий строк призначений за вироком від 22.11.2017 та направлено для відбуття покарання в місця позбавлення волі строком на 5 років. Звільнено 23.11.2023 з П`ятихатської ВК Дніпропетровської області на підставі ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15.11.2023, невідбутий строк 1 місяць 24 дні,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

встановив:

27.03.2026 близько 14.00 години ОСОБА_6 прийшов до свого знайомого ОСОБА_4 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де вони разом стали розпивали алкогольні напої.

Перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_6 та за вказаних мотивів виник намір на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

В подальшому, 27.03.2026 приблизно о 20:15 годині, перебуваючи у кухні будинку АДРЕСА_1 , в ході сварки ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізовуючи свій намір на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень з мотивів раптово виниклої гострої неприязні до нього, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння останньому тілесних ушкоджень, і бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_6 , зі значною силою штовхнув його в спину. Від поштовху ОСОБА_6 , перечепившись через поріг, впав обличчям на землю та ОСОБА_4 почав наносити останньому почергово в швидкій послідовності удари взутими ногами в область нижньої щелепи та грудної клітини.

Після чого, виконавши всі дії, які ОСОБА_4 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, останній припинив їх та залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_4 ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: перелом тіла нижньої щелепи, перелом 10 ребра праворуч, які відповідно до висновку експерта №880 від 09.06.2026, за результатами проведеної судово-медичної експертизи, за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України за ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров`я.

24.06.2026 між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12026041720000348 від 03.04.2026 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю його захисника адвоката ОСОБА_5 , досягнута угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Відповідно до умов угоди, обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав під час досудового розслідування свою винуватість у вчиненому діянні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні.

Згідно вказаної угоди, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком.

Сторонам угоди, судом роз`яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, згідно з ч. 2 ст. 473 КПК України, а також про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.

Потерпілий ОСОБА_6 надав прокурору заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню. В судове засідання не з`явився, заявою просив розглядати справу у його відсутність.

Обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, беззастережно, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 просила суд затвердити угоду, оскільки зміст останньої відповідає інтересам її підзахисного.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також суд враховує, що покарання визначено з урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, а ОСОБА_4 у судовому засіданні однозначно заявив, що зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Частиною 5 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Отже, дійшовши висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення узгодженого сторонами покарання за ч. 1 ст. 122 КК України, від відбування якого ОСОБА_4 підлягає звільненню з випробуванням відповідно до умов угоди, беручи до уваги положення ч.3 ст. 75 КК України щодо виключного права суду визначати тривалість іспитового строку та обов`язків, які покладаються на особу звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 , який раніше судимий, в скоєному розкаявся, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, з покладенням на нього обов`язків визначених ст. 76 КК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.

Речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження не обирався.

Достовірно підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.06.2026 між обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 та прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041720000348 від 03.04.2026 щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1