Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №420/12989/26
Суддя: Стефанов С.О.
Справа № 420/12989/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
До Одеського окружного адміністративного суду 06 травня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач, з
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо нерозгляду заяви про виключення його з військового обліку;
- зобов`язати відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одеса, виключити позивача з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі;
- зобов`язати відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одеса, внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»);
- зобов`язати відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одеса, внести відповідну відмітку до військово - облікового документа (Військового квитка).
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що 27 січня 2026 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою про виключення його з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі. Заява була направлена цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Однак станом на день подання цього адміністративного позову: відповідач не розглянув заяву по суті; рішення про виключення з військового обліку не прийнято; письмову відповідь не надано.
Таким чином, має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній у 2010 році), граничний вік перебування в запасі для рядового складу становив 40 років. Позивач досяг зазначеного віку у 2010 році, у зв`язку з чим обов`язок перебування в запасі, він вважає, припинився. Згідно зі ст. 58 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99, норми законодавства не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов`язаний був виключити його з військового обліку, а його бездіяльність порушує його законні права та законні інтереси.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та має оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зазначив, що після зняття позивача з військового обліку за попереднім місцем проживання його було взято на військовий облік за новим місцем проживання відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а актуалізація облікових даних здійснювалася також із застосуванням механізму автоматичного внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вказував, що станом на момент розгляду заяви позивача у 2026 році застосуванню підлягало чинне законодавство, відповідно до якого граничний вік перебування військовозобов`язаних у запасі становить 60 років. На думку відповідача, спірні правовідносини виникли саме у 2026 році після звернення позивача із заявою про виключення з військового обліку, а тому підстав для застосування редакції Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чинної у 2010 році, не існує. Посилання позивача на принцип незворотності дії закону в часі відповідач вважав безпідставними, оскільки нові норми не застосовувалися до завершених правовідносин, а використовувалися для врегулювання правовідносин, що існували на момент розгляду його звернення. У зв`язку з цим відповідач вважав, що діяв у межах наданих законом повноважень, а підстави для задоволення позову відсутні.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою суду від 11 травня 2026 року позов залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Заявою від 20 травня 2026 року позивач усунув недоліки позову.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
01 червня 2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Станом на 09 липня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів( далі - Реєстр), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, згідно з відомостями Реєстру, позивач станом на сьогоднішній час має належно оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Згідно з відомостями Реєстру, позивача було взято на військовий облік 12 лютого 2009 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
17 грудня 2025 року позивача було знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі абзацу 2 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як особу, яка вибула в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України та підлягає взяттю на військовий облік за новим місцем проживання.
Одночасно 17.12.2025 року позивача було взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовозобов`язаного, який прибув з іншої місцевості України на нове місце проживання.
Також відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача міститься службова відмітка «Автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до постанови Кабінету Міністрів України № 932», що свідчить про застосування до облікових даних позивача механізму автоматичного внесення та актуалізації інформації у Реєстрі, запровадженого відповідними змінами до постанови Кабінету Міністрів України № 932 та реалізованого в межах функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
27 січня 2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою про виключення його з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Заява була направлена цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Однак станом на день подання цього адміністративного позову: відповідач не розглянув заяву по суті; рішення про виключення з військового обліку не прийнято; письмову відповідь не надано.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Одеса, щодо нерозгляду заяви про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, який неодноразово продовжувався.
Пунктом 2 вказаного Указу постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно ст. 1 Закону України “Про оборону України” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України “Про правовий режим воєнного стану”.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно ст. 3 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно ст. 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Згідно ст. 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п. 81 Порядку № 1487 Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.
Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Згідно п. 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до відповідного Реєстру.
При цьому, приписи п. 4 Порядку № 559 не передбачають обов`язкової особистої явки військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів( далі - Реєстр), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, згідно з відомостями Реєстру, позивач станом на сьогоднішній час має належно оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Згідно з відомостями Реєстру, позивача було взято на військовий облік 12 лютого 2009 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
17 грудня 2025 року позивача було знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі абзацу 2 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як особу, яка вибула в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України та підлягає взяттю на військовий облік за новим місцем проживання.
Одночасно 17.12.2025 року позивача було взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовозобов`язаного, який прибув з іншої місцевості України на нове місце проживання.
Також відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача міститься службова відмітка «Автоматичне взяття на облік згідно змін від 01.04.2025 до постанови Кабінету Міністрів України № 932», що свідчить про застосування до облікових даних позивача механізму автоматичного внесення та актуалізації інформації у Реєстрі, запровадженого відповідними змінами до постанови Кабінету Міністрів України № 932 та реалізованого в межах функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
27 січня 2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою про виключення його з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Заява була направлена цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Вказану заяву ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянуто не було. Доказів іншого відповідач до суду надав.
Отже, відповідач не розглянув по суті заяву позивача щодо внесення відомостей про позивача як про особу, яка є виключеною з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
В той же час, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивованої відмови у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, свідчить про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини справи, надаючи оцінку факту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.01.2026 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
З аналізу приписів Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, слідує, що вирішення питання про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що заяву позивача щодо виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі з додатками належним чином розглянуто, доданим документам надана оцінка, та за наслідками її розгляду прийнято рішення.
З огляду на вищенаведене та те, що заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.01.2026 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі; внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»); внести відповідну відмітку до військово - облікового документа (Військового квитка), суд зазначає що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Як встановлено судом, позивачем до відповідача подано заяву від 27.01.2026 року про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем зазначену заяву по суті не розглянуто, рішення про внесення або про відмову у внесенні відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не прийнято, правова оцінка поданим позивачем документам не надана.
Відтак суд позбавлений можливості встановити, чи наявні у позивача передбачені законом підстави для виключення з військового обліку, оскільки відповідне питання належить до компетенції відповідача та ним по суті не вирішувалося. Суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень та приймати рішення, віднесені законом до його дискреційних повноважень, зокрема щодо оцінки поданих документів, перевірки наявності підстав для виключення з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до усталеної практики адміністративних судів, способом захисту у випадку, коли суб`єкт владних повноважень не розглянув звернення особи та не прийняв за його результатами рішення, є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне звернення з урахуванням правової оцінки, наданої судом, а не вирішення судом питання, яке законом віднесене до компетенції такого органу.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити позивача з військового обліку, внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внести відповідні відмітки до військово-облікового документа є передчасними, оскільки відповідачем взагалі не прийнято рішення за заявою позивача від 27.01.2026 року. Відтак відсутній предмет судового контролю щодо законності такого рішення.
За таких обставин ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви від 27.01.2026 року та зобов`язання відповідача розглянути зазначену заяву по суті, надати оцінку поданим позивачем документам і за результатами такого розгляду прийняти мотивоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства України. Саме такий спосіб захисту забезпечить відновлення порушеного права позивача без втручання суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 1331 грн 20 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.01.2026 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей щодо виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.01.2026 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей щодо виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса реестрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання (ВПО): АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя С.О. Cтефанов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua