Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №400/4595/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 липня 2026 р.справа № 400/4595/26

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач або ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненадання направлення на проходження ВЛК позивачу з встановленням ступеня придатності для проходження військової служби;

2) зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 розглянути рапорт позивача від 24.03.2026 р.;

3) зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 надати позивачу направлення на проходження ВЛК щодо встановлення придатності до військової служби з урахуванням всієї наданої медичної документації, включно з діагнозом атрофії/ураження зорового нерва та із застосуванням відповідних статей/пунктів Розкладу хвороб;

4) зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 направити позивача до комісії на оцінювання повсякденного функціонування для встановлення/визначення групи інвалідності.

На обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що звертався до відповідача із рапортом про направлення його на повторну ВЛК у зв`язку із поганим станом зору, однак відповідач по суті рапорт не розглянув і відповіді на нього не надав.

Відповідач подав відзив, в якому пояснив, що рапорт замість позивача подав його представник адвокат Салманова-Похила Ф.А., що є порушенням вимог Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 р. № 531 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 р. за № 1214/42559 (далі - Порядок № 531) та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ). На теперішній час ОСОБА_1 самовільно залишив ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується висновком службового розслідування та повідомленням до ДБР, що унеможливлює його направлення на ВЛК.

Під час розгляду справи, судом були вчинені наступні процесуальні дії:

- позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 160 КАС України;

- розглянута заява позивача про забезпечення позову, у задоволенні якої було відмовлено;

- відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

27.01.2026 р. т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 затверджено акт службового розслідування, з якого слідує, що солдат ОСОБА_1 був направлений для проходження ВЛК до ВЧ НОМЕР_2 . Висновком гарнізонної ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 10.01.2026 р. ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, ВНВЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони і непридатний до військової служби у підрозділах спеціального призначення, ДШВ, морській піхоті, підводних і надводних кораблях, у спецспорудах. Після проходження означеної ВЛК, позивач до місця дислокації ВЧ НОМЕР_1 не повернувся.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.01.2026 р. № 16 позивачу призупинена виплата грошового забезпечення, а наказом від 07.02.2026 р. № 40 позивача виведено у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 .

04.05.2026 р. першим слідчим відділом Територіального управління ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст. 407 ч. 5 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану).

24.03.2026 р. представник позивача адвокат Салманова-Похила Ф.А. подала від імені позивача рапорт командиру ВЧ НОМЕР_1 , в якому порушила питання надання позивачу направлення на проходження ВЛК для встановлення ступеня придатності до військової служби. Рапорт мотивовано тим, що під час проходження 10.01.2026 р. ВЛК, члені комісії не врахували хронічні захворювання позивача, які підтверджені медичними документами, а саме захворювання та порушення функції очей.

При цьому, даний рапорт було подано до ВЧ НОМЕР_1 адвокатом через ІНФОРМАЦІЯ_1 , який листом від 26.03.2026 р. переслав його до ВЧ НОМЕР_1 .

До зазначеного рапорту адвокатом були долучені ордер, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, витяг з договору про надання правової допомоги, паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , довідка ВЛК від 10.01.2026 р., медичний висновок від 22.12.2025 р., картка обстеження та медичного обліку, консультативний висновок спеціаліста (офтальмолога), медичні заключення, тощо.

У відповідь на рапорт, ВЧ НОМЕР_1 надіслала представнику позивача лист, в якому зазначила, що солдат ОСОБА_1 самовільно залишив ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно з розділом І п. 1 Порядку № 531, він визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.

З питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника) (розділ І п. 2 Порядку № 531).

Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації (розділ ІІ п. 1 Порядку № 531).

Відповідно до розділу ІІІ п. 1, 2 Порядку № 531, у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Як визначено ст. 14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Таким чином, рапорт повинен подаватись військовослужбовцем своєму командиру особисто, так як проходження військової служби невід`ємно пов`язано з особою військовослужбовця і жодні питання проходження військової служби не можуть делегуватись представнику, в тому числі і адвокату. Крім того, обов`язковим реквізитом рапорту, є особистий підпис військовослужбовця, що додатково підкреслює особистий характер правовідносин у сфері військової служби.

Як було наведено судом вище, рапорт про направлення на ВЛК було подано не позивачем, як військовослужбовцем, а від його імені адвокатом Салмановою-Похилою Ф.А. та підписано нею, а не позивачем. Також, даний рапорт було подано не безпосередньо командиру позивача, а надіслано адвокатом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який переслав рапорт за належністю.

Недотримання позивачем вимог Порядку № 531 та Статуту внутрішньої служби ЗСУ не породжує у відповідача обов`язку розглянути по суті такий рапорт.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 331,20 грн., однак в силу ст. 5 ч. 1 п. 12 Закону України “Про судовий збір” він звільнений від його сплати, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 п. 1, ч. 2 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий судом за його клопотанням.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз