Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №522/7521/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № №522/7521/26-Е

Провадженя №2/522/7821/26

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.

за участю секретаря судового засідання Навроцької Л.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом

ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди транспортного засобу дійсним.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» звернулось 30.04.2026 до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить визнати дійсним договір оренди транспортного засобу 12/04-23 від 12.04.2023, що укладений між ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» та ОСОБА_1 дійсним з моменту укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 квітня 2023 року між Позивачем та ОСОБА_1 , був укладений договір оренди транспортного засобу № 12/04-23 від 12.04.2023 року, відповідно до умов якого Відповідачка надала, а ТОВ «АДЕПТ – ПРОМСИСТЕМИ» отримало в платне користування автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначений транспортний засіб був потрібен Позивачу для використання в службових поїздках, відрядженнях директора, тощо. В зв`язку з цим з Відповідачкою було погоджено, що спочатку договір оренди буде укладатись у простій письмовій формі. Пізніше, при наявності у Відповідачки вільного часу, договір оренди мав бути посвідчений нотаріально.

Однак, у зв`язку з початком у лютому 2022 року повномасштабної війни на території України, відповідачка з метою збереження свого здоров`я та життя виїхала за кордон, та незважаючи на неодноразові вимоги Позивача, не забезпечила нотаріального посвідчення вказаного договору оренди, посилаючись на перебування за межами України.

Договір був укладений в письмовій формі, засвідчений підписами сторін та печаткою з боку Позивача.

Відповідно до умов Договору, Позивач щомісяця здійснював платежі з орендної плати, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, та як зазначає Позивач всі умови, необхідні для договорів даного виду зафіксовано в договорі оренди від 12.04.2023 р., зокрема в договорі обумовлено: об`єкт оренди та порядок його передачі, термін оренди, орендна плата та порядок її внесення, права, обов`язки та відповідальність сторін тощо. Отже наявні всі передумови для застосування з ч.2 ст.220 ЦК.

Відповідач направив до суду письмові пояснення у яких зазначив, що він визнає позов та підтверджує факт того ним було передано в оренду автомобіль Volkswagen Tiguan, НОМЕР_1 Позивачу - ТОВ «Адепт – Промсистеми» та між сторонами дійсно було укладено Договір Оренди ТЗ 12/04-23 від 12.04.2023 року відповідно до якого Відповідач отримувала плату за користування її автомобілем від ТОВ «Адепт – Промсистеми», а Позивач користувався її автомобілем, тобто між Відповідачем та Позивачем було досягнути всі суттєві домовленості, щодо умов Договору оренди ТЗ 12/04-23 від 12.04.2023 року та фактично договір виконувався належним чином.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 26.06.2026р.

Відповідачкою 25.06.2026р через Електронний Суд було надано заяву, якою вона визнає, що Позивач звертався до неї неодноразово із вимогами про нотаріальне посвідчення Договору оренди ТЗ, однак відповідач не могла виконати вимогу Позивача, щодо нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, оскільки вона перебуває тривалий час за кордоном та не має можливості повернутись в Україну.

На підтвердження факту свого перебування за кордоном надала копію закордонного паспорта з відмітками про перетин державного кордону.

Також, в письмових поясненнях Відповідач просила справу розглядати без її участі за наявними доказами в матеріалах справи.

У підготовче засідання 26.06.2026р. позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги позивача підтримує повністю, просить суд про їх задоволення.

Відповідач у підготовче засідання не з`явилась, надавши до суду заяву, в якій позовні вимоги позивача визнає повністю, просить справу слухати за його відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши позов в межах заявлених вимог, вивчивши заяву відповідача про визнання позову, оцінивши наявні докази, встановив наступні фактичні обставини.

12 квітня 2023 року між позивачем ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» та ОСОБА_1 , з іншої сторони, був укладений договір оренди транспортного засобу № 12/04-23 від 12.04.2023 року, відповідно до умов якого Відповідачка надала, а ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» отримало в платне користування автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить орендодавцю на праві приватної власності.

Договір № 12/04-23 від 12.04.2023 року укладений в письмовій формі та засвідчений підписами сторін та печаткою з боку Позивача.

Згідно п. 2.3.Договору передання орендарю ТЗ оформлюється Актом прийому-передачі ТЗ, який підписується сторонами Договору.

За п.3..3.1. Орендар має право безперешкодно використовувати ТЗ відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 3.4.2. Орендар зобов`язується здійснювати орендні платежі у розмірах та строки. Визначені цим договором.

На виконання п. 4.2. Договору, Відповідач щомісяця здійснював платежі з орендної плати на користь Позивача протягом одного року у розмірі 4000 грн..

Суду також надано Акт прийому-передачі ТЗ від 13.04.2023р. укладений між ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» та ОСОБА_1 , автомобіля марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Зазначені обставини відповідачкою визнаються у повному обсязі. Суду надано копію закордонного паспорту відповідачки з відмітками про перебування за межами України.

Дослідивши умови Договору оренди транспортного засобу № 12/04-23 від 12.04.2023 судом встановлено всі умови, необхідні для договорів даного виду зафіксовано в Договорі , зокрема в договорі обумовлено: об`єкт оренди та порядок його передачі, термін оренди, орендна плата та порядок її внесення, права, обов`язки та відповідальність сторін тощо.

Частиною 1 ст. 760 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Згідно із ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Отже, істотними умовами договору оренди транспортного засобу є предмет, строк оренди та плата за користування транспортним засобом.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 759 ЦК України, є нормою, що регулює загальні положення про найму, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися, як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1288цс17.

Крім того, згідно вимог частини першої статті 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першої статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Для визнання такого договору дійсним обов`язковою умовою, як і для будь-якого іншого договору, є відповідність його змісту ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина третя статті 209, частина перша статті 203 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України - договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Таким чином, положення статті 220 ЦК України можливі до застосування до даних правовідносин.

Отже, договір в силу ст..799 ЦК України підлягав лише нотаріальному посвідченню, тому може бути визнаний судом дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України.

Для визнання дійсним договору оренди, який нотаріально не посвідчений, в якості однієї із підстав законодавство визначає необхідність встановлення факту ухилення стороною від його подальшого нотаріального посвідчення.

Верховний Суд України в своїй Постанові від 04.10.2017 зазначив, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.

Так, предметом договору Оренди є автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Також сторони дійшли згоди, що зазначений автомобіль передається відповідачам в оренду строком на 11 місяців з орендною платою – 4000 гривень на місяць користування автомобілем.

Спільна домовленість сторін щодо усіх істотних умов оренди транспортного засобу підтверджується письмовим договором оренди автомобілю.

Також матеріали справи не містять даних про те, що самим відповідачем вживалися заходи щодо нотаріального посвідчення спірного договору оренди, що відповідачка сама пропонувала позивачу нотаріально посвідчити договір оренди у конкретний час та конкретному місці у конкретного нотаріуса, однак від нотаріального посвідчення договору ухилився позивач, а не відповідач.

Судом встановлено, що відповідачка не з`являлась для вчинення нотаріального посвідчення договору оренди, відмовлялась вказуючи на її перебування за кордоном. Отримуючи повідомлення позивача з вимогою посвідчити договір у нотаріальному порядку відповідачка відмовлялась це зробити з огляду на неможливість приїхати в Україну, через страх за своє здоров`я та життя, так як на території України вже 4 роки йде війна. Отже, така поведінка відповідачки ОСОБА_1 , як орендодавця, свідчить про її безпідставне ухилення від нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу і така можливість вже втрачена у зв`язку з закінченням терміну , на який укладався такий договір оренди ТЗ.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що вимоги про визнання договору дійсним є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на дійсне настання правових наслідків, що узгоджується з ч.3 ст. 203 ЦК України.

Правочин, укладений між сторонами, підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, однак зміст договору не суперечить іншим вимогам закону та не порушує прав третіх осіб, які не є його сторонами.

Договір не може бути нотаріально посвідчений без участі відповідачки, яка не з`являється для нотаріального посвідчення договору. У зв`язку з цим можливість для позивача посвідчити договір нотаріально втрачено і в інший спосіб, крім звернення до суду, позивач захистити свої права не має можливості.

Суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу оренди транспортного засобу, від нотаріального посвідчення якого одна із сторін ухиляється, а тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст..15,16, ч.2 ст.220,628,638,759,763,798 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 258-259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди транспортного засобу дійсним. – задовольнити.

Визнати договір оренди транспортного засобу № 12/04-23 від 12.04.2023 року - Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений між ТОВ «АДЕПТ- ПРОМСИСТЕМИ» (ЄДРПОУ 36212009) та ОСОБА_1 - дійсним з моменту укладення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.В.Домусчі