Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №579/2807/25
Суддя: Худик А. М.
Справа №579/2807/25
Номер провадження 22-ц/816/2298/26
Категорія - 37
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Черних О.М.,
з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест», подану його представником Мисюкевич Катериною Володимирівною,
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 16 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Моргун О.В. у м. Кролевець Сумської області, повне рішення суду складено 27 квітня 2026 року,
у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
19 грудня 2025 року Приватне акціонерне товариство «Провагроінвест» (далі – ПАТ «Провагроінвест») (попереднє найменування – ПрАТ «СК «Провідна») звернулося до Кролевецького районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, у якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 127 400,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 19.10.2021 ПрАТ «СК «Провідна» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 206382498, забезпеченим транспортним засобом за полісом є Mercedes-Benz. 27.09.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю забезпеченого транспортного засобу та автомобіля Nissan Qashqai під керуванням ОСОБА_1 . На підставі зібраних документів складено страховий акт № 2300385940 та здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у розмірі 127400 грн.
Однак постановою суду провадження щодо водія забезпеченого транспортного засобу Mercedes-BenzОСОБА_2 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим, відповідно до статті 32.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1212 ЦК України, виплачені відповідачу кошти є безпідставно набутим майном, яке підлягає поверненню.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 16 квітня 2026 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів про те, що безпідставно нараховано та виплачено страхове відшкодування за пошкодження автомобіля Nissan Qashqai при ДТП 27.09.2022, а також того, що ОСОБА_1 набув майно без достатньої правової підстави. Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували порушення відповідачем закону або його участь у будь-яких неправомірних діях. Страховий акт № 2300385940 від 21 грудня 2022 року не скасований, а добросовісність набувача презумується. Крім того, позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, не зазначено, відповідно до якої норми закону не виникає цивільно-правова відповідальність, а вимоги про стягнення безпідставно набутого майна не відповідають належному способу захисту. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
19.05.2026 представник позивача – ОСОБА_3 подала до Сумського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 16.04.2026 у справі № 579/2807/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Провагроінвест» безпідставно набуте майно (кошти) у розмірі 127 400,00 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 6056,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене без належного з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим, ухваленим на підставі неповного та однобічного дослідження доказів, що призвело до формування висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вважає, що правомірно посилається на Закон України №1961-IV від 1 липня 2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на дату ДТП та дату виплати, а висновок суду про те, що позивачем не зазначено, відповідно до якої норми закону не виникає цивільно-правова відповідальність, є помилковим.
Позивач зазначає, що після закриття провадження щодо водія забезпеченого транспортного засобу за відсутністю складу адміністративного правопорушення відпала правова підстава для збереження відповідачем отриманих коштів, що регулюється статтею 1212 ЦК України, яка передбачає обов`язок повернути майно також тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. На думку позивача, суд безпідставно не прийняв даний спосіб захисту як належний, не надав належної оцінки постанові Зарічного районного суду м. Суми від 26.12.2022, не з`ясував, чи настала цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, чи є правова підстава для зберігання у відповідача грошових коштів після закриття справи щодо ОСОБА_2 , та чи підлягає застосуванню стаття 32.1 Закону № 1961-IV.
Крім того, позивач вважає, що суд порушив принципи змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед судом та законом, оскільки рішення ґрунтується лише на позиції відповідача, не надав правової оцінки доводам позивача, викладеним у відповіді на відзив, неправильно визначив предмет доказування, не надав належної оцінки доказам у справі, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та змісту заявлених позовних вимог, неправильно застосував статтю 1212 ЦК України та визначив спосіб захисту як неналежний, а також порушив вимоги статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.
Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу
22.06.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 16.04.2026 року повністю відповідає вимогам статей 263, 265 ЦПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а доводи та вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають вимогам ЦПК України та не підлягають задоволенню. Вказує, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, послався на докази, на підставі яких встановлено відповідні обставини, надав мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному учасниками справи, а доводи позивача повністю спростовуються проаналізованими доказами.
Крім того, відповідач зазначає, що апелянт не спростував висновків суду належними та допустимими доказами, в апеляційній скарзі відсутні нові обставини чи докази, які не могли бути подані раніше та мають істотне значення для справи, а також не доведено порушень норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Зазначає, що судом першої інстанції повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 16.04.2026 року відсутні.
Позиція апеляційного суду щодо явки учасників справи та можливості апеляційного розгляду
Сторони, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися.
02.07.2026 представник позивача Мисюкевич К.В. подала заяву про розгляд апеляційної скарги за відсутності позивача.
09.07.2026, у день судового засідання, від представника відповідача – адвоката Вернигори В.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що він не має можливості з`явитися у судове засідання, призначене на 09.07.2026 об 11:30, оскільки у цей день бере участь як захисник у справах про адміністративні правопорушення. У зв`язку з чим ні відповідач ОСОБА_1 , ні його представник не можуть взяти участь у розгляді апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце її розгляду, не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Верховний Суд вже неодноразово в своїх рішеннях, зокрема в постановах від 16.03.2026 у справі №128/1272/18, від 14.03.2025 у справі №203/3889/23, від 21.12.2023 у справі №686/23143/20, від 27.04.2020 у справі №802/562/18-а, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.
Колегія суддів враховує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи в якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності в справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
19.10.2021 ПрАТ «СК «Провідна» (після перейменування – ПАТ «Провагроінвест») було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 206382498. Забезпеченим транспортним засобом за полісом є Mercedes-Benz д.н. НОМЕР_1 (а.с. 5).
27.09.2022 в с. Червона Слобода по вул. Центральній відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу (далі – ТЗ) NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та ТЗ Mercedes-Benz, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .. На обох водіїв було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортні засоби з матеріальними збитками (а.с. 6-7).
Враховуючи наявність полісу у водія ОСОБА_2 , водій пошкодженого ТЗ NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням про настання ДТП та виплату страхового відшкодування (а.с. 9).
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 02.12.2022 по справі № 574/548/22 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с 14-15).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_2 було проведено експертну оцінку про визначення вартості матеріального збитку, яку відображено у звіті № 42-D/11/49, відповідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ТЗ NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_2 становить 304 737,15 грн, що є рівною ринковій вартості автомобіля на момент ДТП (16-25).
Крім того, згідно зобов`язуючої пропозиції Audatex з визначення вартості транспортного засобу NISSAN QASHQAI, д.н.з. НОМЕР_2 у пошкодженому стані, вартість придатних залишків становить 137 210,00 грн (а.с. 26).
На підставі зібраних документів позивачем складено страховий акт № 2300385940 на суму 127400 грн (в межах ліміту відповідальності за полісом та з вирахуванням франшизи 2600, передбаченої полісом) (а.с. 27) та здійснено виплату на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією № 043084 від 23.12.2022 (а.с. 9,22-28).
Водночас, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 26.12.2022 по справі № 574/549/22 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 29).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до статті 6 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який був чинним на дату ДТП та дату виплати) (далі – Закон № 1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 32.1 статті 32 Закону № 1961-IV страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За змістом статей 12, 13 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Щодо належності обраного позивачем способу захисту права
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обрання позивачем неналежного способу захисту права.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 910/21313/16 зроблено висновок про те, що з отриманням відповідачем страхового відшкодування за відсутністю у позивача обов`язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відбулось безпідставне збагачення відповідача за рахунок відповідача, правові наслідки якого врегульовані статтею 1212 ЦК України. Верховний Суд зазначив, що оскільки стаття 1212 ЦК України зобов`язує особу, яка набула майно іншої особи без достатньої правової підстави, повернути його потерпілому, зокрема й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про виникнення у відповідача зобов`язання щодо повернення позивачу грошових коштів, отриманих ним в якості страхового відшкодування за полісом внаслідок ДТП.
Верховний Суд також звернув увагу, що наявність у особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, права вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування не позбавляє її права для відновлення її майнового стану в порядку, передбаченому статтею 1212 ЦК України, в разі наявності передбачених зазначеною нормою підстав.
Посилання суду першої інстанції на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 та від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 не можуть бути покладені в основу висновку про неналежність обраного позивачем способу захисту, оскільки наведені правові висновки сформульовані за інших фактичних обставин та в інших категоріях спорів і не стосуються правовідносин щодо повернення страхового відшкодування як безпідставно набутого майна. Натомість правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, є подібними до правовідносин, що були предметом дослідження Верховного Суду у справі № 910/21313/16, правовий висновок у якій підлягає врахуванню при вирішенні цього спору.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що позов про стягнення страхового відшкодування як безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 ЦК України є належним способом захисту права за умови встановлення відсутності або відпадіння правової підстави для набуття чи збереження відповідачем спірних грошових коштів. Висновок суду першої інстанції про обрання позивачем неналежного способу захисту права не ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 910/21313/16, у зв`язку з чим є помилковим.
Щодо відсутності цивільно-правової відповідальності страхувальника та безпідставності отримання страхового відшкодування
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як убачається з матеріалів справи, постановами суду, які набрали законної сили, провадження щодо обох учасників дорожньо-транспортної пригоди за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в їх діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 14-15; 29). Зазначені судові рішення мають преюдиційне значення для цієї справи та виключають можливість повторного встановлення судом вини відповідних осіб або надання іншої оцінки їхнім діям.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
У зазначеній постанові Верховний Суд роз`яснив, що преюдиційними є факти, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, і такі факти не підлягають повторному доказуванню в іншій справі.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що суд вдався до встановлення вини особи скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює відсутність в діях цієї особи складу адміністративного правопорушення. Верховний Суд вказав, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
За викладених обставин Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду не встановила підстав для відступлення від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 910/21313/16, відповідно до якої обов`язок страховика щодо здійснення страхової виплати виникає лише у разі настання страхового випадку, тобто дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність страхувальника. Отже, за відсутності підстав для притягнення страхувальника до цивільно-правової відповідальності у страховика не виникає обов`язку здійснювати страхове відшкодування.
Верховний Суд також зазначив, що для покладення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки заподіювача шкоди, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, а також вини заподіювача шкоди.
У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення судами відсутності вини страхувальника та наявності вини іншої особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди свідчить про ненастання цивільно-правової відповідальності страхувальника. За таких обставин у страховика відсутній обов`язок щодо виплати страхового відшкодування.
Крім того, Верховний Суд вказав, що у зв`язку з отриманням відповідачем страхового відшкодування за відсутністю у позивача обов`язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відбулось безпідставне збагачення відповідача за рахунок відповідача, правові наслідки якого врегульовані статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Оскільки зазначена правова норма зобов`язує особу, яка набула майно іншої особи без достатньої правової підстави, повернути його потерпілому, зокрема й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про виникнення у відповідача зобов`язання щодо повернення позивачу грошових коштів, отриманих ним в якості страхового відшкодування за полісом внаслідок ДТП.
Таким чином, враховуючи преюдиційні судові рішення, якими встановлено відсутність підстав для притягнення страхувальника до відповідальності за наслідки ДТП, суд доходить висновку, що цивільно-правова відповідальність страхувальника не настала, а відтак страховий випадок у розумінні Закону України № 1961-IV не виник. За таких обставин у страховика був відсутній обов`язок щодо здійснення страхової виплати.
Оскільки страхове відшкодування було виплачено за відсутності передбачених законом підстав, грошові кошти, отримані відповідачем, є безпідставно набутим майном у розумінні статті 1212 ЦК України, що зумовлює обов`язок їх повернення особі, за рахунок якої вони були набуті.
При цьому доводи відповідача щодо наявності підстав для отримання страхового відшкодування спростовуються встановленими у преюдиційних судових рішеннях обставинами, а матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про настання страхового випадку та виникнення у страховика обов`язку здійснити страхову виплату. За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За змістом пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Колегія суддів установила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту права, неправильно застосував положення статті 1212 ЦК України, а також не надав належної оцінки преюдиційним обставинам, встановленим постановами судів у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
За встановлених обставин колегія суддів доходить висновку, що цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої була застрахована, не настала, а відтак відсутній страховий випадок у розумінні статті 6 Закону № 1961-IV. За таких обставин у позивача був відсутній обов`язок щодо здійснення страхового відшкодування, а отримані відповідачем грошові кошти є безпідставно набутими у розумінні статті 1212 ЦК України та підлягають поверненню позивачу.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов висновків, які не відповідають встановленим обставинам справи. Зазначені порушення відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Висновки суду щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, підлягають стягненню з відповідача.
Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а при поданні апеляційної скарги – 3 633,60 грн. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 6 056 грн 00 коп.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Сумський апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» задовольнити.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 16 квітня 2026 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (коштів) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» (код ЄДРПОУ 23510137) безпідставно набуте майно (кошти) у розмірі 127 400 (сто двадцять сім тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2 422 грн 40 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.М. Худик
Судді: Я.Л. Петен
О.М. Черних
Оригінал: reyestr.court.gov.ua