Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №741/921/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Суд: Носівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №741/921/26

Суддя: Крупина А. О.

Провадження номер 3/741/362/26

Єдиний унікальний номер 741/921/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 липня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ВАД № 7739329) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1 , працює електромонтером в КП «Київський метрополітен»,

передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

31 травня 2026 року о 02 год 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у стусанах, штовханнях, ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкоду психічному здоров`ю.

Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, повідомив, що 31 травня 2026 року, дійсно, була побутова сварка з ОСОБА_2 , яка доводиться йому дружиною, у ході якої він, можливо, уживав нецензурну лексику, допускав штовханину та стусани. Конфлікт у сімейних стосунках виник на побутовому ґрунті, при цьому, саме він є потерпілим від протиправних дій ОСОБА_2 , поведінка якої через її емоційний стан була агресивною. Раніше до адміністративної відповідальності ніколи не притягувався, у стані сп`яніння не перебував.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила вчинення щодо неї 31 травня 2026 року домашнього насильства за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Наразі з чоловіком не примирилась та уважала за доцільне застосувати до останнього адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, із змінами (надалі – Закон № 2229), під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство, як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. (п. 14 ч.1 ст.1 Закону № 2229).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена та підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 773929 від 31 травня 2026 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31 травня 2026 року від ОСОБА_2 , яка просила прийняти міри відносно ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї домашнє насильство, письмовим поясненням ОСОБА_2 , наданими поліцейському 31 травня 2026 року, яким стверджуються обставини, указані у протоколі про адміністративне правопорушення; переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського від 31 травня 2026 року, який у повній мірі відображає обставини, котрі мають значення і є достатніми для вирішення цієї справи.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст. 251 КУпАП.

Невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-3 КУпАП.

Суд уважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-3 КУпАП.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, суд робить висновок про те, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника буде адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що буде достатньою мірою відповідальності за вчинене правопорушення і відповідатиме меті адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП, з урахуванням конкретних обставин, встановлених у цій справі, враховуючи особу правопорушника суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності направлення правопорушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, оскільки раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства не притягувався.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зі ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок на користь держави.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Анатолій КРУПИНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua