Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №592/11664/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №592/11664/26

Суддя: Корольова Г. Ю.

Справа № 592/11664/26

Провадження № 3/592/1932/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Корольова Галина Юріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Юнаківка Сумського району Сумської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої,

за ч.3 ст. 184 КпАП України,

УСТАНОВИЛА:

08.07.2026 року до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.184 ч.3 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 29.06.2026 року близько 12:36 год гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених п.2 ст.150 СК України щодо свого малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що останній керував електросамокатом поблизу будинку за адресою: м. Суми, вул.Волонтерська, 2, не маючи на те відповідного права керування транспортним засобом категорії А1, чим вчинив правопорушення , передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 не мала заперечень з приводу обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Так, ч.3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу від 05.03.2026 року, ОСОБА_1 несе відповідальність за її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Установлено, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час вчинення інкримінованого йому діяння (29.06.2026) досяг 13-річного віку, тобто не досяг 14-річного віку, з якого можлива кваліфікація дій батьків або осіб, що їх замінюють, за ч.3 ст.184 КУпАП. Дана обставина виключає в діях бабусі ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Разом з тим, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, окрім самого лише посилання на факт вчинення малолітнім ОСОБА_2 правопорушення, жодних інших обставин неналежного виконання ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо виховання дитини не зазначено. Зокрема, у протоколі взагалі не відображено, у чому саме виразилося невиконання останньою своїх обов`язків, які саме конкретні норми законодавства (зокрема, ст. 150 СК України) вона порушила.

У своїх рішеннях, в т.ч і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

У зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме особа, яка виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

Виходячи з вимог ст.62 Конституції України, ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, і вважає необхідним на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в цій справі закрити.

Керуючись ст. 184, 221, 247, 283-284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua