Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №591/2297/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/2297/26

Провадження № 2/591/840/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-х осіб: Сумської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання права власності на 1/8 частину квартири в порядку спадкування -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3-х осіб: Сумської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/8 частину квартири в порядку спадкування в якому просить суд визнати за ним право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08 травня 2026 року.

08 травня 2026 року закрито підготовче судове засідання і справу призначено до розгляду по суті на 09 липня 2026 року.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Борох В.М. позов підтримав повністю, просить суд позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином. Суду надана письмова заява в якій відповідачка позов визнає, просить суд позов задоволити, слухати справу у її відсутність.

3-ті особи: Сумська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, до суду не з`явилися.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.07.1994 року позивачу, його батькам ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та його братові, ОСОБА_4 , належить однокімнатна квартира, загальною площею 28,85 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).

Дана квартира була передана у спільну сумісну власність 4 особам, зазначеним вище, тобто розмір часток співвласників у праві власності не визначений, проте презюмується, що такі частки мають бути рівними, тобто по 1/4 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача, ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть(а.с.7).

Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому 1/4 частину вищевказаної квартири. Спадкоємцями першої черги є позивач та його дружина – ОСОБА_2 . Брат позивача, ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини не подавав. Тобто, розмір частки, яка спадкується позивачем, становить 1/8 (1/4/2=1/8).

Позивач з метою прийняття спадщини звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Сумською районною державною нотаріальною конторою 13.05.2025 року була заведена спадкова справа № 31/2025(а.с.29-35).

Сумською районною державною нотаріальною конторою 11.02.2026 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадщини після смерті батька, оскільки його частка в спільній сумісній власності не була визначена(а.с.13-14). Таким чином, позивач змушений звернутися до суду, з метою визнання права власності на частину квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Частинами 1 та 2 ст. 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами1,3 ст.1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, вказане майно включається до спадкової маси, та право власності спадкоємця на це майно підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Аналогічного за змістом правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження№ 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 61-11210св19 (провадження № 61-11210св19).

Отже, право позивача порушене і підлягає захисту в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-х осіб: Сумської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/8 частину квартири в порядку спадкування -задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 липня 2026 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО