Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №576/1154/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1154/26

Провадження № 2/576/701/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сапона О.В.

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 27 жовтня 2007 року по 19 листопада 2018 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30 грудня 2020 року з нього на користь відповідача ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2026 року з нього на користь ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та на менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

На даний час, обставини змінилися таким чином, що позивач не в змозі сплачувати аліменти на утримання своїх дітей у вказаних розмірах, оскільки їх сукупний розмір складає 1/2 частину його заробітку. Крім того, із середини квітня 2026 року він почав військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України. Кошти, які він отримує під час несення прикордонної служби, він має намір витратити на придбання речей, які необхідні йому для проходження служби та виконання бойових завдань.

За таких обставин позивач просить змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , стягнувши їх у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем були направлені копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_6 подала до суду відзив, суть якого зводиться до того, що вона, самостійно виховуючи сина, несе додаткове навантаження по догляду та утриманню дитини. Відповідач є військовослужбовцем, має постійний та стабільний заробіток. Крім того, зауважила, що сам по собі факт проходження позивачем військової служби не є підставою для зменшення розміру аліментів. За таких обставин просить суд відмовити у задоволенні позову.

Безпосередньо дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що з 27 жовтня 2007 року по 19 листопада 2018 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 30 грудня 2020 року з нього на користь відповідача ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, судовим наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 березня 2026 року з нього на користь ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та на менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягування з 24.02.202.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

А згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов`язані утримувати їх до віку 23 років за умови, що вони можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду Ураїни №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач послався на те, що сукупний розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання двох неповнолітніх дітей складає 1/2 частину його заробітку, що є надмірним тягарем. Також позивач послався на те, що несе значні витрати на придбання військової амуніції, необхідної йому для проходження військової служби та участі у бойових діях.

При цьому, позивач не надав суду будь яких доказів того, що його сімейний стан змінився, а матеріальний стан погіршився. З матеріалів справи не вбачається, що позивач змінив місце роботи чи його заробітна плата зменшилась. Самі ж по собі ті обставини, що з нього стягуються за судовими рішеннями аліменти на утримання двох дітей, а також, що він є військовослужбовцем, ще жодним чином не свідчить про те, що майновий стан позивача настільки погіршився, що це потребує зменшення розміру аліментів на їх утримання.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Приймаючи до уваги, що позивач не довів належними та допустимими доказами свої вимоги про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом, то суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , про зменшення розміру аліментів –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон