Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №947/5933/26 — Київський районний суд м. Одеси

________________________________________________________________________________

Справа № 947/5933/26

Провадження № 2/947/2672/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 3 102 619,89 гривень, судового збору у сумі 13 844,50 гривень та 47 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики в усній формі, що підтверджується власноручно складеною письмовою розпискою позичальниці, оригінал якої знаходиться у Позивача. Згідно з розпискою, відповідачка отримала від позивача метал, а саме - золото проби 999,9, загальною вагою 447 грамів, та зобов`язалася його повернути до 01 грудня 2025 року включно. У разі неповернення золота загальною вагою 447 грамів, відповідачка зобов`язалася здійснити розрахунок в доларах США, еквівалентній ринковій вартості, визначеній за курсом золота та офіційним курсом гривні до долара США, на дату фактичного проведення розрахунку.

Однак, станом на звернення до суду з вказаним позовом, ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконала, золото не повернула, розрахунку за золото в доларах США не здійснила, а будь-якої комунікації щодо погашення заборгованості уникає.

Позивач також зазначив, що оскільки золото проби 999,9 є річчю, визначеною родовими ознаками, у разі його неповернення підлягає стягненню грошовий еквівалент його вартості. Відповідно до офіційного курсу банківських металів НБУ станом на 17.02.2026, 1 тройська унція золота (XAU) = 215 888,76 грн. (інформація з незалежного фінансово-аналітичного порталу «Мінфін»).

При цьому, 1 тройська унція = 31,10348 г. Вартість 1 грама золота розраховується наступним чином: 215 888,76 : 31,10348 = 6 940,98 грн.

Вартість 447 грамів золота, які отримала відповідачка від позивача, становить 3 102 619,89грн (447 х 6 940,98 = 3 102 619,89 грн).

Відповідно до офіційного курсу гривні до долара США НБУ станом на 17.02.2026, 1 USD станосить 43,1705 грн (інформація з офіційного веб-сайту НБУ).

Еквівалент у доларах США Позивач розраховує таким чином: 3 102 619,89 : 43,1705 = 71 868,98 доларів США.

За розрахунками позивача, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17.02.2026 становить 71 868,98 доларів США (3 102 619,89 грн).

Звертає увагу суду на те, що відповідно до розписки від 14.10.2025 відповідачка зобов`язалася провести розрахунок саме у доларах США, що свідчить про визначення сторонами валютного еквівалента зобов`язання.

За захистом своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

Відзив на позов до суду не надійшов

Процесуальні дії та рух справи

09 лютого 2026 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Сіренка Юрія Євгеновича, звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів за договором позики, шляхом: накладення арешту на майно належне ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 31,0 кв.м., житловою 18,9 кв.м., реєстраційний номер майна: 6070936, номер запису про право власності 69498635, на 1/5 частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 46,4 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., реєстраційний номер майна: 21629996 та накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та знаходяться на її рахунках у будь-яких банківських та фінансових установах України, у межах суми 3 129 554 гривень 34 копійки або еквіваленту в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ.

Ухвалою судді від 11.02.2026 вказану заяву задоволено: накладено арешт на нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_2 у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 31,0 кв.м., житловою 18,9 кв.м., реєстраційний номер майна: 6070936, номер запису про право власності 69498635; у вигляді 1/5 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 46,4 кв.м., житловою площею 30,6 кв.м., реєстраційний номер майна: 21629996.

20 лютого 2026 року позивач, через представника – адвоката Сіренка Юрія Євгеновича, звернувся до Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 3 102 619,89 гривень, судового збору у сумі 13 844,50 гривень та 47 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Ухвалою судді від 06.03.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 09.04.2026.

Підготовче засідання 09.04.2026 відкладене з метою здійснення належного повідомлення відповідачки про розгляд справи та виклику у підготовче засідання.

У підготовче засідання 12.05.2026 сторони не з`явились, про дату, час і місце його проведення повідомлялись належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить закрити підготовче провадження у справі.

Відповідачка у підготовче засідання не з`явилась.

Про дату, час і місце проведення підготовчого засідання повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада», що є належним повідомленням відповідачки про розгляд справи.

Заяви/клопотання від сторони відповідача до суду не надходили.

Відзив на позовну заяву також до суду не надійшов.

З огляду на належність повідомлення сторін у справі про проведення підготовчого засідання, відсутності підстав для відкладення засідання та оголошення перерви у його проведенні, суд провів підготовче засідання за відсутності належним чином повідомлених сторін у справі.

Ухвалою суду від 12.05.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 11.06.2026.

У судове засідання 11.06.2026 сторони та/або їх представники не з`явились.

Від представника позивача надійшла заява, у якій представник позивача просить суд здійснювати розгляд справи без участі позивача і його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Судове засідання відкладене на 09.07.2026 з метою повторного повідомлення відповідачки про розгляд справи шляхом потворного розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада».

У судове засідання 09.07.2026 сторони та/або їх представники не з`явились, про дату час і місце його провадження повідомлялись належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачки, яка повідомлена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 14.10.2025 в м. Києві між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики шляхом власноручного складання ОСОБА_2 розписки, відповідно до якої відповідачці переданий метал – золото проби 999,9, загальною вагою 447 грамів.

Згідно з дослідженою судом розпискою, ОСОБА_2 зобов`язувалась повернути вказане золото до 01 грудня 2025 року включно. Також у розписці відповідачка зазначила, що у разі неможливості його повернути з будь-яких причин, вона зобов`язується провести розрахунок в доларах США, еквівалентній ринковій вартості, визначеній за курсом золота та офіційним курсом гривні до долара США, на дату фактичного проведення розрахунку.

Також у розписці зазначила, що вказану розписку вона склала власноруч, в повному обсязі цивільної дієздатності, без будь-якого примусу , зміст розписки їй зрозумілий.

У розписці міститься дата «14 жовтня 2025 року», зазначене місто Київ, над прізвищем ОСОБА_2 міститься підпис.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою взяті під розписку обов`язки не виконані, золото не повернуто, розрахунок з позивачем не проведений.

Докази протилежного суду не надані.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням проводиться за місцем проживання кредитора.

Як встановлено судом, 14.10.2025 в м. Києві між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики шляхом власноручного складання ОСОБА_2 розписки, відповідно до якої відповідачці переданий метал – золото проби 999,9, загальною вагою 447 грамів.

Розписка містить усі необхідні умови, за яких сторони дійшли домовленості щодо надання металу – золота у позику.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою взяті під розписку обов`язки не виконані, золото не повернуто, розрахунок з позивачем не проведений.

Докази протилежного суду не надані.

Дослідивши надані стороною позивача докази на підтвердження розрахунку вартості золота проби 999,9 вагою 447г, суд дійшов висновку про обґрунтованість наведеного розрахунку та приймає його як належний доказ на підтвердження розміру грошового зобов`язання (позики), яке відповідачка згідно з взятими на себе під розписку обов`язками має сплатити на користь позивача.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що доводи позивача є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми боргу у розмірі 71 868,98 доларів США.

Суд бере до уваги аргументи сторони позивача, що сторони договору домовилисьпровести розрахунок саме у доларах США, що свідчить про визначення сторонами валютного еквівалента зобов`язання.

Отже суд виснував про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 844,50 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу

Позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 47 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Сіренко Ю.Є. укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого вартість правничої допомоги визначається сторонами у вигляді гонорару виконавця, розмір якого встановлюється відповідно до Додатку № 1. У додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору наведений розмір вартості відповідних робіт.

Згідно з Актом приймання-передачі правничої допомоги від 17.02.2026 відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 01.02.2026, загальний розмір гонорару становить 47 000,00 грн, які підлягають сплаті на користь адвоката протягом 90 днів з дати підписання сторонами цього Акту.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію не співмірності заявленого розміру витрат.

Від сторони відповідача заяви/клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходили.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Сіренко Ю.Є. укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до якого вартість правничої допомоги визначається сторонами у вигляді гонорару виконавця, розмір якого встановлюється відповідно до Додатку № 1. У додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору наведений розмір вартості відповідних робіт.

Згідно з Актом приймання-передачі правничої допомоги від 17.02.2026 відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 01.02.2026, загальний розмір гонорару становить 47 000,00 грн, які підлягають сплаті на користь адвоката протягом 90 днів з дати підписання сторонами цього Акту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 47 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 жовтня 2025 року у розмірі, еквівалентному вартості 447 грамів золота проби 999,9, що станом на 17.02.2026 становить 71 868 (сімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) доларів 98 центів США, за курсом Національного банку України на день виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 844 (тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 50 копійок, та витрати на правничу допомогу у розмірі 47 000 (сорок сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса, АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Заочне рішення суду підписане 09.07.2026.

Суддя: Ю. А. Скриль