Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №491/730/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/730/26

Провадження № 3/491/221/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 липня 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 20 серпня 2014 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;займає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ПАТ»,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року головним державним інспектором Приморського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області Примаченко В.С. складено протокол про адміністративне правопорушення № 54/15-32-07-09-12 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що посадова особа - директор ТОВ «АГРО ПАТ» ОСОБА_1 порушив порядок ведення податкового обліку згідно акту № 13018/15-32-07-09-03 та встановлено порушення:

1) підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 2.1, 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого знижено податок н додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на 307 433 гривні, у т.ч.: вересень 2019 року - 180 308 гривень, лютий 2020 року - 127 125 гривень;

2) пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного строку;

3) підпункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України підприємством не надано податкові декларації з екологічного податку за ІІІ квартал 2020 року;

4) пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням вимог підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ «АГРО ПАТ» не дотримано терміни сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників;

5) пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням вимог підпунктів 69.1, 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ «АГРО ПАТ» не дотримано терміни сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з земельного податку;

6) підпунктів 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпунктів 266.3.1 та 266.3.3 пункту266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5, підпункту 266.7.3 пункту 266.7, підпункту 266.8.1 пункту 266.8, підпункту 266.9.1 пункту 266.9, підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього на загальну суму 27 426,15 гривень в тому числі: - 2021 рік в сумі 6 972,75 гривні у т.ч. за ІІ квартал 2021 року - 2 324,25 гривні, за ІІІ квартал 2021 року - 2 324,25 гривні, за ІV квартал 2021 року - 2 324,25 гривні; - 2022 рік в сумі 10 071,75 гривня у т.ч. за І квартал 2022 року - 2 517,94 гривень, за ІІ квартал 2022 року - 2 517,94 гривень, за ІІІ квартал 2022 року - 2 517,94 гривень, за ІV квартал 2022 року - 2 517,93 гривень; - 2023 рік в сумі 10 381,65 гривня у т.ч. за І квартал 2023 року - 2 595,41 гривень, за ІІ квартал 2023 року - 2 595,41 гривень, за ІІІ квартал 2023 року - 2 595,41 гривень, за ІV квартал 2023 року - 2 595,42 гривень;

7) підпункту 266.7.5 пункту 266.7, підпункту 266.9.1 пункту 266.9, підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України до податкового органу, за місцем розташування об`єкті нерухомості, не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2021, 2022 2023 роки;

8) підпункту 47.1.3 пункту 47.1 статі 47, підпункту 49.18.2 статті 49, пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу ІІ Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» з недостовірними відомостями та не у повному обсязі.

Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 надійшли на адресу Ананьївського районного суду Одеської області засобами поштового зв`язку 01 липня 2026 року.

Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 491/730/26.

В день надходження, 01 липня 2026 року, за результатами автоматизованого розподілу судової справи справу за № 491/730/26 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскову О.О.

Розгляд справи було призначено на 09 липня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями частини другої статті 38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.

Вказаний строк є преклюзивним (присічний, присікальний або обмежений) і чинним на момент спірних відносин законодавством не було передбачено можливості його поновлення.

Встановлення законодавцем обмеженого строку притягнення до відповідальності є однією із умов дисциплінування суб`єкта владних повноважень для належного виконання законодавчо визначених обов`язків.

Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Матеріалами справи встановлено, що правопорушення вчинено 26 березня 2026 року. Отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, на час розгляду справи судом закінчився.

Згідно статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.

За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Так, після спливу строків, у відповідності до вимог статті 247 КУпАП, суд позбавлений можливості досліджувати та давати будь-яку оцінку доказам у справі, а також встановлювати наявність вини особи у скоєному.

Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається, з підстав закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною третьою статті 38 КУпАП.

Суд також бере до уваги висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 06 листопада 2017 року, згідно якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Враховуючи викладене, вимоги статтей 38, 247 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, необхідно закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

З урахуванням приписів статті 401, у разі закриття провадження у справі, судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 401, 163-1, 247 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2026 року № 54/15-32-07-09-12 за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженцем с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 20 серпня 2014 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням, передбачених статтею 38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно частини першої статті 294 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 КУпАП може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Копію цієї постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою, третьою статті 285 КУпАП.

Суддя О.О. Желясков

Постанова суду набрала законної сили "_____"______________________ 20____ року.