Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №280/4110/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Справа № 280/4110/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області ( далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 09 квітня 2026 року №00064420901, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 25941 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ФОП ОСОБА_1 нереалізовувався та не міг реалізовуватись товар із маркою акцизного податку «АКНН15281», оскільки відповідно до абз.8 п.5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251, на кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема, серія із чотирьох літер і шестизначний номер. Вважає, що відсутні належні докази вчинення ФОП ОСОБА_1 правопорушення щодо реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку. Вказує, що виправляючи власну помилку, шляхом зазначення іншого номеру марки акцизного податку після розгляду заперечень, поданих платником податків, контролюючим органом порушується принцип належного урядування, оскільки такими діями контролюючий орган фактично отримує вигоду від своїх протиправних дій. Покликається на те, що відповідачем не надано належних та достовірних доказів виявлення саме під час проведення фактичної перевірки в магазині позивача фактів продажу вказаних вище алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Вказує, що зміст акту фактичної перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції. З огляду на це, стверджує, що за наслідком проведеної перевірки відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності на те правових підстав, неповноту дослідження обставин про маркування алкогольної продукції марками акцизного податку, які відсутні в реєстрі виданих виробником марок акцизного податку а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У письмовому відзиві від 19.05.2025 вх. №27629 посилається на те, що в ході аналізу за період з 16.02.2026 по 06.03.2026 інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій), встановлено, що ФОП ОСОБА_1 через РРО фіскальний номер 3000749216, заводський номер КЛ00001074, у фіскальних чеках зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів. Згідно інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів, ФОП ОСОБА_1 у лютому 2026 року реалізовано двічі алкогольний напій Горілка Nemiroff Штоф з маркою акцизного податку AKHH152813. Таким чином, вказує, що встановлено порушення ст.226 Податкового кодексуУкраїни, ч.16 ст.62 Закону України від 18.06.2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртовихдистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновоїсировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тапального», в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 80,00 грн., оскільки маркування алкогольних напоїв здійснюється відповідною маркою в залежності від виду продукції, міцності та об`єму тари, а марки акцизного податку унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів. Вказує, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області законно та обґрунтовано на підставі Акту фактичної перевірки №3701/08/01/07/08/3337707007 від 09.03.2026 року прийнято наступне податкове повідомлення-рішення №00064420901 від 09.04.2026 на суму у розмірі 25 941, 00 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив вх. № 28705 від 22.05.2026 позивач вказує, що у відзиві відповідач обмежився посиланням на інформаційні бази та арифметичний висновок про те, що за однією маркою нібито реалізовано 0,6 лпродукції за пляшки об`ємом 0,5 л. Такий висновок може свідчити про можливу некоректність зазначення реквізиту акцизної марки в одному з фіскальних чеків, однак не є самостійним і достатнім доказом реалізації саме немаркованого алкогольного напою. Вказує, що відповідачем не надано доказів проведення контрольної розрахункової операції щодо відповідного товару, огляду конкретної пляшки, фото- або відеофіксації пляшки без марки, вилучення або опису немаркованої алкогольної продукції, пояснень особи, яка здійснювала відповідну реалізацію, або інших доказів, які безпосередньо підтверджують фізичну відсутність марки акцизного податку на реалізованому алкогольному напої. За таких обставин вважає, висновок відповідача побудований на припущенні: з повторного зазначення номера марки у чеку зроблено висновок про реалізацію немаркованого алкоголю, однак припущення не може бути підставою для застосування фінансовоїсанкції та притягнення позивача до відповідальності. Просить задовольнити позов.

У запереченнях на відповідь на відзив вх.. № 29473 від 27.05.2026 відповідач зазначив, що фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області було повідомлено ФОП ОСОБА_1 у Відповіді на Заперечення за №213745/6/08-01-07-08-13 від 07.04.2026 року про суто технічну помилку, яка, як наслідок, ніяким чином не впливає на встановлені податковим органом правопорушення з боку позивача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4110/26 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі ст.19 -1, ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.3 та пп. 80.2.5, п. 80.2 ст.80, пп.69.2-2, п.69.27, пп.69.35-1 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.10.2010 року №2755- VІ, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 26.02.2025 №260-п, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, проведено фактичну перевірку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Південноукраїнська, 7 у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації від державних органів, що надійшла на цифровий сервіс TAX Control, про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС, доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Рулевської Олени від 25.02.2026 № 771/08-01-07-08-06.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт №3701/08/01/07/08/3337707007 від 06.03.2026 року ГУ ДПС у Запорізькій області, згідно висновків якого встановлено порушення, зокрема: ч. 16 ст. 62 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”; ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 80,00 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Запорізькій області надано відповідь від 07.04.2026 та зазначено, зокрема: «…Встановлено порушення ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI і (зі змінами), 4.16 ст.62 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ГХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 80,00 грн., оскільки маркування алкогольних напоїв здійснюється відповідною маркою в залежності від виду продукції, міцності та об`єму тари, а марки акцизного податку унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів...».

На підставі Акту фактичної перевірки №№3701/08/01/07/08/3337707007 від 06.03.2026 року, Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняло від 09 квітня 2026 року №00064420901, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 25941 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Виходячи із змісту наведених вище правових норм в їх сукупності, суд доходить до висновку, що відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом, адже діюче законодавство не встановлює особливих вимог щодо змісту та способу зазначення відповідної інформації в наказі на проведення фактичної перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стало отримання інформації про можливі порушення позивачем вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, доповідної записки

Отже, внаслідок отримання інформації від ДПС України про можливі порушення позивачем податкового законодавства, виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, крім іншого, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 73.2 статті 73 ПК України інформація, визначена, у тому числі, у підпункті 72.1.1.4 статті 72 цього Кодексу, надається періодично.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

В постанові від 28.04.2025 у справі №280/1719/24 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки та у відповіді на заперечення на акт перевірки, під час перевірки встановлено порушення ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI і (зі змінами), 4.16 ст.62 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ГХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 80,00 грн., оскільки маркування алкогольних напоїв здійснюється відповідною маркою в залежності від виду продукції, міцності та об`єму тари, а марки акцизного податку унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів.

Відповідно п.п.14.1.107 п14.1 ст.14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

За правилами п.п.1, 3, 6, 7 ст.226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Положеннями п.16 ст. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX (далі – Закон також встановлено, що маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Положення № 1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити: слова Україна, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ; позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП. алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв);реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків; QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію га номер марки. QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки. QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Згідно з пунктом 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно п. 2 статті 73 Закону № 3817-IX, до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: зокрема, виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року

Як слідує з аналізу наведених норм чинного законодавства, законом заборонено виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Верховний Суд у постановах від 06.06.2019 у справі №823/748/17, від 08.08.2019 у справі №808/4653/14, від 10.06.2020 у справі №808/4108/16 вказав, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Суд зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки.

Як зазначено в акті перевірки, в ході аналізу за період з 16.02.2026 по 06.03.2026 інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій), встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.клі.п. НОМЕР_1 ) через РРО фіскальний номер 3000749216, заводський номер КЛ00001074, у фіскальних чеках зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів, опис яких наведено в додатку №1 до акта перевірки. Зокрема, зі змісту додатку до акту вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) у лютому 2026 року реалізовано двічі алкогольний напій ОСОБА_2 з маркою акцизного податку АКНН15281.

Заперечуючи проти вказаних висновків, позивач покликається на те, що ФОП ОСОБА_1 не реалізовувався та не міг реалізовуватись товар із маркою акцизного податку«АКНН15281», оскільки відповідно до абз.8 п.5 Положення про виготовлення,зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв,тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251, на кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема, серія із чотирьох літер ішестизначний номер.

В свою чергу, у відповіді на заперечення контролюючий орган зазначив, що допущено технічну помику при складанні акту перевірки та уточнив, що у лютому 2026 року позивачкою реалізовано двічі алкогольний напій ОСОБА_2 з маркою акцизного податку АКНН152813.

Крім того, контролюючим органом наведено номери фіскальних чеків, а саме: № 86789 від 20.02.2026 та № 86978 від 24.02.2026 та надано відповідні скріншоти на підтвердження вчинення Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідного порушення.

Натомість, позивач, звернувши увагу на невірно вказаний номер марки акцизного податку в акті перевірки, при цьому не надав жодних доказів на спростування обставин щодо вчинення вказаного порушення.

Суд зауважує, до технічна помилки в акті перевірки, яка надалі була спростована контролюючим органом, не свідчить про відсутність самого факту порушення.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів пункту 226.7 статі 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер.

Оскільки марки акцизного податку дублюються, то це свідчить про порушення приписів пункту 226.7 статі 226 ПК України, пункту 5 Положення №1251, а отже алкогольні напої не можуть вважатися маркованими в порядку, визначеному законодавством.

Слід також зазначити, що відповідно підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.

Суд зауважує, що як вже було вказано, інформація, зазначена у витязі з СОД РРО може використовуватися контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки та висновків про порушення платником податків пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Зазначене є безумовною підставою для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2025 у справі №120/11036/23, від 16.01.2025 у справі №240/24491/23, від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

Таким чином, суд дійшов висновків, що оцінені в сукупності, наявні в матеріалах справи докази підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.

За таких умов суд дійшов висновку, що податковим органом було доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення– відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.07.2026.

Суддя Л.Я. Максименко