Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №160/8569/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа №160/8569/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідачів щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати відповідача-1 сформувати та направити до відповідача-2 подання про повернення помилково сплаченого збору;

- зобов`язати відповідача-2 здійснити повернення коштів у сумі 9 080 грн, сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та 100 грн за банківську операцію.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у червні 2025 року позивач вперше придбала квартиру для власного проживання та сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9 080 грн, а також банківську комісію у розмірі 100 грн. Вважає, що сплата такого збору була здійснена без належних правових підстав, оскільки відповідно до чинного законодавства фізична особа, яка вперше придбаває житло для власного проживання, звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Після виявлення зазначених обставин позивач звернулася до ПФУ з вимогою про повернення помилково сплачених коштів. У грудні 2025 року позивач отримала відповідь про необхідність вирішення питання повернення коштів у судовому порядку. На її думку, така відповідь свідчить про протиправну бездіяльність/відмову уповноважених органів щодо повернення помилково сплаченого збору. Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-2 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування не сплачується у разі придбання житла вперше. Враховуючи, що листом відповідача-1 підтверджено факт придбання нею житла вперше, позивач вважає, що сплачений збір підлягає поверненню як помилково сплачений. Неповернення зазначених коштів, на її думку, порушує право власності та право на ефективний судовий захист.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.05.2026 на виконання вимог ухвали суду відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДКС України у Дніпропетровській області не погоджується з позовними вимогами та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції відповідач-2 посилається на те, що зі змісту позовної заяви неможливо встановити, яке саме право позивача порушено Головним управлінням ДКС України у Дніпропетровській області, оскільки нею не надано доказів звернення безпосередньо до органу Казначейства, а також доказів відмови цього органу у поверненні коштів. Також відповідно до положень Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку № 1740 громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас для підтвердження факту придбання житла вперше особа повинна надати визначений законодавством пакет документів, зокрема заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з урахуванням архівної складової, а також дані щодо невикористання житлових чеків для приватизації. Проте, позивачем не надано повного пакета документів, передбаченого підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, у зв`язку з чим у територіального органу ПФУ були відсутні правові підстави для формування подання про повернення сплаченого збору. Також відповідач-2 наголошує, що саме на орган ПФУ покладено обов`язок щодо формування та направлення до органу Казначейства подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Відтак, за відсутності такого подання орган Казначейства не має правових підстав для самостійного здійснення повернення коштів.

До суду 06.05.2026 відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 11.12.2025 позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 9 080 грн. Водночас, зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів неможливо зробити висновок щодо наявності обов`язку Управління сформувати подання про повернення сплачених коштів. Відповідач-1 посилається на положення п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких платниками збору при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомого майна є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком, зокрема, громадян, які придбавають житло вперше. Також відповідач-1 зазначає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється органами Державної казначейської служби України відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, на підставі подання органу, який контролює справляння відповідних надходжень бюджету. При цьому ПФУ контролює справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та, відповідно, формує подання про повернення таких коштів. Крім того, відповідач-1 вказує, що з 26.09.2020 набрали чинності зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998 № 1740, якими визначено перелік документів, що підтверджують придбання житла вперше. На думку відповідача-1, для розгляду заяви від 11.12.2025 позивачем було подано документи не в повному обсязі, зокрема не надано всіх документів, передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740, які підтверджують факт придбання житла вперше. У зв`язку з чим відповідач-1 вважає, що підстави для складання подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна відсутні, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 13.06.2025 між ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_3 , як продавцем, та позивачем ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дудіною О.С. та зареєстрований у реєстрі за № 1719.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець передав у власність покупця, а покупець прийняла та оплатила квартиру. Згідно із пунктом 1.2 договору предметом купівлі-продажу є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,8 кв.м, житловою площею 26,1 кв.м.

З пункту 2.1 договору вбачається, що продаж нерухомого майна вчинено за 908000 грн, які покупець сплатила продавцю до моменту укладення договору. Відповідно до пункту 2.3 договору при укладенні та підписанні договору покупцем сплачено пенсійний збір за купівлю нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного майна.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 431281140 від 13.06.2025 вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою внесення запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2025, а документом, поданим для державної реєстрації, - договір купівлі-продажу від 13.06.2025 № 1719. Вартість нерухомого майна, зазначена у договорі, становить 908 000 грн.

Як свідчать матеріали справи, під час оформлення вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у розмірі 9 080 грн, що становить 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, зазначеної у договорі.

Сплата зазначених коштів підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією до платіжної інструкції, згідно з якою платником є позивач, отримувачем - ГУК у Дн-кій обл./м. Дніпро/24140500, а призначенням платежу зазначено: збір з операцій придбання нерухомого майна.

Судом також встановлено, що позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 11.12.2025 про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна.

Листом відповідача-1 від 17.12.2025 №0400-010504-8/233713 позивачу повідомлено, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відповідно до пункту 15.2 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: підпункт «в» - особа придбаває житло вперше, що підтверджується, зокрема, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); підпункт «г» - особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Довідки видаються органами приватизації (управління комунального майна) щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути надані з усіх місць проживання (після 1992 року). Згідно з пунктом 15.3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту, 15.2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, під час посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, саме на нотаріуса покладено обов`язок щодо витребування інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Повернення платникам коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами Державної Казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 (зі змінами і доповненнями) (далі - Порядок № 787). Пенсійний фонд України контролює справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Тому, на Пенсійний фонд України покладено обов`язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (згідно з додатком 1 Порядку №787). Відповідно до вищезазначеного наказу з 01.01.2022 року повернення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів коштів здійснюється виключно на підставі подання, сформованого в електронній формі згідно з додатком 1 до Порядку №787, яке подається органом, що контролює справляння надходжень бюджету, до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Для розгляду заяви щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна необхідно надати документи, які дадуть можливість зробити висновок, про такі помилково або надміру сплачені кошти, а саме: заяву встановленого зразка, згідно вимог, викладених у Порядку № 787, зі змінами, внесеними Наказом № 647; завірену особисто копію РНОКПП; довідку про реєстрацію місця проживання після 1992 року по 24.09.2010; довідку про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з усіх місць проживання після 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу. Так, в заяві не вказано найменування та місце знаходження банку, в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити рахунку для повернення коштів. Щодо інформації з «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта», то дана інформація повинна бути з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі — РПВН). Однак, в період до 01.01.2013 року реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу у РПВН здійснювалась за добровільним заявницьким принципом, а тому частина договорів купівлі-продажу та набутих за ними прав не відображена у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Враховуючи вищезазначене, підстави для складання подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна відсутні. Первинність придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97).

Законом України від 15.07.1999 року № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 19.09.1999 року, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Аналіз п.9 ч.1 ст.1 Закону № 400/97 дає можливість зробити висновок про те, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Об`єктом оподаткування для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених п.9 ч.1 ст.1 Закону № 400/97, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна (стаття 2 Закону № 400/97).

Аналогічні за змістом норми передбачені п.15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затвердженого постановою КМУ № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740).

Відповідно до п.15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Питання повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а також процедура повернення коштів, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який розроблений на виконання ст.ст.43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року (далі - Порядок № 787).

Положеннями п.5 глави I Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Пунктом 10 цього ж Порядку передбачено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 ЦК України.

Відповідно до положень п.18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Положеннями ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.

Постановою КМУ від 16.02.2011 року №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.

Постановою КМУ від 23.09.2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - постанова № 866), серед іншого, доповнено Порядок № 1740, новою нормою, а саме:

- пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

«в») особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

«г») особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов»;

- пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Ця постанова набрала чинності 26.09.2020 року.

Отже починаючи з 26.06.2020 року шляхом внесення змін до Порядку № 1740 державою створено дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла. Для цього така особа подає нотаріусу:

1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абз.4 п.15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У разі якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені пп.«в» і «г» п.15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що розглянувши заяву позивача та долучені документи, відповідач-1 у своєму листі надав інформацію про порядок повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Однак відповідачем-1 взагалі не досліджено надані позивачем документи та не зазначено про конкретні причини відмови у задоволенні її заяви.

Враховуючи викладено, суд дійшов висновку, що відповідач-1 неналежним чином розглянув заяву позивача від 11.12.2025 року про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд вважає, що суб`єкт владних повноважень повинен всебічно, повно, обґрунтовано, ретельно та неупереджено розглядати заяву особи, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства. У разі відмови особі в задоволенні її заяви, у відповіді повинно бути зазначено причини відмови, чого відповідачем-1 зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, викладена в листі №0400-010504-8/233713 від 17.12.2025 року щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є протиправною.

Щодо заявлених позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області сформувати та направити до ГУ ДКС України у Дніпропетровській області подання про повернення помилково сплаченого збору та зобов`язання ГУ ДКС України у Дніпропетровській області здійснити повернення коштів у сумі 9 080 грн, сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та 100 грн за банківську операцію, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки в ході розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідачем-1 не належним чином було розглянуто заяву позивача від 11.12.2025 року, суд вважає, що вимоги щодо зобов`язання Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області сформувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подання про повернення помилково сплаченого збору та зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області здійснити повернення коштів у сумі 9 080 грн, сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та 100 грн за банківську операцію є передчасними.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2025 року про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна, з урахуванням висновків суду в цій справі.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 КАС України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Так, позивач сплатила судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду в розмірі 1 331,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в розмірі 665,60 грн (1331,20 грн : 2), з відповідача-1 за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладену в листі №0400-010504-8/233713 від 17.12.2025 року щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.12.2025 року про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з урахуванням висновків суду в цій справі.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма