Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №699/545/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/977/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №699/545/25 Категорія: 304090200 Літвінова Г. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 адвокат Перебийніс Світлана Василівна,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перебийніс Світлани Василівни на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року, у складі судді Літвінової Г.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Юніт Капітал" через свого представника - адвоката Тараненко А.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 13.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 837951764 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Вказував, що 13.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7 250,00 гр. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 60325-У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, яка станом на момент подання позовної заяви становить 18 208,25 грн. і складається з: заборгованість за кредитом - 7 250,00 грн.; 10 958,25 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Рішенням Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" заборгованість за кредитним договором №837951764 від 13.07.2021 у розмірі 16 120,25 грн., судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 144,55 грн. та у виді витрат на правничу допомогу у розмірі 6 197,10 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд мотивував тим, що позивачем доведено укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , отримання останнім коштів в розмірі 7250 грн, невиконання зобов`язань з повернення кредитних коштів та процентів за їх користування та перехід права вимоги до позивача у справі, як нового кредитора.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за відсотками, суд зробив висновок, що відповідач 15.08.2021 сплатив суму фактично нарахованих відсотків у розмірі 15 грн, в зв`язку з чим строк дії кредитного договору (строк кредитування) було продовжено на 30 днів, тобто нарахування відсотків до 14.09.2021 суд визнав законним. Водночас суд дійшов висновку, що позивачем не доведено нарахування відсотків після 14.09.2021, тобто поза межами строку кредитування. Вирішуючи питання розміру судових витрат за надану професійну правничу допомогу, суд виходив з пропорційності розміру задоволених позовних вимог та доведеності таких витрат позивачем.

Не погодившись із рішенням суду в частині стягнення тіла кредиту, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Перебийніс С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення тіла кредиту та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, здійснити перерахунок стягнених судових витрат. Просить стягнути з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, розмір яких буде визначено в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що не був повідомлений про розгляд справи, жодних повісток не отримував, в зв`язку з чим був позбавлений можливості подати докази на підтвердження заперечень проти позову.

Скаржник не заперечує факт отримання кредитних коштів в сумі 7250 грн та невиконання обов`язку з повернення кредиту в строк, передбачений договором. Водночас, звертає увагу на те, що 21.02.2022 сплатив суму кредиту на рахунок ТОВ «Таліон плюс», яке на той момент отримало право вимоги за кредитним договором.

Відповідач не погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн і вважає її необґрунтованою та завищеною, з огляду на малозначність справи та неспівмірність із складністю справи. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 7 000 грн до 3 000 грн.

Крім того, скаржник зазначає орієнтовний розмір судових витрат за надану професійну правничу допомогу за апеляційну інстанцію в сумі 3000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТОВ «Юніт Капітал» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, мотивуючи тим, що судом вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Вважає безпідставним посилання скаржника на ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо неправомірності нарахування відсотків. Звертає увагу, що нарахування відсотків здійснювалось з 13.07.2021 по 09.11.2021, тобто поза межами несення відповідачем військової служби, а тому нарахування відсотків є правомірним.

Уклавши кредитний договір відповідач підтвердив своє ознайомлення з умовами кредитного договору та прийняв на себе виконання фінансових зобов`язань.

Доводи скаржника про недоведеність та неспіврозмірність судових витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн вважає безпідставними, оскільки сума правничої допомоги є пропорційною виконаній адвокатом роботі та підтверджується наданими суду доказами.

Крім того, представник позивача не погоджується із розміром витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена скаржником у розмірі 3 000 грн та вважає, що жодних доказів на підтвердження понесених витрат скаржником не надано, а заявлений розмір витрат є необґрунтованим та завищеним.

Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року не відповідає вказаним вимогам закону, з огляду на таке.

При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та упродовж розумного, але не більш встановленого законом строку розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначене відповідає вимогам частини другої статті 211 ЦПК України, а також завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

З метою забезпечення справедливого судового розгляду (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) норми цивільного процесуального права повинні чітко застосовуватися з його диспозицією.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Застосуванню зазначеної норми процесуального права, а саме повідомлення на веб-сайті судової влади України, повинно передувати з`ясування місця проживання (перебування) відповідача.

Відповідно до частини десятої статті 130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи, зокрема відсутні докази надсилання відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Супровідний лист Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07.05.2025 адресований ОСОБА_1 із зазначенням додатку у виді ухвали про відкриття провадження, колегія суддів не приймає як належний доказ повідомлення відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення та отримання відповідачем цього повідомлення (а.с. 98).

Оголошення на офіційному сайті суду щодо розгляду даної справи без виклику сторін, яке наявне у матеріалах справи є неналежним доказом за наявності інформації щодо місця реєстрації (проживання) відповідача. (а.с. 92, 99).

Таким чином, суд не виконавши вимог ч.ч. 2-6 ст. 128 ЦПК України, передчасно зробив повідомлення шляхом оголошення на офіційному сайті суду, що суперечить вимогам ч.11 ст. 128 ЦПК України.

Водночас, в рішенні суд вказав, що відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку, визначеному п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, тобто шляхом вручення судової повістки під розписку, що не відповідає матеріалам справи, оскільки такий доказ відсутній.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду підлягає безумовному скасуванню, оскільки відсутні докази належного повідомлення відповідача про розгляд справи та скаржник на цьому акцентує увагу.

Апеляційним розглядом встановлено, що 13.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 837951764 (надалі - Договір), за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору. Договір укладено шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV82W8H, відправленим позичальнику 13.07.2025 о 16:54:17 на його номер телефону НОМЕР_2 , вказаний ним у заявці на отримання кредиту (а.с. 16-27).

Сума кредитного ліміту складає 7 250,00 грн.

Відповідно до п. 1.7., 1.8. Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»). Сторони погодили, що встановлений строк Дисконтного періоду та відповідно строк надання Кредитної лінії, може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в особистому кабінетів чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пільговим періодом відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є додаткові три календарні дні після спливу Дисконтного періоду, протягом яких кредитодавець приймає виконання Клієнтом грошових зобов`язань, як належне виконання, у випадку надходження від Клієнта платежу у розмірі суми кредиту, суми нарахованих процентів, неустойки чи інших нарахувань, передбачених електронним договором.

Пунктом 1.9. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

1.9.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п. 1.8, умови нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,7 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,7 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

1.10. Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

1.11. Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду 839,5 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Пунктом 4.2. Договору передбачено строк дії Договору, який обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного п.1.2. Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п.п.1.3., 1.7. Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

У паспорті споживчого кредиту до Договору № 837951764 зазначені основні умови кредитування, які надаються ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх зобов`язань по Договору щодо перерахування відповідачу коштів в розмірі 7250 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану останнім в заявці на отримання коштів, підтверджується копією платіжного доручення від 13.07.2021 на суму 7 250,00 грн (а.с. 10).

Крім того на виконання ухвали суду, АТ КБ "ПриватБанк" надало інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 13.07.2021 було зараховано 7 250 грн., та виписку по рахунку за договором б/н за період 13.07.2021 – 18.07.2021, відповідно до якої підтверджується зарахування вказаних коштів (а.с. 100-101).

З розрахунку заборгованості за Договором вбачається, що відповідач 15.08.2021 сплатив 15,00 грн та 31.08.2021 - 315,00 грн, які були зараховані на погашення процентів за кредитом (а.с. 75-76).

Крім того, колегією суддів встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) 28.11.2018 укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступає фактору право вимоги за кредитними договорами та сплачує за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу, у порядку та строки, встановлені договором факторингу.

За пунктом 4.1 Договору № 28/1118-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по встановленій у договорі формі.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2019 уклали Додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору в такій редакції, а саме строк дії цього Договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Усі інші умови Договору залишилися без змін.

У Додатковій угоді № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди викласти текст Договору в новій редакції.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (у редакції від 31.12.2020), під правом вимоги розуміються права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до цього Договору, а саме в Реєстрах прав вимог.

Відповідно до п. 1.5 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (у редакції від 31.12.2020), Реєстр прав вимог означає перелік Прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору.

Надалі, укладеними додатковими угодами строк дії Договору факторингу неодноразово продовжувався та остаточно діяв до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 14.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 837951764 від 13.07.2021 на загальну суму 18 208,25 грн (а.с. 58).

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 27/0524-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.

Згідно з п. 4.1 Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному Додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2023 до Договору факторингу № 27/0524-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18 208,25 грн (а.с. 65).

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ "Юніт капітал" 06.03.2025 уклали Договір факторингу № 060325-У, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 06.03.2025 та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 060325-У від 06.03.2025, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 18 208,25 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7 250,00 грн, за відсотками 10 958,25 грн.

Такі встановлені апеляційним судом обставини у справі.

Правове регулювання спірних правовідносин, які виникли в сфері споживчого кредитування наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі – Закон).

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 36 КПК України та ст. 79 КАС України.

За змістом ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», договір підписаний електронним підписом прирівнюється до договору укладеного у письмовій формі.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Положенням ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 7250 грн. об`єктивно підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, які досліджені під час апеляційного розгляду, та не заперечується скаржником.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання з надання відповідачу кредиту в сумі 7 250 грн, яка узгоджена сторонами.

В зв`язку з невиконанням перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язань з повернення кредиту, у позичальника за Договором утворилась заборгованість, право вимоги на яку, шляхом послідовно укладених договорів факторингу, перейшло до позивача у справі – ТОВ «Юніт капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 837951764 від 13.07.2021 складає 18 208, 25 грн, з яких: 7250 грн – тіло кредиту, 10 958,25 грн – відсотки за користування коштами.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за Договором, колегія суддів враховує наступне.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що не виконав свої зобов`язання зі сплати кредиту в строки, передбачені договором, але 21.01.2022 перерахував на рахунок ТОВ «Таліон плюс», яке на той момент було належним кредитором у спірних правовідносинах, кошти на погашення кредиту в сумі 7250 грн. на підтвердження чого долучає копію квитанції №60526064.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В зв`язку з тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, що унеможливило подання ним доказів до суду першої інстанції, колегія суддів приймає до уваги докази долучені скаржником до апеляційної скарги.

Дослідивши Договір з додатками, розрахунки заборгованості, надані позивачем, колегія суддів приходить до такого.

Так, відповідно до умов Договору, Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту (п.1.7. Договору).

Аналогічне положення наведене у Паспорті споживчого кредитування, який є невід`ємною частиною Договору, відповідно до якого строк кредитування 1-30 днів (з можливістю продовження).

Умовами Договору визначено порядок продовження строку Дисконтного періоду та відповідно строк надання Кредитної лінії (п. 1.8. Договору).

Аналізуючи положення п. 1.8. Договору, продовження строку надання кредитної лінії (дисконтного періоду) залежить від активних дій позичальника, зокрема сплати всіх фактично нарахованих процентів та активації в терміналах функції продовження строку Дисконтного періоду.

Натомість позивачем не надано доказів про виконання позичальником будь-яких дій, передбачених умовами кредитного договору для продовження строку кредитної лінії, зокрема сплати позичальником фактично нарахованих процентів та активації ним у терміналах самообслуговування або в особистому кабінеті функції продовження строку Дисконтного періоду.

В зв`язку з чим, в дію вступили умови Договору, які передбачають продовження користування кредитом без продовження Дисконтного періоду, тобто проценти за користування кредитом за Дисконтною карткою скасувались з дати надання кредиту та нараховувались за Базовою процентною ставкою в розмірі 1,7 % за день користування від суми кредиту включно до 12.08.2021.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем з 16.08.2021 відсотки за користування кредитом нараховувались ОСОБА_1 відповідно до п. 1.12.2. Договору, тобто в розмірі 2,30 % за день від суми кредиту.

Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком, який не спростовано скаржником, та вважає, що він відповідає умовам Договору.

З аналізу положення п.1.12.1 Договору слідує, що строк дії Договору (строк дії Кредитної лінії), за умов продовження користування позичальником кредитними коштами без погашення основної суми кредиту та фактично нарахованих відсотків, відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Враховуючи вказане положення Договору, строк дії Договору (Строк кредитування) № 837951764 від 13.07.2021 закінчився 09.11.2021, а тому відсотки, нараховані за користування кредитом в межах строку дії Договору на суму 18 208, 25 грн є законними.

Доводи скаржника про неврахування кредитором сплати ним 21.02.2022 коштів в сумі 7250 грн на погашення кредиту, колегія суддів оцінює критично, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Таліон плюс», яке на момент перерахування відповідачем коштів було кредитором у спірних правовідносинах, суму сплачених коштів було зараховано на погашення відсотків за користування кредитом (18208,25 грн – 7250 грн = 10958,25 грн).

Колегія суддів зауважує, що першочергово, у випадку недостатоності суми здійсненого платежу, кошти першочергово зараховуються на погашення відсотків за кредитом, а потім на погашення тіла кредиту. В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не здійснював своєчасно погашення відсотків за користування кредитом, сплачені ним 21.02.2022 кошти в сумі 7250 грн. кредитор зарахував на погашення відсотків, тобто такі дії кредитора відповідали п. 5.4. Правил надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною складовою кредитного договору, а тому доводи скаржника про те, що він погасив суму кредиту, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на викладене.

Таким чином, розрахунки заборгованості, надані позивачем на підтвердження суми заборгованості ОСОБА_1 відповідають умовам Договору, який є чинним та скаржником в судовому порядку не оспорювався.

Водночас, визначаючи розмір заборгованості за кредитом, який належить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача, колегія суддів враховує, що рішення суду позивачем у частині вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, не оскаржувалось, а тому апеляційна інстанція не вправі погіршувати становище відповідача, стягуючи заборгованість за весь строк дії Кредитної лінії, визначений п. 1.12.1 Договору.

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягає стягненню заборгованість за Договором в сумі 16 120, 25 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 7250 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 8 870, 25 грн.

Стосовно розподілу витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції інтереси ТОВ «Юніт Капітал» представляв адвокат Тараненко А.І., на підтвердження повноважень якого надано: ордер, договір про надання правничої допомоги №10/03/25-02 від 10.03.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» з додатками у вигляді протоколу погодження вартості послуг до Договору, додатковою угодою від 10.03.2025 з переліком боржників, щодо яких адвокатське бюро приймає здійснення обов`язків з надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг у даній справі на суму 7 000 грн.

У позовній заяві ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 7000,00 грн.

В апеляційній скарзі скаржник заперечує проти такого розміру судових витрат за професійну правничу допомогу, наголошуючи на тому, що розмір є завищеним та неспівмірним з складністю справи та часом, який адвокат витратив на виконання роботи.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), з урахуванням заперечень відповідача, а також застосувавши правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не співрозмірні зі складністю справи, яка є шаблонною та не потребує особливої кваліфікації для складання процесуальних документів.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принцип співмірності та розумності судових витрат, а також пропорційність до розміру задоволених позовних вимог, апеляційний суд приходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Юніт Капітал» понесених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 3 541,2 грн (4 000,00 грн. х 88,53%/100%).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, ТОВ «Юніт Капітал» було сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за суд першої інстанції в розмірі 2 144,55 грн (2422,4 грн х88,53%/100%).

Щодо стягнення витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу за апеляційну інстанцію, колегія суддів зазначає таке.

Оскільки ухваленням нового рішення у справі сума заборгованості за кредитом залишається незмінною, а витрати на професійну правничу допомогу, які колегія суддів зменшує до 3 541,2 грн не відносяться до ціни позову, оскільки не є позовними вимогами, тому витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги та судові витрати за надану професійну правничу допомогу залишаються за скаржником.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є , зокрема неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду підлягає скасуванню в зв`язку з істотним порушенням норм цивільного процесуального закону, з постановленням нового, яким позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» належить задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 16 120, 25 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 7250 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 8 870, 25 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Перебийніс Світлани Василівни - задовольнити частково.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2025 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором на суму 16 120, 25 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 7250 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 8 870, 25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 2 144,55 грн та витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 3 541,2 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: Ю.В. Сіренко

Л.І. Василенко

О.В. Карпенко