Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №703/337/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 703/337/26

Провадження № 22-ц/821/1165/26

Категорія: 331060200

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

секретаря –Кукушкіної А. О.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Костюченка Владислава Костянтиновича на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2026 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Костюченко Владислав Костянтинович, заінтересована особа Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області, про встановлення факту смерті,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Костюченко В. К. звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Заяву мотивував тим, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Остання проживала в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , похована на кладовищі села. Село Грем`яч знаходиться в безпосередній близькості від кордону з російською федерацією (на відстані декількох кілометрів), перебуває під постійними обстрілами, майже все населення села евакуйоване. Через небезпеку в с. Грем`яч не їздять служби та представники влади, отже зареєструвати смерть ОСОБА_2 (отримати документи, які є підставою для реєстрації смерті особи) не виявилося можливим.

Відсутність реєстрації смерті ОСОБА_2 підтверджується листом від 17.01.2025 Новгород-Сіверського відділення державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області.

Вказує, що заявникові встановлення факту смерті особи потрібно для оформлення спадщини.

Факт смерті ОСОБА_2 може підтвердити учасник її поховання, а саме ОСОБА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2026у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що будь-яких інших доказів, які б достовірно свідчили про смерть ОСОБА_2 , окрім як покази свідка ОСОБА_3 , матеріали справи не містять та заявником не надано.

Станом на 06.02.2024, тобто станом на дату, на яку заявник та свідок ОСОБА_3 вказують як на дату смерті ОСОБА_2 , територія с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, на якій, за твердженням заявник та свідка, мала місце смерть ОСОБА_2 , не була тимчасово окупованою та на ній не велися бойові дії, натомість входила до територій можливих бойових дій.

Разом з тим, у матеріалах цивільної справи відсутні письмові докази, які підтверджують, що станом на 06.02.2024 на території с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області не діяли органи місцевого самоврядування та фельдшерський пункт, відомості про особу соціального працівника, про яку вказує свідок, підстави здійснення нею догляду за ОСОБА_2 , припинення або не припинення здійснення таким працівником догляду за останньою та підстави його припинення, у разі якщо такий факт мав місце, складання або не складання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідка про смерть, документів, які свідчать про поховання, отримання чи не отримання таких документів вказаним соціальним працівником, а також неможливість отримання зазначених документів, у разі їх складання, заявником чи його представником.

Суд звернув увагу, що показання свідка ОСОБА_3 не підтверджені жодним іншим доказом, у тому числі й самим заявником, оскільки відповідно до показів вказаного свідка, заявник не був присутній під час смерті ОСОБА_2 , не займався її похованням та не був присутній під час її поховання, не можуть бути єдиним доказом, на підставі якого суд має об`єктивну можливість достовірно встановити як сам факт смерті ОСОБА_2 , так і що така смерть, у разі якщо вона дійсно мала місце, настала саме ІНФОРМАЦІЯ_2 та саме в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Костюченко В. К. подав через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду необґрунтованим через невідповідність висновку дійсним обставинам справи.

Вказує, що свідок розповів, що вона особисто приблизно рік доглядала за померлою, яка була особою похилого віку, щоденно її відвідувала (готувала їжу, прибирала), за це отримувала кошти від сина померлої (заявника), отже через це точно обізнана про дату та місце смерті ОСОБА_2 , була одним з організаторів її поховання. Також показала, що в село, яке знаходиться в безпосередній близькості від кордону з російською федерацією (500 метрів через поле) через обстріли не їздили соціальні служби, поліція, в селі не працював фельдшерсько-акушерський пункт, отже ОСОБА_2 була похована без складання документів, що підтверджують смерть і є підставою для її державної реєстрації.

Показання лише одного свідка є цілком достатнім для встановлення факту смерті особи, при цьому можливість встановлення факту на підставі показань свідка залежить виключно від якості (змісту) наданої свідком інформації, яка в свою чергу залежить від джерела обізнаності свідка (чи безпосередньо сприймав обставини, чи йому відомо про обставини від інших осіб), відсутності психопатологічних обмежень та суперечностей з іншими матеріалами справи.

Зазначає, що в справі окремого провадження про встановлення факту смерті заявником надані лише ті докази, які посвідчують сам факт смерті, і які є в його розпорядженні. Заявник не повинен здогадуватися по сумніви судді і його уявлення про обставини, які мали встановлюватися, крім самого факту смерті. Усі власні сумніви в справі окремого провадження суд має вирішити шляхом витребування необхідних для подолання цих сумнівів доказів за власною ініціативою, попередньо поставивши на обговорення відповідне питання з учасниками справи.

Просить рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення факту смерті.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до актового запису про народження № 30 від 10.12.1974, складеного виконавчим комітетом Грем`яцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, що роздрукований з додатку «Дія», батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7).

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 27.02.1979 року (а.с. 11).

На виконання адвокатського запиту листом від 17.01.2026 Новгород-Сіверський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив адвоката Костюченка В. К., що актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в архіві Відділу відсутній.

Перевірка наявності актового запису про державну реєстрацію смерті вищевказаної особи проведено за період з 2019 року по теперішній час, у тому числі по поновленим актовим записам цивільного стану та за відомостями Реєстру (а.с. 12).

У судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона раніше проживала в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області. З ОСОБА_2 вона знайома, оскільки майже рік доглядала за нею, та щодня ходила до неї додому. Внаслідок віку бабуся була майже лежача, так як в неї відмовляли ноги. Крім неї, два рази на тиждень, до ОСОБА_2 приходила ще й соціальний працівник. Вона варила ОСОБА_2 їсти, годувала її, перевдягала її, прала. На той час ОСОБА_2 було 86 років. У ОСОБА_2 , окрім сина ОСОБА_1 , рідних не було, оскільки її чоловік та два сина померли. ЇЇ саму найняв доглядати за матір`ю ОСОБА_1 , після розмови із соціальним працівником. Оскільки роботи у селі не було, вона погодилася доглядати за ОСОБА_2 та працювала неофіційно, за що отримувала кошти. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На похованні були батюшка з матушкою, які відспівували, соціальний працівник, вона та ще декілька чоловік, оскільки була стрілянина та всі боялися. ОСОБА_2 похоронили на кладовищі у селі, де похований і чоловік останньої. Ховали у гробі, який був наданий комунальними службами та був поставлений хрест. Всіма документами щодо поховання ОСОБА_2 займався соціальний працівник, вона сама документів ніяких не бачила та лише допомагала. Вони зателефонували сину та повідомили, однак останній приїхати не міг. Продукти харчування для ОСОБА_2 купував соціальний працівник, який їх передав їй та вона з них варила їсти, натомість з будь-якими документами вона справи не мала, оскільки є чужою людиною, внаслідок чого свідоцтво про смерть ОСОБА_2 їй не було потрібно. 06 березня 2024 року вона переїхала на проживання до м. Новгород-Сіверський. Паспорт у бабусі вона ніколи не брала та чи був він у неї, їй невідомо. Село Грем`яч обстрілювали з мінометів, над селом літали «шахеди». Соціальні служби до села не приїздили, відстань села від кордону з російською федерацією близько 2 кілометрів. У селі Грем`яч була староста села. Фельдшерний пункт на території села вже не працював.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заявник, його представник та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції від 26.03.2026 відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545.

Відповідно до п. 2.2 глави 2 вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результатів розтину.

Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та існує до теперішнього часу.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376.

Так, станом на 06.02.2024 (ймовірна дата смерті) с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області (Новгород-Сіверська міська територіальна громада) з 22.06.2022 по 30.11.2024 була територією, на якій можливо велися бойові дії. З 01.12.2024 на вказаній території розпочалися бойові дії.

За змістом ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

У заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ст. 318 ЦПК України).

У постановах від 26.04.2023 у справі № 337/3725/22, від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 461/424/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 390/1443/19-ц, від 08.02.2024 у справі № 148/1207/22.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником ОСОБА_1 не надано достатньо належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, а також доказів, які надають підстави стверджувати, що відповідним закладом охорони здоров`я не був виданий документ, який свідчить про смерть ОСОБА_2 , у разі якщо така подія мала місце, та на підставі якого проводиться державна реєстрація смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заявник в заяві вказує, що метою встановлення факту смерті ОСОБА_2 є реалізація права на оформлення спадщини.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявник зазначає, що факт смерті ОСОБА_2 06.02.2026 підтверджується лише показами одного свідка ОСОБА_3 , яка нібито здійснювала за нею догляд.

Разом з тим, будь-яких інших належних доказів, зокрема, показів соціального працівника, який здійснював супровід матері заявника, довідки соціальної служби, яка забезпечувала даний догляд, з зазначення його періоду в часі та підстав його здійснення та припинення, документів комунальної служби, які б підтверджували витрати на поховання, довідки старости села, враховуючи покази свідка ОСОБА_3 , документів, які підтверджують період оплати послуг свідка та його способу тощо матеріали справи не містять.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дослідивши покази свідка, колегія суддів вважає, що встановлені обставини не дають підстав для висновку про ймовірну смерть ОСОБА_2 .

Належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо було б зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 , у матеріалах справи відсутні.

Доводи скарги в тій частині, що усі власні сумніви у справі окремого провадження суд має вирішити шляхом витребування необхідних для подолання цих сумнівів доказів за власною ініціативою, попередньо поставивши на обговорення відповідне питання з учасниками справи не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Так у відповідності до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Отже витребування доказів у відповідності до приведеної норми є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи інтереси заявника у даній справі представляв адвокат, якого ЦПК України та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наділяє правом збирати докази у спосіб направлення письмових запитів до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 – адвоката Костюченка В. К. підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Костюченка Владислава Костянтиновича– залишити без задоволення.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 08 липня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко