Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №698/105/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року

м.Черкаси

Справа № 698/105/26

Провадження № 22-ц/821/1345/26

Категорія: 304090200

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря: Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»

представник позивача: адвокат Лисенко Дмитро Вячеславович

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - адвоката Лисенка Дмитра Вячеславовича на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2026 року (ухваленого в приміщенні Калинопільського районного суду Черкаської області під головуванням судді Лазаренка В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2026 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4895996 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 7000,00 грн строком на 360 днів з стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит у розмірі 7000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк».

02.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 02-1/06/2025, за умовами якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4895996 від 17.08.2024.

Станом на дату укладення договору факторингу від 02.06.2025, строк дії кредитного договору № 4895996 від 17.08.2024 року не закінчився.

Зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 40072,54 грн, з яких 6999,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 25617,56 грн – заборгованість за нарахованими первісним кредитором процентами, 7454,98935 грн – заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «Українські фінансові операції» за 71 день.

В зв`язку з вищевикладеним, Товариство просило стягнути з відповідача суму заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4895996 від 17.08.2024 у розмірі 40072,54 грн, а також стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2026 позовні вимоги - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4895996 від 17.08.2024 у розмірі 8403,91 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 559,10 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 630,00 грн, а разом стягнуто 1189,10 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції вважав правомірним стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6999,99 грн.

Разом з тим, задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що проценти нараховані первісним кредитором в межах строку кредиту саме на дату передачі прав вимоги, а позивачем заборгованість за процентами нарахована вже після передачі прав вимоги до позичальника, проте в межах строку дії договору з 03.06.2025 по 12.08.2025. Разом з тим, розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 03.06.2025 по 12.08.2025 не може вважатися узгодженим між сторонами, оскільки не відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,5 % з 03.06.2025 є нікчемною. Проценти з 03.06.2025 мають бути нараховані на рівні облікової ставки (% річних) НБУ за відповідний період. Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 03.06.2025 по 12.08.2025 становить 208,74 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції», яке набуло права вимоги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ТОВ «Українські фінансові операції» - адвокат Лисенко Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з`ясування суттєвих обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та надання невірної оцінки доказам, наданим позивачем під час розгляду справи, просить скасувати заочне рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2026 в частині стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 в частині стягнення процентів за користування чужими коштами за договором № 4895996 від 17.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за період з 17.08.2024 по 12.08.2025 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість зі сплати процентів за кредитним договором за період з 17.08.2024 по 12.08.2025 в загальній сумі 25200,00 грн. (за період із 17.08.2024 по 12.08.2025 – 1%; 70000*360днів*1).

В іншій частині заочне рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2026 залишити без змін.

Здійснити розподіл судових витрат.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що кредитний договір укладено 17.08.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5 є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8 та с. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», отже суд мав виходити, що по зазначеному кредитному договору розмір заборгованості по процентам необхідно розраховувати за процентною ставкою 1% в день за вказаний у позові період, а саме із 17.08.2024 по 12.08.2025 (360 днів).

Натомість, суд не застосував денну процентну ставку 1% визначену ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» протягом дії Договору № 4895996 від 17.08.2024 за період з 17.08.2024 по 12.08.2025, а визначив заборгованість по процентам за користування чужими коштами у сумі 1403,92 грн, згідно облікової ставки НБУ.

Виходячи із зазначеного, суд першої інстанції не застосував положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким визначено розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1%, чим не правильно застосував ч. 2 ст. 536 ЦК України щодо бази визначення процентів за користування чужими коштами.

Враховуючи законодавчі обмеження щодо денної відсоткової ставки, розмір процентів за період з 17.08.2024 до 12.08.2025 по1% в день, складає 25200,00 грн.

Підсумовуючи зазначене, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зменшення стягнення процентів за користування чужими коштами підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення відповідно до законодавчо визначеного розміру процентів за користування чужими коштами в розмірі 1%, а не згідно ставки НБУ, як помилково виснував суд першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Фактичні обставини справи

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 4895996 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до п. 1.1 якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7».

Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «29833» 17.08.2024 о 10:02:02 год.

До кредитного договору складено паспорт споживчого кредиту, який містить положення аналогічні тим, що викладені у кредитному договорі.

Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «16926» 17.08.2024 о 10:00:48 год.

У додатку № 1 до договору зазначена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якого вбачається, що станом на 11.08.2025 кількість днів у розрахунковому періоді становить 360 днів, сума кредиту за договором 7000,00 грн., проценти за користування кредитом 34671,00 грн, реальна річна процентна ставка 3327,55 %, загальна вартість кредиту становить 41671,00 грн.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 06.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260227/59453-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , по рахунку якої 17.08.2024 було зарахування коштів на суму 7000,00 грн.

Листом ТОВ «Пейтек Україна» № 20250610-362 від 10.06.2025 підтверджується успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна» 17.08.2024 на суму 7000,00 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4895996 від 17.08.2024 за період з 17.08.2024 по 02.06.2025, складений ТОВ «Лінеура Україна», станом на 02.06.2025 загальна вартість кредиту становила 35330,05 грн, з яких 6999,99 грн – заборгованість за тілом кредиту, 25617,56 грн – заборгованість за процентами, 2712,50 грн – штрафні санкції.

02.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «Українські фінансові операції», як фактором, було укладено договір факторингу № 02-1/06/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступити ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 02.06.2025 до договору факторингу № 02-1/06/2025 ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 35330,05 грн, з яких: 6999,99 грн - основна сума заборгованості, 25617,56 грн - сума заборгованості за відсотками, 2712,50 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань 226 днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за 71 день за період з 03.06.2025 по 12.08.2025 сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами складає 7455,00 грн.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц).

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Позивач оскаржує судове рішення в частині стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками.

Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2026 не оскаржується в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та витрат на професійну правничу допомогу, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, а саме в частині суми заборгованості за нарахованими відсотками.

Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В повній мірі зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4895996 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 7000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 17.08.2024 по 12.08.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 29833.

Згідно з п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало останньому кредит в сумі 7000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

02.06.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 02-1/06/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції виходив з того, що умови договору з 17.08.2024 по 20.08.2024 узгоджуються з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в частині визначення максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати, зокрема протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 % у зв`язку з чим процентна ставка нараховується за вказаний період у розмірі 1,5 %. При цьому, розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 21.08.2024 по 02.06.2025 не може вважатися узгодженою між сторонами, оскільки не відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,5 % з 21.08.2024 року є нікчемною. Проценти з 21.08.2024 року мають бути нараховані на рівні облікової ставки (% річних) НБУ за відповідний період.

Разом з тим, апеляційний суд з розрахунком, здійсненим судом першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року, денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

За наведених обставин, місцевий суд помилково вважав, що розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 21.08.2024 року по 02.06.2025 року не може вважатися узгодженою між сторонами, оскільки не відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,5 % з 21.08.2024 року є нікчемною. Проценти з 21.08.2024 року мають бути нараховані на рівні облікової ставки (% річних) НБУ за відповідний період.

Відтак, апеляційним судом проведено власний розрахунок, відповідно до якого розмір заборгованості по процентам складає: за період з 17.08.2024 до 20.08.2024 за процентною ставкою 1,5%, що становить 420 грн (7000*1,5%*4 дні); за період з 21.08.2024 до 12.08.2025 за процентною ставкою 1 %, що становить 24920,00 грн (7000*1%*356 днів). Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 по процентам складає 25340,00 грн (в межах дії кредитного договору).

Доводи ТОВ «Українські фінансові операції» в апеляційній скарзі про необхідність врахування законодавчих обмежень щодо денної відсоткової ставки в розмірі 1 % в день, та стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим відсоткам за період із 17.08.2024 по 12.08.2025 в загальному розмірі 25200,00 грн, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі вимоги в суді першої інстанції не заявлялися. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача 25617,56 грн. - заборгованість за нарахованими первісним кредитором процентами та 7454,98935 грн. - заборгованість за нарахованими процентами ТОВ «Українські фінансові операції» за 71 день, відповідно до умов кредитного договору № 4895996.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, які викладені в позовній заяві.

У контексті наведеного, доводи скаржника лише частково знайшли своє об`єктивне підтвердження за наслідками перегляду судового рішення в оскаржуваній частині.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2026 у даній справі слід скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права (Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») та прийняти постанову про часткове задоволення відповідних позовних вимог, а також в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Українські фінансові операції» задоволена частково, загальний розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 2849,84 грн, з яких 2148,56 грн (80,7 %) – за подання позовної заяви і 701,28 грн – за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 141, 258,374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ,–

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» - адвоката Лисенка Дмитра Вячеславовича – задовольнити частково.

Заочне рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2026 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат – скасувати та постановити нове у відповідній частині.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість по відсоткам за кредитним договором у розмірі 25340,00 грн.

Остаточно визначити, що до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» у даній справі підлягає загальна сума кредитного боргу у розмірі 32339,99 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6999,99 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 25340,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 2849,84 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

У решті рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2026 року не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко