Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №710/1034/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

м.Черкаси

Справа № 710/1034/25

Провадження № 22-ц/821/1248/26

Категорія: 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Карпенко О.В.

суддів Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 ,

представник відповідача: адвокат Горобець Сергій Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката Горобця Сергія Олександровича на заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року (ухваленого під головуванням судді Сивокінь С.С. в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.2025, позивачка є власником земельної ділянки площею 4,2929 га, кадастровий номер №7125780400:04:001:0076.

17.08.2016 її покійний батько, ОСОБА_3 , уклав договір оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , строком на 10 років. Орендна плата згідно договору складала 5% від нормативної грошової оцінки землі на момент укладення договору. Відповідно до п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159 062,00 грн.

Орендна плата станом на момент укладення даного договору складає 7 952,10 грн за кожен рік оренди.

Орендна плата вноситься в термін не пізніше 31 грудня, починаючи з 2017 року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,05% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

19.08.2016 державним реєстратором виконавчого комітету Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області проведено державну реєстрацію права ФОП ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,2929 га, кадастровий номер – 7125780400:04:001:0076.

Позивачка вказує, що в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, відповідачем ФОП ОСОБА_2 протягом останніх двох років, а саме за 2023 та 2024 роки, орендна плата не була виплачена. Загальна заборгованість відповідача ФОП ОСОБА_2 перед позивачем становить 20 669,77 грн.

На підставі наведеного, позивач просила суд постановити рішення, яким розірвати договір оренди землі №б/н, укладений 17.08.2016 між її батьком ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , об`єктом якого є земельна ділянка площею 4,2929 га, з кадастровим номером 7125780400:04:001:0076 з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області; стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 заборгованість за орендною платою у сумі 16 725 гривень 80 копійок, пеню за прострочення сплати орендної плати у сумі 1625 гривень 80 копійки, інфляційні втрати у сумі 1816 гривні 40 копійок, 3% річних у сумі 501 гривень 71 копійок, а всього 20 669, 77 гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року позов - задоволено.

Розірвано договір оренди землі № б/н, укладений 7.08.2016 між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки площею 4,2929 га, з кадастровим номером 7125780400:04:001:0076, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків – НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду невідомі, на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за орендною платою у сумі 16 725,80 грн, пеню за прострочення сплати орендної плати у сумі 1 625,80 грн, інфляційні втрати у сумі 1 816,40 грн, 3% річних у сумі 501,77 грн, а всього 20 669,77 грн.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що суд вважав доведеним факт систематичної несплати орендної плати, тобто два рази, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого ) податку та військового збору за 2023 та 2024 роки, у зв`язку із чим дійшов висновку, що вимоги позивачки про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості за орендною платою підлягають до задоволення.

Також судом встановлено, що на дані правовідносини поширюється дія ст. 625 ЦК України і дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій через засоби поштового зв`язку 20 квітня 2026 року, представник ФОП ОСОБА_2 – адвокат Горобець С.О., вважаючи рішення суду першої інстанції необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального і неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з`ясування всіх обставин справи, просив заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що на момент розгляду справи та прийняття рішення відповідач проходив та й наразі проходить військову службу у складі ЗСУ. Упродовж усього періоду судового розгляду він перебував безпосередньо в зоні виконання службових обов`язків, що об`єктивно унеможливлювало його участь у судовому процесі.

У справі відсутні будь-які належні докази саме вручення повідомлень про час розгляду справи, виклику відповідача до суду та отримання ним будь-яких процесуальних письмових документів, надісланих судом за його адресою.

Також відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості.

Вказує, що відповідач упродовж всього періоду дії договору оренди землі належним чином виконував свої зобов`язання та систематично сплачував орендну плату орендодавцю. Випадки несплати орендної плати за 2023 та 2024 роки не були наслідком ухилення від виконання зобов`язань, а обумовлені об`єктивними причинами, пов`язаними зі зміною власника земельної ділянки.

Після смерті попереднього власника землі та до моменту оформлення спадкових прав позивачем, у відповідача були відсутні належні та достовірні реквізити для здійснення оплати орендної плати новому власнику. Він очікував на надання реквізитів від позивача з метою належного виконання своїх зобов`язань, однак таких реквізитів отримано не було, що унеможливлювало своєчасне проведення платежів.

Окрім того, орендна плата за 2025 рік була фактично сплачена відповідачем у межах усної домовленості між сторонами, зокрема, грошові кошти були передані позивачу через його брата, який може підтвердити факт передачі коштів.

Вказує, що факт сплати грошових коштів підтверджується й тим, що позивач не ставив позовних вимог щодо стягнення грошових коштів за 2025 рік, так як такі кошти отримав, і як наслідок погодився на продовження виконання умов оскарженого договору.

Вважає висновок суду про наявність систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач діяв добросовісно, а невиконання зобов`язань у визначений строк було зумовлено незалежними від нього причинами.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив

Фактичні обставини справи

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про смерть від 27.05.2023, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17)

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 22.09.2007 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 18)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.03.2025 року, ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку 7125780400:04:001:0076 (а.с. 19)

Витяг з Державного реєстру речових прав (а.с. 20)

Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 21)

Інформація з Державного реєстру речових прав (а.с. 22.23)

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрована АДРЕСА_2 (а.с. 24)

Відповідно до витягу із технічної документації, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 167258,17 грн. (а.с. 25)

В договорі оренди землі №б/н від 17.08.2016 року зазначено: (Орендодавець) ОСОБА_3 з одного боку, та (Орендар) ФОП ОСОБА_2 з другого боку, уклали цей договір при нижче наведене: Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, кадастровий номер 7125780400:04:001:0076. Згідно з п.2 цього Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею – 4,2929 га , у тому числі 4,2929 га, ріллі. Відповідно до п.5 цього Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159062 грн. Згідно з п.8. Договору, договір укладено на 10 (десять) років – з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Договір діє до завершення останнього циклу сільськогосподарських робіт. Відповідно до п.п. 9.-10 цього Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що не менше 5% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 6521 грн за кожен рік оренди. Обчислення розміру орендної лати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є сталою і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації, в таких випадках нормативна грошова оцінка та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору. Відповідно до п.11 цього договору, орендна плата вноситься в термін не пізніше 31 грудня, починаючи з 2017 року. Відповідно до п.13 Договору, розмір орендної плати переглядається раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки; в інших випадках. Згідно з п.14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,05% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.15 Договору, земельна ділянка надається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. За пунктом 16 цього Договору, цільове призначення земельної ділянки – ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з п. 20 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється в п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання – передачі.

Згідно з п.36 цього договору дія договору припиняється: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до п.37 цього Договору, розірвання договору землі в односторонньому порядку не допускається. Відповідно до п.41 цього договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. (а.с.26-29).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди №б/н, який підписаний 17.08.2016 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар), орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0076, площею 4,2929 га, рілля, розташовану в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, а орендар приймає вище вказану земельну ділянку на період дії договору оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт прийому- передачі земельної ділянки є невід`ємною частиною договору оренди землі. (а.с. 30).

Відповідно до відомостей із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого ) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 17.04.2025, за період 1 квартал 2023 по 4 квартал 2023 року ОСОБА_3 не мав доходу від оренди земельної ділянки.

Відповідно до відомостей із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого ) податку та військового збору відповідь на запит в електронному вигляді від 24.02.2025, за період 1 квартал 2024 по 4 квартал 2024 року ОСОБА_3 мав дохід у вигляді заробітної плати. (а.с.26-29)

Згідно з розрахунком орендної плати, наведеним позивачем в позовній заяві загальна сума заборгованості зі сплати орендної плати по договору оренди за 2023-2024 роки становить 20 669,77 грн, яка складається з: 16 725,80 грн– заборгованість по орендній платі; 1 625,80 грн– пеня; інфляційні втрати у сумі - 1 816,40 грн та 501,77 грн – 3% річних.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін), є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовані до усіх видів приватноправових договорів.

Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також статті 141 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), пункт «д» частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Функціональним призначенням ЦК України у врегулюванні спірних відносин є деталізація та диференціація факту систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Ця деталізація та диференціація здійснюється відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Потреба деталізації та диференціації систематичної несплати орендної плати під час застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України обумовлена надзвичайно узагальненим формулюванням категорії «систематична несплата земельного податку або орендної плати» як однієї з підстав припинення права оренди землі.

Оскільки на практиці така систематична несплата може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК України, а нормами ЦК України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання.

До того ж потрібно враховувати, що коли норма закону закінчується словами «якщо інше не встановлено законом або договором» (або інше подібне формулювання), як от в частині першій статті 651 ЦК України, то це означає, що правила спеціального закону або домовленість сторін договору можуть скасувати дію відповідної загальної правової норми шляхом запровадження іншого правила поведінки, розрахованого на ту ж саму фактичну ситуацію, на яку була розрахована така норма.

У частині другій статті 651 ЦК України використано дещо іншу формулу закінчення «та в інших випадках», що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене спеціальним законодавством або домовленістю сторін.

З наведеного можна зробити висновок, що приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки – доповнюють одні одних.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23.

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом – також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом – також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави припинення договору оренди землі – це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість, разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23 та інші).

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії – «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із матеріалів справи вбачається, що 17 серпня 2016 року між ОСОБА_3 (орендодавець) і ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Державна реєстрація договору оренди здійснена державним реєстратором 19.08.2016, номер запису про інше речове право 16095477. Договір укладено на 10 років.

Відповідно до умов указаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Антонівської сільської ради, Шполянського району Черкаської області згідно свідоцтва на право приватної власності на земельну ділянку №26678073, кадастровий номер 7125780400:04:001:0076 ( п. 1 Договору). В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 4,2929 га, у тому числі ріллі 4,2929 га ( п.2 Договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 159 062,00 грн ( п. 5 Договору).

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 років.

У вказаному договорі сторонами, разом із іншим, погоджено розмір орендної плати – 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення договору. Орендна плата станом на момент укладення договору складає 6 521,00 грн за кожен рік оренди, яка сплачується в термін не пізніше 31 грудня , починаючи з 2017 року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами.

Також умовами договору сторони визначили своєчасне внесення орендної плати.

Сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність згідно до вимог закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення стало не з її вини.

Крім того, сторони визначили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Його права та обов`язки, зокрема, за спірним договором оренди, у порядку спадкування набула позивачка ОСОБА_1 .

Як на підставу для розірвання договору позивач посилалася на систематичну несплату відповідачем орендної плати у 2023, 2024 роках.

Сторона позивача в уточненій позовній заяві надала детальний розрахунок заборгованості по орендній платі, відповідно до якого заборгованість за 2023 рік становить 8 362,90 грн, за 2024 рік – 8 362,90 грн, а всього 16 725,80 грн.

Суд першої інстанції встановив, що заперечень від відповідача щодо наявності у нього заборгованості до суду не надав.

Крім того, в апеляційній скарзі, сторона відповідача не заперечує факту несплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач не виконав умови договору оренди та не сплатив позивачеві орендну плату за 2023 та 2024 роки, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, у тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Більше того, сам факт систематичного порушення умов договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18, від 23 березня 2021 року у справі № 922/2754/19, від 18 жовтня 2023 року у справі № 926/5237/22).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи судом першої інстанції було вірно встановлено систематичне невиконання орендарем обов`язку по сплаті орендної плати, у зв`язку із чим суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість підстав для розірвання відповідного договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач упродовж усього періоду дії договору оренди землі належним чином виконував свої зобов`язання та систематично сплачував орендну плату орендодавцю, а випадки несплати орендної плати за 2023 та 2024 роки не були наслідком ухилення від виконання зобов`язань, а обумовлені об`єктивними причинами, пов`язаними зі зміною власника земельної ділянки, відхиляються колегією суддів, оскільки до апеляційної скарги не долучено доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо виконання умов договору, з`ясування спадкоємців померлого ОСОБА_3 і вчинення дій щодо перерахування орендної плати спадкоємцям або на депозитний рахунок нотаріуса. Крім того, смерть орендодавця та невизначеність щодо кола його спадкоємців не є автоматичною підставою для припинення зобов`язань чи звільнення від виконання обов`язків з орендної плати.

Згідно зі ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього грошей у депозит нотаріуса. Це вважається належним виконанням договору.

Доводи апеляційної скарги, що орендна плата за 2025 рік була фактично сплачена відповідачем у межах усної домовленості між сторонами, зокрема, грошові кошти були передані позивачу через його брата, який може підтвердити факт передачі коштів, є безпідставними, оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості по орендній платі за 2023 та 2024 роки.

Крім того, за умовами договору оренди орендна плата вноситься в термін не пізніше 31 грудня поточного року, а із даним позовом ОСОБА_1 звернулась в липні 2025 року, тобто у відповідача був час для сплати орендної плати до 31 грудня.

Доводи скаржника, що на момент розгляду справи та прийняття рішення відповідач проходив та й наразі проходить військову службу у складі ЗСУ, упродовж усього періоду судового розгляду перебував безпосередньо в зоні виконання службових обов`язків, що об`єктивно унеможливлювало його участь у судовому процесі, при тому, що у справі відсутні будь-які належні докази вручення повідомлень про час розгляду справи, виклику відповідача до суду та отримання ним будь-яких процесуальних письмових документів, надісланих судом за його адресою, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Відповідальність за своєчасну перевірку електронного кабінету лежить на стороні, незалежно від її перебування на службі.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач дійсно перебуває на службі у лавах ЗСУ, проте військова частина, в якій він проходить військову службу знаходиться на території АДРЕСА_1 , (Оршанець), тому він має можливість заходити до свого електронного кабінету та не позбавлений можливості брати участь у справі через представника.

Також колегія суддів зауважує, що адреса реєстрації відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві, зазначена представником відповідача у заяві про перегляд заочного рішення та апеляційній скарзі, тому вказана адреса не може вважатися неправильною чи неактуальною, якщо він сам добровільно вказував її у своїх офіційних заявах.

Інші доводи, наведені представником відповідача в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката Горобця Сергія Олександровича - залишити без задоволення.

Заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах, передбачених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко

/повний текст постанови суду виготовлено 08 липня 2026 року