Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №760/35853/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/35853/25

2-др/760/185/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану її представником, про ухвалення додаткового рішення в справі за позовною заявою Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У червні 2026 року представник ОСОБА_1 направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Просить стягнути з ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58000 гривень.

У матеріалах справи міститься клопотання представника ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначено про те, що заявлена до стягнення сума істотно перевищує попередній розрахунок судових витрат, відповідно до якого відповідачем було вказано суму у розмірі 40000 гривень. Вважає, що сума за успішне завершення судової справи для клієнта не є оплатою конкретної правничої послуги, процесуального документа або конкретної процесуальної дії. Вона обумовлена виключно результатом розгляду справи та є внутрішньою домовленістю між відповідачем та адвокатським об`єднанням. Акт наданих послуг не містить достатньої деталізації, яка дозволила б перевірити реальний обсяг робіт та співмірність витрат. Крім того, частина заявлених витрат є дублюючою та неспівмірною. Таким чином, заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи, обсягом фактично виконаних робіт та кількістю процесуальних дій. Просить суд зменшити заявлену суму витрат на оплату правничої допомоги до 1000 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 червня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство освіти і науки України про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, а саме стягнути з ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58000 гривень.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

У матеріалах справи міститься договір про надання правничої (правової) допомоги від 23 лютого 2026 року, акт наданих послуг від 11 червня 2026 року, додаткова угода від 23 лютого 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 23 лютого 2026 року, копія ордеру на надання правничої допомоги від ОСОБА_1 на адвоката Костянецького М.В.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У матеріалах справи міститься клопотання представника ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначено про те, що заявлена до стягнення сума істотно перевищує попередній розрахунок судових витрат, відповідно до якого відповідачем було вказано суму у розмірі 40000 гривень. Вважає, що сума за успішне завершення судової справи для клієнта не є оплатою конкретної правничої послуги, процесуального документа або конкретної процесуальної дії. Вона обумовлена виключно результатом розгляду справи та є внутрішньою домовленістю між відповідачем та адвокатським об`єднанням. Акт наданих послуг не містить достатньої деталізації, яка дозволила б перевірити реальний обсяг робіт та співмірність витрат. Крім того, частина заявлених витрат є дублюючою та неспівмірною. Таким чином, заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи, обсягом фактично виконаних робіт та кількістю процесуальних дій. Просить суд зменшити заявлену суму витрат на оплату правничої допомоги до 1000 гривень.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі № 910/12876/19.

Вбачається, що заявник просить стягнути з ДНП «Державний університет «Київський авіаційний інститут» витрати на правничу допомогу при розгляді позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння.

З акту наданих послуг від 11 червня 2026 року вбачається, що загальна сума таких витрат визначена заявником відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 23 лютого 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги та становить 58000 гривень.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 922/2685/19.

Суд враховує той факт, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу витребування майна з чужого незаконного володіння.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визначити розмір правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 30000 гривень.

З огляду на наведене, в справі підлягає ухваленню додаткове рішення.

Керуючись статтями 133, 137, 139, 141, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовною заявою Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Міністерство освіти і науки України (м. Київ, просп. Берестейський, 10) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Стягнути з Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: