Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №760/8466/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8466/26

2/760/14158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», представник позивача – адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», представник позивача – адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.07.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір № 91048969, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, наддавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, але відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Сума заборгованості відповідача становить 34275 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 5000 грн.; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 26775 грн.; простроченої заборгованості за штрафами – 2500 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість разом із витратами по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витратами на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що належним чином повідомлено учасники справи.

Вказаною вище ухвалою відповідачу встановлено строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

26 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про споживчий кредит № 91048969.

Відповідно до умов Кредитного договору: сума кредиту – 5000,00 грн.; строк кредитування - 360 календарних днів з 26.07.2024 року; термін (дата) повернення кредиту – 21.07.2025 року; комісія за надання кредиту – 0,00 грн.; пільгова процентна ставка – 1,4% в день; стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% в день. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку /особистий рахунок позичальника (уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача). У пункті 12 Договору «Реквізити сторін» вказані реквізити платіжної картки позичальника: НОМЕР_1 .

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором sm556jl2, що також підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС»

На виконання умов Договору про споживчий кредит № 91048969 від 26.07.2024 року ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» було надано відповідачу кредит у розмірі 5000,00 гривень. Грошові кошти перераховані 26.07.2024 року безготівковим переказом на рахунок відповідача за допомогою платіжної системи EasyPay на картку НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» вих. № 3779-1445704509-19122025 від 19.12.2025 року.

Як вбачається з Відомості про отримання грошових коштів та Відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором № 91048969 від 26.07.2024 року, відповідачем жодного разу за період з 26.07.2024 по 20.07.2025 року включно не здійснено оплату в рахунок погашення заборгованості. Залишок станом на 20.07.2025 року становить: 5000,00 грн. - тіло кредиту; 26775,00 грн. - проценти; 2500,00 грн. – штраф.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За правилами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як визначено статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у зв`язку з укладенням електронного Договору про споживчий кредит № 91048969 від 26.07.2024 року. Фактично отримані та використані відповідачем грошові кошти у добровільному порядку не повернуті. ОСОБА_1 було повідомлено про умови, правила та відсотки банку, однак відповідач не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості приймається судом як достовірний.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит № 91048969 від 26.07.2024 року становить 34275,00 грн., яка складається з: тіла кредиту – 5000,00 грн.; процентів – 26775,00 грн.; штрафу – 2500,00 грн. Всі нарахування до договором здійснені в межах строку кредитування.

Щодо нарахування позивачем штрафу в розмірі 2500,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Водночас, законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, у період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів, відтак позивачеві слід відмовити у стягненні штрафу в розмірі 2500,00 грн.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 91048969 від 26.07.2024 року в сумі 31775,00, з яких: тіло кредиту – 5000,00 грн.; проценти – 26775,00 грн. У решті позовних вимог слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Водночас позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР ФІНАНС» та АО «Апологет»; копію Акта наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № 387 від 14.01.2026 року; Детальний опис наданих послуг до Акту № 387 від 14.01.2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025.

Вартість наданих послуг з правової допомоги становить 8000,00 грн. При цьому, відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано заяви про зменшення витрат на правничу допомогу, а також не доведено неспівмірності витрат із наданим адвокатом обсягом послуг, складністю справи чи її значенням для сторін. З огляду на характер правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів та відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним із предметом позову.

З огляду на те, що позов задоволено на 92,71 % (31775,00 грн. із заявлених 34275,00 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2468,31 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7416,80 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 142, 258-260, 263-265, 267, 274-279, 435 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 530, 536,599, 626- 638, 1048- 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», представник позивача – адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 91048969 від 26.07.2024 року в розмірі 31775 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) гривень 31 копійка та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7416 (сім тисяч чотириста шістнадцять) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 08.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 43561909.

Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Н.В. Сердюк