Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №759/11928/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11928/26

пр. №

03 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

присяжних Козака М.Ф., Матвієнка В.І.,

при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Задорожної Л.Г.,

заінтересваної особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщені Святошинського районного суду міста Києва, в залі суду клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду заявник посилається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю І групи, потребує постійного догляду, нагляду та допомоги, страждає психічним захворюванням.

23.07.2024 року рішенням Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/25516/23 визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено строк дії рішення суду на два роки з дня набрання законної сили, а саме з 23.08.2024 року.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у справі №759/19234/24 встановлено опіку та призначено опікуном її онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_1 зазначає, що на теперішній час ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжує страждати на хронічний психічний розлад, стан її здоров`я не покращився.

На підставі викладеного просив суд продовжити строк дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23.07.2024 року у справі № 759/25516/23 про визнання недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та компенсувати заявнику судові витрати на проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 23073,20 грн. за рахунок держави.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.05.2026 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі.

Заявник у судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, зважаючи на наявний у матеріалах справи висновок експерта.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилась, подала заяву про слухання справи у відсутність представника Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та постановити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник заявника Задорожна Л.Г. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.

Заінтересована особа ОСОБА_2 просив заявлене клопотання задовольнити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пункт 1 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/25516/23 визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено строк дії рішення суду на два роки з дня набрання законної сили, а саме з 23.08.2024 року.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у справі №759/19234/24 встановлено опіку над ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено опікуном її онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до ч. 8 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

До заяви заявником додано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 258797, з якої встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 має першу Б групу інвалідності з 17.10.2023 р безстроково. Висновок про умови та характер праці: потребує сторонньої допомоги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Висновком експерта № 428 за результатами судово-психіатричної експертизи (дата проведення експертизи 16.04.2026 року) Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» щодо психічного стану ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на стійкий, хронічний, психічний розлад: «Судинна деменція з гострим початком (МКХ-10: F 01), за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

На підставі дослідження належних, достовірних та допустимих доказів суд вважає, що ОСОБА_3 продовжує страждати хронічним, стійким, психічним розладом, внаслідок чого вона продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Таким чином, наявні підстави для продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).

Цивільним процесуальним законодавством України у ч. 7-8 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Ст. 40 ЦК України передбачено, що фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

На підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку дії рішення про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.

Відповідно до ч.10 ст. 139 ЦПК України якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною відносяться на рахунок держави.

Враховуючи, що витрати за проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 23073 грн. 20 коп. були сплачені ОСОБА_1 на відповідний рахунок згідно виставленого експертною установою рахунку, такі витрати підлягають компенсації ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 58, 60, 62, 63 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 293, 294, 295-300, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - задовольнити.

Продовжити строк дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.07.2024 року у справі ун. № 759/25516/23, пр. № 2-о/759/130/24 про визнання недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк дії рішення - 2 роки з моменту набрання законної сили даного рішенням суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати за проведення судово-психіатричної експертизи у розмірі 23073 грн. 20 коп., сплачені згідно квитанції № 0.0.4831795161.2 від 31.03.2026 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: І.В. П`ятничук

Присяжні: М.Ф. Козак

В.І. Матвієнка