Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №757/53398/25-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53398/25-к

пр. 1-кп-2622/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060001721 від 06.10.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, м. Горлівка, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

04.10.2025 приблизно о 23 год. 45 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, буд. 17-Д, в приватному закладі разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, де останні вживали алкогольні напої.

Далі, у ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб виникла словесна перепалка та штовханина з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

В подальшому, діючи умисно, з хуліганських спонукань, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що знаходиться у громадському місці та своїми діями порушує громадський порядок, в присутності інших відвідувачів закладу та персоналу вищевказаного закладу, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві та супроводжувалося особливою зухвалістю, зокрема голосно висловлюючись нецензурною лайкою у бік персоналу та відвідувачів, погрожували фізичною розправою відвідувачам та персоналу закладу, штовхаючи інших відвідувачів, порушував обстановку у закладі.

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи протиправно, усвідомлюючи та свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_4 дістав з кишені пістолет «ПМ-ФТ» з № НОМЕР_1 та здійснив не менше шести хаотичних пострілів у бік ОСОБА_6 та інших відвідувачів закладу, внаслідок чого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої сідничної ділянки.

У подальшому, незважаючи на прохання персоналу вищевказаного закладу та відвідувачів припинити хуліганські дії, ОСОБА_4 продовжував вчиняти хуліганські дії, які виразились у жбурлянні підручних предметів в бік ОСОБА_6 .

Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 приватний заклад за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, буд. 17-Д, призупинив свою діяльність для інших відвідувачів.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Підтвердив, що перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, буд. 17-Д, в приватному закладі під час святкування дня народження у ніч з четвертого на п`яте жовтня 2025 року у нього з ОСОБА_6 виникла суперечка та конфліктна ситуація після він чого дістав з кишені пістолет та здійснив не менше хаотичні постріли у бік ОСОБА_6 та інших відвідувачів закладу, внаслідок чого ОСОБА_7 , яка є його знайомою, отримала тілесні ушкодження. Також зазначив, що щиро кається у скоєному, просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останнім змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Зважаючи на те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 309 КК України, покази обвинуваченого суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам, які встановлені судом.

Крім визнання вини обвинуваченим, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами наданими стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025100060001721 на 1 арк.;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.10.2025 від ОСОБА_8 , відповідно до якої 04.10.2025 року, приблизно о 23:45 хв., за адресою: м. Київ вул. Верхогляда 17-Д, в приватному закладі відпочивала група осіб та вживала алкогольні напої, не реагуючи на неодноразові прохання персоналу, про те, що даний заклад вже був зачинений та наполегливо просили покинути даний заклад, на що невідомі мені громадяни не реагували, після чого між невідомими мені громадянами стався конфлікт, який супроводжувався бійкою, під час якої один з невідомих здійснив декілька пострілів з пістолета в бік інших осіб;

- протоколом пред`явлення особи впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_8 від 08.10.2025 та довідка до протоколу на 3 арк., згідно яких свідок впізнала ОСОБА_4 як особу, що здійснювала постріли по іншим відвідувачам закладу;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої ОСОБА_7 ;

- протоколом перегляду відеозапису від 07.10.2025 з фото таблицею - всього на 18 арк., додатком до протоколу перегляду відеозапису від 07.10.2025 DVD-R диск, та протоколом додаткового перегляду відеозапису від 08.10.2025, проведеного за участі свідка ОСОБА_8 з фото таблицею - всього на 18 арк., відповідно до яких проведено огляд відеозапису, який знаходиться на лазерному диску DVD-R, з відеокамер ТОВ «АРТИОН», які встановлені в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 17Д, при відкритті диску встановлено, що на ньому знаходяться 3 відеофайли. Відповідно до відеозапису «1» на позначці дати та часу 04/10/2025 23:43:43 встановлено, що в поле зору камери барна стійка, за якою знаходиться 5 невстановлених осіб чоловічої статі та офіціант. Вказані особи, знаходячись перед барною стійкою вживають алкогольні напої. На позначці дати та часу 04/10/2025 23:45:36 до приміщення заходить невстановлена особа чоловічої статі, умовно № 1, вдягнена в білі штани та блакитну сорочку, та рухається в сторону стола, який знаходиться в дальньому куті приміщення, прямо під камерою відео спостереження, в цей час невстановлена особа чоловічої статі, умовно №2 , вдягнена в чорно-біло-помаранчеву куртку та темно-сині штани рухається до того ж столу та особа № 2 починає розмову з людьми, які сидять за вказаним столом, куди також підходить особа №1. На позначці дати та часу 04/10/2025 23:45:47 між особою № 1 та особою № 2 розпочинається суперечка, в ході якої особа № 1 наносить особі № 2 1 удар кулаком правої руки в область обличчя, після чого між особою №1 та особою №?2 розпочинається боротьба, в ході якої вони падають на диван, розташований позаду особи № 2, в цей момент інші відвідувачі починають їх розбороняти, та відводять особу №1 в сторону виходу з приміщення. На позначці дати та часу 04/10/2025 23:46:25 особа №2 підбігає до барної стійки та дістає предмет, ззовні схожий на пістолет, тримаючи його в правій руці направляє в сторону особи №1 та здійснює близько 8 пострілів. Після чого, на позначці дати та часу 04/10/2025 23:46:57 особа №2 починає кидати в сторону особи №?1 посуд, який розташований за барною стійкою, в свою чергу особа №?1 починає кидати в сторону особи № 2 стільці та столи, які розташовані в приміщенні, після чого особа №?1 виходить приміщення на вулицю. Відповідно до огляду відеозапису «2», на 49 секунді відеозапису до приміщення заходить особа №?1, в цей час особа №?2 починає рух до столу, за яким знаходяться 2 невстановлених особи жіночої статі та 1 невстановлена особа чоловічої статі, в цей час між ними розпочинається конфлікт, в ході якого особа №?1 наносить особі №?2 1 удар кулаком правої руки в область обличчя, після чого між особою № 1 та особою №?2 розпочинається боротьба, в ході якої вони падають на диван, розташований позаду особи №?2, в цей момент інші відвідувачі починають їх розбороняти, та відводять особу №?1 в сторону виходу з приміщення, в цей час особа № 2 підбігає до барної стійки та дістає предмет, ззовні схожий на пістолет, тримаючи його в правій руці направляє в сторону особи №?1 та здійснює близько 8 пострілів. Після чого особа № 2 починає кидати в сторону особи №?1 посуд, який розташований за барною стійкою, в свою чергу особа №?1 починає кидати в сторону особи №?2 стільці та столи, які розташовані в приміщенні, після чого особа №?1 виходить з приміщення на вулицю;

- протоколом огляду місця події від 06.10.2025 з додатками у вигляді ілюстративної таблиці - всього на 38 арк., та додатком до протоколу огляду місця події на 1 арк. протоколом огляду місця події (додатковий) від 08.10.2025, додатком до протоколу огляду місця події на 1 арк., відповідно до яких під час огляду місця події за адресою: м. Київ вул. Верхогляда 17-Д, виявлено 6 предметів схожих на гільзу пістолетного патрону, 4 предмети схожі на гумові кулі чорного кольору;

- постановою про визнання речовим доказом від 06.10.2025, якою визнано речовим доказами - предмет схожий на гумову кулю чорного кольору, який поміщено до паперового конверту, який опечатано пломбою з № NPU-0208660, предмет схожий на гумову кулю чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту, який опечатано пломбою з № NPU-0208658, предмет схожий на гумову кулю чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту, який опечатано пломбою з № NPU-0208659, 6 (шість) предметів схожих на гільзу пістолетного патрону, які поміщено до сейф-пакету з № NPU 5089709,

- постановою про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів від 06.10.2025;

- постановою про визнання речовим доказом від 06.10.2026 DVD-R диска;

- постановою про визнання речовим доказом від 08.10.2025 нежитлового одноповерхового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ;

- постановою про визнання речовими доказами від 08.10.2026 предмету схожого на пістолет з № НОМЕР_1 та 9 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф пакету з № NPU 5089926, 20 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф пакету з № NPU 5089928, мобільного телефону марки «Iphone 13 PRO MAX» з IMEI: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету з № NPU 5089925, мобільного телефону марки «Iphone 14 PRO» з IMEI: НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету з № NP 5089929, різнокольорової кофти з плямами РБК та штани зеленого кольору з плямами РБК, які поміщено до сейф-пакету з № QHY 0144448, електронних ваг, які поміщено до сейф-пакету з № WAR 0103749;

- клопотанням про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку, постановою обшуку від 08.10.2025 за адресою АДРЕСА_4 , та додатком до протоколу обшуку від 08.10.2025 флеш носій;

- постановою про визнання речовими доказами від 08.10.2026 мобільного телефону марки «Iphone 13», IMEI: НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету № ICR 0127793, ключів від транспортного засобу марки «BMW», які поміщено до сейф пакету № NPU 5089923, предмет схожий на пістолет з № НОМЕР_5 та 8 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф-пакету № ICR 0127792;

- клопотанням про проведення обшуку транспортного засіб марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку,постановою обшуку від 08.10.2025 транспортного засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_6 , додатком до протоколу обшуку від 08.10.2025 флеш носій;

- постановою про визнання речовим доказом від 08.10.2026 транспортного засобу марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу;

- висновком судово-медичної експертизи №042/1-350-2025, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено наступне тілесне ушкодження забійна рана правої сідничної ділянки, яка була підвегрнута первинній хірургічній обробці. Характер та морфологічні властивості, виявленого ушкодження, свідчать про те, що воно утворилося від однократної травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженні не відобразились, за давністю може відповідати терміну вказаному в описовій частині висновку, тобто 04.10.2025, і не супроводжувалось небезпечними для життя явищами. Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення ран будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6 але менш ніж 21 добу, тобто, власно цей строк відображає тривалість розладу здоров?я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. За таких обставин, є підстави стверджувати, що вищевказане у підпункті даних Підсумків тілесне ушкодження, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу;

- висновком балістичної експертизи від 17.10.2025 №СЕ-19/111-25/63172-БЛ, відповідно до якого наданий на дослідження пістолет № НОМЕР_8 - належить до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї самозахисту - є самозарядним пістолетом «Форт 17», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_8 , що виготовлений промисловим способом. Даний пістолет є пристроєм вітчизняного виробництва, призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостям метальними снарядами. Пістолет придатний до стрільби. Надані на дослідження 8 (вісім) патронів, які були поміщені до сейф пакету № ICR0127792 - належать до боєприпасів до вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., споряджені кулею з еластичного матеріалу, виготовлені промисловим способом (країна-виробник - Україна). Надані на дослідження патрони придатні до стрільби. Наданий на дослідження пістолет № НОМЕР_9 - належить до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї самозахисту є самозарядним пістолетом «ПМ-ФІ», колір 9 мм РА. НОМЕР_10, що виготовлений промисловим способом. Даний пістолет є пристроєм вітчизняного виробництва, призначеним для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами. Пістолет придатний до стрільби. Надані на дослідження 9 (дев?ять) патронів, які були поміщені сейф пакету з № NPU5089926 - належать до боєприпасів до вогнепальної зброї є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., споряджені кулею з еластичного матеріалу, виготовлені промисловим способом (країна-виробник - Україна). Надані на дослідження патрони придатні до стрільби. Надані на дослідження 20 патронів, які були поміщені до сейф пакету № NPU5089928 - належать до боєприпасів до вогнепальної зброї, є пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А., споряджені кулею з еластичного матеріалу, виготовлені промисловим способом (країна-виробник - Україна). Надані на дослідження патрони придатні до стрільби. Надані на дослідження 6 (шість) гільз - стріляні з короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 9 мм Р.А., а саме наданого на дослідження пістолету моделі «ПМ-ФТ» №? НОМЕР_9 , калібру 9 мм Р.А.

Свідки судом не допитувались, оскільки прокурор відмовився від їх допиту, за наявності повного визнання вини обвинуваченого.

Потерпіла також не була допитана судом щодо обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з відмовою від надання свідчень., посилаючись на право надання свідчень.

Від потерпілої ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без її участі, у якій також вказала, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю відшкодував завдану їй шкоду, просила його судового не карати.

Враховуючи, що обвинувачений визнав свою вину, прокурор, сторона захисту не наполягали на допиті потерпілою особи.

Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах звернув увагу на позитивну поведінку, повне визнання вини та щире каяття, а також відшкодування шкоди потерпілій, просив призначити мінімальний вид та розмір покарання, передбачений відповідною санкцією статті інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення із звільненням від його відбування, з іспитовим строком.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судових дебатах зазначив, що щиро кається, щодо призначення покарання підтримав позицію захисника.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Аналізуючи вищезазначені докази відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що вказані докази є належними, допустимими, достовірними такими, що перебувають між собою у взаємозв`язку, доповнюють один одного, не є суперечливими.

Таким чином, зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази є послідовними, в деталях узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, тому суд приймає їх до уваги та вважає такими, що повністю доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Санкцією ч. 4 ст. 296 КК України передбачено покарання за вчинення кримінального правопорушення, у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

При вирішенні питання про призначення покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, виходячи з принципу його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також керується роз`ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Відповідно до частин першої та другої ст. 65 КК України покарання призначається у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Виправлення, як мета покарання, це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Тобто, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а й особливості вчинення конкретного кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.

При цьому, каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

У справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року) та «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав: «Для того щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, а також сукупність всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розслідуванню, шляхом надання викривальних показів в суді, відшкодування завданої потерплій шкоди.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема: способу життя, характеризуючи його данні, його вік, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також повне відшкодування шкоди потерпілій, яка просила суворо не карати обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_4 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади, що виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_4 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши йому покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

У рамках даного кримінального провадження, 10.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 08.12.2025, який продовжено головуючим суддею до 14.07.2026.

На підставі абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України запобіжний захід у виді домашнього арешту застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, змінити на особисте зобов`язання, визначивши йому відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України виключно за матеріалами наданими прокурором.

Згідно з положеннями ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з вимогами абз. 3 ч. 5 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Тобто, юридичною підставою для застосування судом спеціальної конфіскації є норми статей 96-1, 96-2 КК, а не санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Так як спеціальна конфіскація не входить до переліку кримінальних покарань, визначеного ст. 51 КК України, та рішення про неї згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України приймається разом з рішеннями щодо речових доказів і документів, а тому її належить вважати спеціальною формою розпорядження грошима, цінностями та іншим майном.

На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальну конфіскацію майна, яке використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, речовий доказ - пістолет «ПМ-ФТ» з № НОМЕР_1 та 9 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф пакету з № NPU 5089926, - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації у власність держави.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 370, 374, 393-395, 532 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-76, 96-1, 96-2, ч. 4 ст. 296 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 18 червня 2026 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, змінити на особисте зобов`язання, визначивши йому відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Речові докази:

- нежитлове одноповерхове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити у володінні власника;

- транспортний засіб марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , та ключі від транспортного засобу марки «BMW», які поміщено до сейф пакету № NPU 5089923, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику;

- мобільний телефон марки «Iphone 13», IMEI: НОМЕР_4 , який поміщено до сейф пакету № ICR 0127793, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику;

- предмет схожий на пістолет з № НОМЕР_5 та 8 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф-пакету № ICR 0127792, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику;

- DWD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- 20 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф пакету з № NPU 5089928, після набрання вироком законної сили, - знищити;

- мобільний телефон марки «Iphone 13 PRO MAX» з IMEI: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету з № NPU 5089925, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику;

- мобільний телефон марки «Iphone 14 PRO» з IMEI: НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету з № NP 5089929, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику;

- різнокольорова кофта з плямами РБК та штани зеленого кольору з плямами РБК, які поміщено до сейф-пакету з № QHY 0144448, після набрання вироком законної сили, - знищити;

- електронні ваги, які поміщено до сейф-пакету з № WAR 0103749, після набрання вироком законної сили, - повернути власнику;

- предмет схожий на гумову кулю чорного кольору, який поміщено до паперового конверту, який опечатано пломбою з № NPU-0208660, після набрання вироком законної сили, - знищити;

- предмет схожий на гумову кулю чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту, який опечатано пломбою з № NPU-0208658, після набрання вироком законної сили, - знищити;

- предмет схожий на гумову кулю чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту, який опечатано пломбою з № NPU-0208659, після набрання вироком законної сили, - знищити;

- 6 (шість) предметів схожих на гільзу пістолетного патрону, які поміщено до сейф-пакету з № NPU 5089709, після набрання вироком законної сили, - знищити.

На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спеціальну конфіскацію майна, яке використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, речовий доказ - пістолет «ПМ-ФТ» з № НОМЕР_1 та 9 предметів схожі на набої, які поміщено до сейф пакету з № NPU 5089926, - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації у власність держави.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за:

- балістичну експертизу (висновок експерта № СЕ-19/111-25/63172-БЛ від 17.10.2025) у розмірі 7 131, 20 грн.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, роз`яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1