Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №752/12423/15-ц — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12423/15-ц

Провадження № 2-др/752/135/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.07.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.

за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім?єю зі спадкоємцем, зміну черговості права на спадкування за законом, визнання права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування витрат на поховання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне частково задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішеннямГолосіївського районного суду м. Києва від 16.06.2026 первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім?єю зі спадкоємцем, зміну черговості права на спадкування за законом, визнання права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування витрат на поховання - задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) однією сім?єю, у період з грудня 2004 року по 12 травня 2014. Змінено черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , включивши ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до кола спадкоємців третьої черги спадкування. Визнано за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на квартири АДРЕСА_2 та на всього спадкового майна. Стягнуто з ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_5 ) (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2555 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_5 ) (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 6566 (шість тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування - задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є двоюрідним братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 (правонаступником ОСОБА_5 ) (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на квартири АДРЕСА_2 та на всього спадкового майна. У решті вимог зустрічного позову - відмовлено.

Звертаючись до суду з вказаною заявою про ухвалення додаткового рішення, заявник зазначив, що судом не винесено рішення щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 Постанови від 18 грудня 2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із поданої заяви, позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

У червні 2026 відповідач за зустрічним позовом подала до суду клопотання про залишення заяви представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у даній справі без розгляду, оскільки до закінчення судових дебатів у справі сторона ОСОБА_1 не зробила про це відповідну заяву 16.06.2026.

Разом з цим, як вбачається з протоколу судового засідання № 6624541 від 16.06.2026 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3. зазначила, що розрахунки на правничу допомогу подасть протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення суду.

На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу представником позивача за зустрічним позовом надані: договір № 325/1/25 від 28.08.2025 про надання правничої допомоги; додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги № 325/1/25 від 29.09.2025; Акт про надання правничої допомоги № 1 відповідно до договору про надання правничої допомоги № 325/1/25 від 28.08.2025; рахунок № 1-325/1/25 від 16.06.2026; детальний опис наданих послуг виконаних адвокатами АО в рамках надання правничої допомоги ОСОБА_1 відповідно до договору додаткової угоди № 1 станом на 16.06.2026.

Відповідно до Акта про надання правничої допомоги № 1 від 16.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 325/1/25 від 28.08.2025 надана правнича допомога та гонорар за її надання погоджений сторонами у розмірі 25000,00 грн.

Суд зауважує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження №61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19).

Враховуючи, категорію справи, ціну позову, значення справи для сторін, відсутність публічного інтересу до справи, те що позов задоволено частково, суд, вважає необхідним стягнути витрати на правову допомогу позивачу за зустрічним позовом за рахунок відповідача за зустрічним позовом в розмірі 12500,00 грн, що відповідатиме критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім?єю зі спадкоємцем, зміну черговості права на спадкування за законом, визнання права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування витрат на поховання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Постановити додаткове рішення, у цивільній справі № 752/12423/15-ц (провадження № 2/752/19/26) за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім?єю зі спадкоємцем, зміну черговості права на спадкування за законом, визнання права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування витрат на поховання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, зазначивши у резолютивній частині рішення:

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_5 ) (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти з дня його проголошення.

Суддя: Ю.Ю. Мазур