Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №752/12423/15-ц — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12423/15-ц

Провадження № 2/752/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.06.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Бєляєвій К.Д.,

за участю сторін:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім?єю зі спадкоємцем, зміну черговості права на спадкування за законом, визнання права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування витрат на поховання та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності за правом спадкування.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Ладиченком С.В. від 18.08.2015 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності за правом спадкування.

Згідно протоколу судового засідання від 30.06.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності за правом спадкування, суд на місці ухвалив залучити до участі у справі співвідповідача Головне територіальне управління юстиції в м. Києві.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Ладиченком С.В. від 10.05.2017 було залучено до участі у справі ОСОБА_3 у якості третьої особи та зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві, третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Ладиченком С.В. від 23.11.2017 було відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві, третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування та залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Ладиченком С.В. від 26.04.2018 було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 752/3435/16-ц, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 та Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2018 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, було передано судді Мазуру Ю.Ю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Мазуром Ю.Ю від 21.09.2018 було поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Зазначені власники спірної квартири були подружжям, ОСОБА_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є рідним дядьком позивача ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на частину спірної квартири, яку прийняла його дружина ОСОБА_6 , шляхом звернення з заявою про прийняття спадщини до Другої київської державної нотаріальної контори. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_6 не отримала, оскільки раптово ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на всю спірну квартиру. Оскільки ОСОБА_6 спадкоємців першої, другої, третьої черги за законом не мала, то позивач ОСОБА_1 вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги за законом, подала до нотаріуса в установлений строк заяву про прийняття спадщини. Зазначена заява нею була подана, оскільки вона разом зі спадкодавицею ОСОБА_6 прожила разом однією сім?єю 9 років і 6 місяців до часу відкриття спадщини. В процесі розгляду справи з`ясувалось, що заяву про прийняття спадщини також подав відповідач ОСОБА_4 , який в даній заяві заявив, що він є родичем померлої ОСОБА_6 і відповідно може спадкувати належне їй майно.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності за правом спадкування за законом у четверту чергу після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 .

У березні 2016 року позивач ОСОБА_4 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Шкірая М.І. від 04.03.2016 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_4 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його двоюрідна сестра - ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина за законом у складі квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала померлій ОСОБА_6 та її чоловіку ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на частину спірної квартири, яку ОСОБА_6 прийняла, шляхом звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_6 не отримала, оскільки раптово ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Тобто, після її смерті відкрилась спадщина на всю квартиру. Вважає, що він як двоюрідний брат має право на спадкування її майна за правом представлення, в третю чергу спадкоємців.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_4 просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є двоюрідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; визнати за ОСОБА_4 як спадкоємцем третьої черги за законом за правом представлення, право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У квітні 2016 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в яких просила встановити факт її, ОСОБА_1 , проживання з ОСОБА_6 з грудня 2004 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У червні 2016 ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких просила визнати за нею ОСОБА_1 право спадкування за законом у четверту чергу після померлої ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 та інше майно, яке належало спадкодавцю.

У жовтні 2016 ОСОБА_1 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила встановити факт проживання однією сім?єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 впродовж 9 років; змінити черговість права на спадкування, визнати за ОСОБА_1 право спадкування за законом у четверту чергу після померлої ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 та інше майно, яке належало спадкодавцю та одержати право на спадкування разом із спадкоємцями третьої черги ОСОБА_4 , який має право на спадкування, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; визнати за ОСОБА_1 право власності на частини квартири по АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 ; стягнути з ОСОБА_4 , який успадкував права та зобов`язання спадкодавці ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати на поховання дяді ОСОБА_7 - 8023 грн, права та зобов`язання після якого успадкувала спадкодавець ОСОБА_6 та витрати на поховання ОСОБА_6 - 5110,00 грн в частині задоволення позову про право власності на квартиру та інше майно в порядку спадкування.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2017 справу було передано судді Шевченко Т.М.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Шевченко Т.М. від 30.08.2017 було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування до визначення правонаступника ОСОБА_4 . Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Шевченко Т.М. від 30.10.2017 було відновлено провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2022 справу за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування було передано судді Ольшевській І.О.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевською І.О. від 18.05.2022 було прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування та об`єднано в одне провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування (справа № 752/3435/16-ц, провадження № 2/752/5999/22) та справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування (справа № 752/12423/15-ц, провадження № 2/752/45/22).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022 справу за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування,було передано судді Мазуру Ю.Ю. у зв`язку з об`єднанням справ у одне провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.12.2023 року позовну заяву за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05.12.2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.04.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_8 - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03.09.2024 року скасовано та направлено для нового розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу перерозподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 11.07.2025 року, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Мазура Ю.Ю.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.07.2025 прийнято до провадження справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні зазначила, що просить задовольнити первісний позов та залишити без задоволення зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача-1 за первісним позовом в судовому засіданні зазначила, що просить задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у задоволенні первісного позову.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення викладені у позовній заяві, заслухавши позивача за первісним позовом та представника відповідача-1 за первісним позовом, встановив такі обставини.

Статтею 41 Конституції України, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого сектором приватизації Московської державної адміністрації на підставі розпорядження від 23.06.1993 № 22/78.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації смерті у м. Києві 10.06.2013

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на частину спірної квартири, яку ОСОБА_6 прийняла, шляхом звернення із заявою про прийняття спадщини до Другої київської нотаріальної контори.

Згідно заповіту від 06.09.2003 ОСОБА_7 заповідав все його майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він законом матиме право - ОСОБА_9 .

Разом з цим, ОСОБА_9 померла у 2012 році, що підтверджується листом Другої київської нотаріальної контори Головного управління юстиції у місті Києві від 05.12.2013 вих. № 4946/02-14.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації смерті у місті Києві 12.05.2014.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за законом у складі квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 належала до сім?ї спадкодавця, як рідна племінниця чоловіка спадкодавця ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , свідоцтвом про народження ОСОБА_10 та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 .

12.05.2014 ОСОБА_1 вважаючи себе спадкоємцем четвертої черги за законом по ст. 1264 ЦК України, звернулась з заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 .

28.07.2015 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шнирьова Г.М. постановила: відмовити ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 . Підставою зазначена відсутність документів, що підтверджують належність ОСОБА_1 до четвертої черги спадкоємців за законом згідно ст. 1264 ЦК України.

В процесі розгляду справи, були допитані свідки, які на момент смерті спадкодавця проживали у будинку за адресою АДРЕСА_3 . Понад 20 років, а саме: ОСОБА_11 - кв. АДРЕСА_4 , ОСОБА_12 - кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_13 - кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_14 - кв. АДРЕСА_7 .

Вказані свідки підтвердили, що ОСОБА_1 з грудня 2004 проживала з спадкодавицею ОСОБА_6 та її сім?єю, допомагала їм по дому, прибирала, купувала продукти, готувала їжу, слідкувала за вчасним прийомом ліків, супроводжувала до лікарні, вела спільний побут та займалась питанням, пов`язаними з похованням.

Зокрема, свідок ОСОБА_15 пояснила, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 тривалий час з 2004 року опікувалась сім?єю ОСОБА_7, була доброю сусідкою, на яку вона могла залишити на тривалий період догляд за своєю квартирою і домашніми тваринами. Підтвердила, що ОСОБА_1 допомагала спадкодавцю по дому, вела з ними спільне господарство, готувала їжу, купувала продукти. Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що з 2004 року ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем однією сім?єю та вела з ними спільне господарство. Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_1 з 2004 року проживала однією сімєю з сімєю спадкодавця та вела з ними спільне господарство, ходила за покупками, готувала їжу. Крім того, свідки зазначили, що ОСОБА_4 вони не бачили впродовж 10 років.

Необхідність надання допомоги, зокрема, підтверджується наступними доказами: проведенням лікування зору ОСОБА_7 в клініці ТОВ «ОК Новий зір», договором від 07.07.2006 та випискою про проведення лікування в ДП «Інститут отоларингології ім. проф. Коломійченка» від 01.04.2009, довідкою МСЕК про інвалідність 2-ї групи, випискою з медичної карти, діагноз - бронхіальна астма.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть у спадкодавця ОСОБА_6 хворобою, яка призвела до смерті, була : а) хронічна недостатність кровообігу ІІ Б-ІІІ стадії, та г) ішемічна хвороба серця з гіпертонією та атеросклеротичний кардіосклероз, вік 88 років. У спадкодавця ОСОБА_7 (майно якого успадкувала ОСОБА_6 ) хворобою, яка призвела до смерті у лікарському свідоцтві вказано: а) недостатність кровообігу ІІ Б-ІІІ стадії та в) ішемічна хвороба серця з гіпертонією та г) атеросклеротичний кардіосклероз, інвалідність 2-ї групи, проблеми з зором та слухом, вік 89 років.

Саме ці докази, вказують на безпорадний стан спадкодавця, оскільки під час вказаного стану, особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, через похилий вік та тяжкі хвороби.

Правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема, й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Положеннями ч. 2 ст. 1259 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді таких справ суду належить з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умовами отримання її від інших осіб і чи мав спадкодавець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 569/18047/17-ц, від 26.09.2019 у справі № 521/6358/17, від 09.10.2019 у справі № 552/8452/17, від 27.05.2020 у спрваі № 755/8930/18, від 18.07.2025 у справі № 741/1428/23.

Як вбачається з матеріалів справи та з показів свідків встановлено, що впродовж 9 років ОСОБА_1 проживала з сім?єю рідного дядька. При цьому, як ОСОБА_7 - так і ОСОБА_6 в силу похилого віку потребували догляду.

За свідоцтвом про право на спадщину ОСОБА_6 не зверталась, водночас, вона вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки: 1) подання відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк після її відкриття, тобто вчинення певної дії, що передбачена ст. 1269 ЦК України. Заява подана і не відкликана заявником, отже вона вважається такою, що спадщину прийняла, і вона належить їй з моменту відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України); 2) постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, неподання заяви про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Разом з цим, правило ст. 1276 ЦК України (спадкової трансмісії) не застосовується оскільки спадкоємець прийняв спадщину і з цього часу набув право на майно (речові права) спадкодавця.

Зважаючи на вищезазначені обставини спадкодавець ОСОБА_6 на момент смерті набула право на майно свого чоловіка.

Таким чином, наявними матеріалами справи, медичними документами, показами свідків підтверджуються ті обставини, що ОСОБА_1 тривалий час надавала нематеріальні послуги (опікувалася) над спадкодавцем - ОСОБА_6 та її чоловіком ОСОБА_7 , матеріально їх забезпечувала, надавала їм необхідну допомогу, тому що в силу похилого віку та хронічних хвороб вони не могли самостійно забезпечувати свої потреби.

Враховуючи вищевиклдаене, в частині позовних вимог щодо зміни черговості одержання права на спадкування за законом є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_7 , що підтверджується Довідкою про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва від 11.06.2013, виданого ОСОБА_1 , договором-замовленням № 14.3835.3 від 11.06.2013 на організацію та проведення поховання, Додатком № 1 до договору-замовлення № 14.3835.3 від 11.06.2013 на організацію та проведення поховання на суму 456,64 грн, накладною та чеками, договором-замовленням № 2.26780.3 від 10.06.2013 на організацію та проведення поховання, Додатком № 1 до договору-замовлення № 2.26780.3 від 10.06.2013 на організацію та проведення поховання на суму 742,00 грн. Загальна сума становить 8023,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_6 , що підтверджується Довідкою про поховання померлого громадянина на кладовищі м. Києва від 13.05.2014, виданого ОСОБА_1 , договором-замовленням № 01 на суму 4245,00 грн, товарним чеком та іншими чеками, додатком № 1 до договору-замовлення № 14.5665.3 від 13.05.2014 на суму 865,06 грн. Загальна сума становить 5110 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

У рішенні від 13.06.2012 Вищим Спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-1200св12 («Про відшкодування витрат на поховання») було сформовано правову позицію, за якою суд вказав: «Стаття 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Тобто, витрати, сплачені ОСОБА_1 на поховання спадкодавця ОСОБА_6 склали загальну суму 5110, а витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_7 склали загальну суму 8023 грн.

Таким чином, всі витрати сплачені ОСОБА_1 на поховання спадкодавців підлягають поділу в рівних частинах на спадкоємців, а саме 5110 грн * 50% = 2555 грн., 8023 * 50% = 4011,00 грн. Тому, стягненню з ОСОБА_3 підлягають витрати на поховання в загальному розмірі 6566,00 грн.

Вимога ОСОБА_1 про визнання права власності є похідною, оскільки наявні підстави для встановлення права ОСОБА_1 на спадкування, наявні і правові підстави переходу до неї права власності на спадкового майна.

Як вбачається зі спадкової справи, 30.10.2014 ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Шнирьовій Г.М., що підтверджується заявою з відміткою про отримання.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21.10.2015 заяву ОСОБА_4 , заінтересована особа Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про встановлення факту родинних відносин - задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є двоюрідним братом ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2016 позов ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є двоюрідним братом ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551,20 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.10.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2016 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.06.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.05.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04.10.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування.

Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 18.06.2020 по справі № 569/4803/19, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 26.02.2022 встановлено факт, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дружиною ОСОБА_17 , а також встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_17 .

Постановою Верховного Суду від 16.02.2022 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2019 в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування скасовано. Справу № 752/3435/16 в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 та постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2019 в частині позовних вимог ОСОБА_3 , пред`явлених до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з вищевказаного рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/3435/196-ц від 24.05.2016 стала відсутність доказів укладення шлюбу його матір?ю, ОСОБА_18 , а також свідоцтво про його ( ОСОБА_4 ) народження.

Отже, обставини, які були підставою для скасування рішення належним чином усунуті, а до суду надано належні та допустимі докази підтвердження, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дружиною ОСОБА_17 , а також встановлення факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_17 .

Як вбачається з вищевказаних рішень судів, судами неодноразово було встановлено, що факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спільними родичами є подружжя ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . У вказаного подружжя народилось дві доньки: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка після укладення шлюбу змінила свою прізвище на ОСОБА_5 та є матір`ю ОСОБА_4 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_22 та є матір`ю ОСОБА_23 .

Вказані вище обставини підтверджуються, зокрема, архівною довідкою Центрального державного історичного архіву України за № 02-1657 від 12.08.2015 про те, що у метричній книзі Преображенської церкви с. Недра Переяславського повіту Полтавської губернії за 1910 рік виявлено запис про народження ОСОБА_18 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ; архівною довідкою Центрального державного історичного архіву України за № 02-1655 від 12.08.2015 про те, що у метричній книзі Преображенської церкви с. Недра Переяславського повіту Полтавської губернії за 1906 рік виявлено запис про народження ОСОБА_21 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ; посвідкою про народження ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Таким чином, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 є рідними сестрами, оскільки походять від одних і тих самих батьків.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 18.06.2020 по справі № 569/4803/19, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 26.02.2022 встановлено факт, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дружиною ОСОБА_17 , а також встановлено факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_17 .

Запис (свідоцтво) про шлюб № 8, зроблений 29.05.1925 між ОСОБА_27 та ОСОБА_21 , яким підтверджується не тільки укладення шлюбу, але й зміна прізвища ОСОБА_21 на « ОСОБА_22 ».

Свідоцтвом про народження підтверджується, що у книзі запису народжень № 4за 1926 рік ЗАГС при Недрянській сільраді Березанського району є запис № 66, зроблений 27.11.1926 року про народження ОСОБА_28 , батьки, ОСОБА_27 та ОСОБА_24 .

Запис про народження № НОМЕР_3 військового комісаріату справ ЗАГС при Недрянській сільраді Березанського району Київської області підтверджує вищевказане.

З матеріалів спадкової справи № 5/2014 після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 є копія свідоцтва про народження на ім?я ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якого вбачається, що її матір`ю є ОСОБА_24 .

Свідоцтвом про укладення шлюбу підтверджується, що 08.09.1950 року укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_29 та зміну прізвища на ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

В матеріалах цивільної справи наявна копія матеріалів спадкової справи № 5/2014 ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_13 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданий Виконавчим комітетом Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області 31.03.2017.

Щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_4 відкрита спадкова справа № 200/2017.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Крім того, суд зауважує, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не заперечувала щодо встановлення факту родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є двоюрідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спадкуванням за ст. 1216 ЦК України, є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Згідно ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 1266 ЦК України встановлено, що двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 при зміні черговості відноситься до третьої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Разом з цим, ОСОБА_3 також відноситься до третьої черги спадкування за законом, і відповідно вимога про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та всього спадкового майна, підлягає частковому задоволенню, а саме в рівних частках між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тобто кожному.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем за змістом заявленого позову доведено та відповідачем в силу принципу змагальності сторін не спростовано обґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування, - підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Головного територіального управління юстиції в м. Києві про встановлення факту проживання однією сім?єю зі спадкоємцем, зміну черговості права на спадкування за законом, визнання права власності на майно в порядку спадкування, відшкодування витрат на поховання - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 ), та ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ) однією сім?єю, у період з грудня 2004 року по 12 травня 2014.

Змінити черговість одержання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , включивши ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) до кола спадкоємців третьої черги спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) право власності на квартири АДРЕСА_1 та на всього спадкового майна.

Стягнути з ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_4 ) (РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_8 ) витрати на поховання спадкодавців у розмірі 6566 (шість тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп.

У решті вимог первісного позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_9 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 є двоюрідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_3 (правонаступником ОСОБА_4 ) (РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_9 ) право власності на квартири АДРЕСА_1 та на всього спадкового майна.

У решті вимог зустрічного позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлений 08.07.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур