Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №149/3916/24 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №149/3916/24

Суддя: Робак М. В.

Справа № 149/3916/24

Провадження №2/149/44/26

Номер рядка звіту 71

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Робак М.В.

за участі секретаря Поліщук Л.А.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Виноградського А.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - виконавчого комітету Хмільницької міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмільницької міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просить позбавити останню батьківських прав стогсовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 свідомо самоусунулась від виконання своїх батьківських обов"язків щодо малолітньої дитини, а саме зловживає алкогольними напоями , не працює, не створила належних умов для проживання дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, не спілкується з донькою в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до внутрішнього її світу, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, проігнорувала попередження суду щодо необхідності зміни ставлення до виховання дитини. Позивач вказує, що відповідачка не бажає змінювати своє ставлення до виконання батьківських обов"язків, а тому просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 13.12.2024 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

20.02.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд

25.04.2025 суд повернувся до розгляду справи зі стадії підготовчого судового засідання.

02.06.2025 до суду надійшов відзив на позов за яким відповідачка заперечує у задоволенні позову, оскільки не доведено обставини умисного, свідомого її ухилення від виконання батьківських обов"язків.

19.06.2025 до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає про доведеність підстав для задоволення позову.

23.06.2025 надійшли заперечення за якими представник відповідачки зазначає про недоведеність позовних вимог.

30.06.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує та просить задоволити, посилаючись на обставини, що зазначені в позові. Вказує, що з 2021 року відповідачка не змінила спосіб свого життя та ставлення до батьківських обов"язків. Відповідачка зловживає спиртними напоями, батьківських прав не виконує. Дитина проживає в неналежних умовах, у будинку антисанітарія. Дитина харчується тим, що пригостять сусіди. Станом здоров"я дитини не опікується, дитина нормально не харчується у зв"язку з чим їй діагностовано анемію. Дитина не має засобів гігієни, власної кімнати. ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов"язків.

Відповідачка в минулому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила про виконання батьківських обов"язків. Важає, що дитину забезпечує в повній мірі, дитина відвідує школу, здорова, про діагноз "анемія" їй нічого не відомо. Зазначила, що проживає з співмешканцем з яким займається господарством та мають від нього дохід. Зокрема вона здає молоко так як тримає корову.

Адвокат ВиноградськийА.П. заперечує проти позову у зв"язку з недоведеністю позовних вимог, вказує, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, а тому її застосування є передчасним.

Судом було допитано свідків.

Так, ОСОБА_4 повідомила, що вона працює в Хмільницькому міському центрі соціальних служб. Постійно відвідує сім"ю ОСОБА_2 , проте в будинку завжди брудно , дитина постійно відсутня в будинку, при цьому мати не знає її місце знаходження. У будинку у дитини немає власної кімнати та місця для навчання. ОСОБА_2 часто перебувала в стані алкогольного сп"яніння, або ж після застілля. В будинку перебувають сумнівні компанії. Зазначила, що ОСОБА_2 з 2021 року не змінила своєї поведінки, умов життя та ставлення до батьківських обов"язків.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що являється старостою Широкогребельського старостинського округу. Сім"я ОСОБА_2 є проблемною, її співмешканець вживає алкогольні напої, однак завдяки тимчасовим заробіткам утримує сім"ю. В будинку ОСОБА_2 постійний безлад , на неодноразові попередження увагу вона не звертає. Життям дитини він цікавиться у вчителів, які зауважень до дитини не мають. Раніше дитина жебракувала, однак останнім часом він цього не помічав.

Свідок ОСОБА_6 повідомив, що він займає посаду поліцейського офіцера громади СПОГ ВВГ Хмільницького РВП. З 2022 року він знає сім"ю ОСОБА_2 з негативного боку, оскільки ОСОБА_7 та її співмешканець зловживають алкогольними напоями. ОСОБА_2 неналежно здійснює догляд за малолітньою донькою в зв"язку з чим ним неодноразово проводились бесіди. Він також спілкувався з дитиною, проте остання закрита та на контакт іде неохоче. ОСОБА_2 не забезпечує доньку самим необхідним в тому числі достатньою їжею, одягом та шкільним приладдям. Мати не готує дитину до самостійного життя. Дитина недоглянута, мати не цікавиться місцем знаходження дитини протягом дня . В будинку постійно брудно, взимку сім"я проживає в одній кімнаті де дитина не має власного ліжка.

Суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2 являється матір"ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21-27)

Малолітня ОСОБА_8 з 2018 року перебуває на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв"язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов"язків (а.с. 30)

У відповідності до рішення Хмільницького міськрайонного суду від 22.05.2018 шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розірвано.(а.с.33-34)

19.03.2019 року згідно рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області виключено відомості про батька ОСОБА_8 (а.с. 35-37)

ОСОБА_3 з 17.02.2021 перебуває на обліку дітей, що перебувають на первинному обліку дітей, які залишились без батьківського піклування (а.с. 31-32)

20.12.2021 рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області відмовлено органу опіки та піклування у позбавленні батьківських прав ОСОБА_2 та попереджено останню про необхідність змінити відношення до виконання батьківських обов"язків (а.с. 38-56)

Протягом 2023-2024 р.р. відповідні фахівці міського центру соціальних служб відвідували ОСОБА_2 , проводили бесіди , надавались консультації, гуманітарна допомога, отримувала послугу соціального супроводу сімей, які перебувають у скрутних життєвих обставинах. Однак, ОСОБА_2 ігнорувала заходи та не була зацікавлена у змінах свого життя (а.с. 57-58, 59).

Протягом 2023-2024 р.р. ОСОБА_2 притягалась п"ять разів до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (а.с. 61-62, 64-71,)

В ході розгляду справи ОСОБА_2 також притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов"язків за ч. 2 ст. 184 КУпАП (а.с. 228, 229)

За повідомленням старости Широкогребельського старостинського округу від 2022 сім"я ОСОБА_2 перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 72)

За інформацією старости Широкогребельського старостинського округу від 2023 та від 2024 сім"я ОСОБА_2 характеризується посередньо, надходять скарги від сусідів. що дитина перебуває без догляду, неохайна, голодна, мати та співмешканець схильні до вживання алкогольних напоїв, санітарний стан оселі незадовільний (а.с 73, 74, 75, 76,77, 78, 79)

09.02.2024 р ОСОБА_2 на адресу начальника служби у справах дітей подавала заяву про зобов"язання змінити спосіб життя та відношення до доньки (а.с. 80-83)

Згідно актів обстеження умов проживання дитини від 07.06.2022. 01.11.2023, 11.01.2023, 02.05.2023, 15.05.2023, 20.06.2023, 03.08.2023, 31.08.2023, 16.11.2023, 24.01.2024, 07.03.2024, 04.04.2024. 09.05.2024, 02.07.2024, 28.08.2024, 04.09.2024. 21.11.2024, 12 .03.2025 (а.с. 94-110,142-148) умови проживання дитини не задовільні.

Під час розгляду справи спеціалістами здійснювалось обстеження умов проживання дитини (09.09.2025,30.09.2025,24.10.2025). За результатами обстеження складались відповідні акти відповідно до яких умови проживання дитини не змінились (а.с. 230-230)

Згідно висновку органу опіки та піклування позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої доньки є доцільним та буде відповідати інтересам дитини (а.с. 13-18)

Крім того, під час розгляду справи, 10.06.2025, 18.09.2025 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП (а.с. 228,229)

Також 09.09.2025, 30.09.2025 та 24.10.2025 було обстежено умови проживання ОСОБА_2 та за результатами обстеження встановлено, що відповідачка перебуває в стані алкогольного сп"яніння, належних умов для проживання дитини не створено (а.с. 230-232)

Судом також з"ясовано думку малолітньої ОСОБА_3 , яка вказала, що їй подобається проживати у створених мамою умовах та змінювати їх небажає. Вказала, що у неї є подруги до яких вона приходить погостювати де її пригощають. Також їй подабається гратись ввечері біля річки зі скелетами тварин. Вона відвідувала школу та навчання їй подобалось. Власного ліжка вона не має, тому спить почергово або ж з мамою, або ж вітчимом. Засобів гігієни вона не має.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

У частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У частинах першій, другій та четвертій статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22, від 28 лютого 2024 року у справі № 303/4697/22, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та інші).

У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Дослідивши докази суд встановив, що відповідачка, незважаючи на попередження суду у 2021 році, належних висновків для себе не зробила та продовжує нехтувати своїми батьківськими обов"язками відносно малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, відповідачка продовжує вживати алкогольні напої, не приймає участі у вихованні дитини, не створює їй належних умов для проживання та навчання, розвитку, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини. Не спілкується з останньою в належній мірі. При розгляді справи про позбавлення її батьківських прав ОСОБА_2 продовжувала вчиняти адміністративні правопоруення, передбачені ст. 184 КУпАП за що була притягнута до адміністративної відповідальності, належних умов для проживання дитини не створила, про що свідчать акти умов проживання дитини. Суд також зважає на те, що відповідачка систематично ігнорувала судові засідання, не з"являючись на них, за весь час розгляду справи з"явилась тричі, що свідчить про її байдужість до збереження своїх батьківських прав. Пасивна поведінка останньої в судових засіданнях, не вчасне виконання ухвали суду щодо забезпечення участі в засіданні дитини, також свідчить про намагання приховати від суду неналежне виконання нею батьківських обов"язків. Суд також зважає, що дитина в судовому засіданні мала брудний вигляд, повідомила про відсутність елементарних засобів гігієни.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, дають суду підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_2 продовжує свідомо нехтувати своїми батьківськими обов`язками, своєю винною поведінкою ухиляється від встановленого статтею 150 Сімейного Кодексу України обов`язку щодо виховання своєї дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а тому відповідно до статті 164 Сімейного Кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_2 , як крайній захід, слід позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Думка малолітньої дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення даного питання, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік не спроможна надавати об`єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.

Згідно ст. 167 СК України якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін. Дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи, що малолітня ОСОБА_3 не може бути передана близьким родичам, тому її слід передати органу опіки та піклування - виконавчому комітету Хмільницької міської ради.

Підстав для зобов"язання вчиняти дії Хмільницькому ВДВС у Хмільницькому районі по відібранню дитини суд не вбачає, оскільки вони вчиняються згідно Закону України "Про виконавче провадження".

У зв"язку з наведеним, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. На підставі ст.ст. 150, 155, 164-167, 181-184 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов органу опіки та піклування - виконавчого комітету Хмільницької міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, зареєстровану по адресі АДРЕСА_1 , по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки і піклування виконавчого комітету Хмільницької міської ради.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Дата складення повного тексту рішення - 09.07.2026

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Марина РОБАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua