Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №141/83/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/83/26

Провадження № 2/141/152/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді: Демченко І.В., при секретарі судового засідання Бондаренко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – Позивач) до ОСОБА_2 (далі – Відповідач) про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач та Відповідач протягом останнього часу намагалися говорити один з одним про свої особисті проблеми, спокійно вирішувати їх, та ніяких результатів це не дало. Для себе Позивач вирішив, що збереження сім`ї і подальше спільне проживання є неможливим. Позивач просить розірвати шлюб між нею та Відповідачем, та стягнути з Відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17.03.2026 за заявою Відповідача, сторонам було надано строк для примирення тривалістю три місяці, провадження у справі зупинено до закінчення строку примирення.

Ухвалою суду від 18.06.2026 провадження в справі поновлено та призначено справу до розгляду.

Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте в судове засідання не з`явилась. До суду надійшла заява позивача, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розірвати шлюб.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте в судове засідання не з`явився. Заяв, клопотань, а також відзиву на позов не подавав.

Враховуючи зазначені обставини та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 03 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що вчинено актовий запис № 18. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічну норму містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України. Також в ній установлено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Положення національного законодавства відповідають ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року і ст.5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Отже, відмова в розірванні шлюбу за відсутності згоди подружжя на його збереження буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред`явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.

Згідно із ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, враховуючи позицію сторін та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, яка наполягає на цьому та чоловіка, який не заперечив проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. При цьому, згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 02/02 від 02.02.2026, акт № 1/26 приймання – передачі юридичних послуг від 06.02.2026. Загальна вартість правничої допомоги згідно з цими документами складає 4000,00 грн.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи за відсутності сторін, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2000грн.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-цвказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разівідмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 105, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 89, 142, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 03 вересня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оратівського районного управління юстиції Вінницької області, про що вчинено актовий запис № 18.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.).

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Демченко