Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №132/1883/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1883/26

Провадження № 2/132/1382/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"07" липня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Павленко І.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові вказує, що з відповідачкою ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 17.07.2004 у відділі РАЦС Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 71.

Від сумісного проживання у них є діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейні стосунки між ними не склалися через відсутність взаємопорозуміння, несумісність характерів та різні погляди на подружні обов`язки. За вказаних причин в їх сім`ї постійно виникають суперечки, свідками яких є їх діти. Вони обоє вирішили, що сімейні стосунки вони зберегти не можуть і будуть проживати окремо. Діти проживають і після розірвання шлюбу будуть проживати разом з відповідачкою, а він постійно надає кошти і за попередньою домовленістю буде продовжувати їх утримувати. Майнових спорів у них немає, так як спільно придбане майно залишається в користуванні відповідачки та дітей. За вказаних підстав звертається в суд з даним позовом.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В. від 09.06.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 09:05 год. 07.07.2026 року.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, проте в матеріалах справи наявна заява від 07.07.2026 про розгляд справи без його участі та без застосування технічної фіксації судового процесу, так як він перебуває на військовій службі і не може з`явитися в судове засідання. Подані ним позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі так як вони з відповідачкою не проживають разом і не ведуть спільне господарство, тому сім`я їх розпалася остаточно і існує тільки формально. На повернення судових витрат не претендує.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання також не з`явилась, подала суду заяву від 07.07.2026 про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає в повному обсязі. Приимрення з позивачем не бажає. Після розірвання шлюбу просить її залишити прізвище « ОСОБА_6 ». Судові витрати по справі залишити за позивачем

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 17.07.2004 у відділі РАЦС Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 71.

Від сумісного проживання у них є діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стаття 4 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки укласти шлюбні відносини та створити сім`ю.

Згідно ст. 110 СК України подружжя має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу в разі незгоди подальшого збереження шлюбних відносин.

Спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаємопорозуміння, несумісність характерів та різні погляди на подружні обов`язки. Постійні суперечки в їх сім`ї стали причиною того, що вони припинили подружні стосунки. Вони стали зовсім чужими людьми, не підтримують подружніх стосунків і не ведуть спільне господарство.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що сім`я розпалась остаточно і її подальше збереження буде суперечити інтересам сторін.

Окрім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу відповідача надалі іменувати прізвищем – « ОСОБА_6 ».

Враховуючи те, що позивач не бажає стягувати судові витрати з відповідача, тому суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп. залишити за позивачем ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 111, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 80, 81, 141, 200, 211, 247, 259, 268, 279, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.07.2004 у відділі РАЦС Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 71.

Після розірвання шлюбу відповідача надалі іменувати прізвищем – « ОСОБА_6 ».

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп. залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Після набрання цим рішенням законної сили, його копію невідкладно направити до місцевого органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

СУДДЯ І.В. Павленко