Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №904/5463/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м.Дніпро Справа № 904/5463/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 (суддя Фещенко Ю.В.) у справі №904/5463/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" (вулиця Каруни, будинок 75, м. Дніпро, 49024; ідентифікаційний код юридичної особи 44816035)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (вулиця Конституційна, будинок 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029; ідентифікаційний код юридичної особи 00191329)

про стягнення заборгованості за Договірним листом № 183 від 01.05.2025 у загальному розмірі 24 455 грн. 69 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" заборгованість за Договірним листом № 183 від 01.05.2025 у загальному розмірі 24 455 грн. 69 коп., з яких: 24 288 грн. 00 коп. - основний борг та 167 грн. 69 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договірним листом № 183 від 01.05.2025 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем 13.06.2025 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 24 288 грн. 00 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних за період прострочення з 05.07.2025 по 26.09.2025 у сумі 167 грн. 69 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення заборгованості за Договірним листом № 183 від 01.05.2025 у загальному розмірі 24 455 грн. 69 коп. - задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" 24 288 грн. 00 коп. основного боргу, 167 грн. 69 коп. 3% річних та 2 422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами спору укладено господарський договір у спрощений спосіб, оскільки ПрАТ "Суха Балка" надіслало на адресу ТОВ "Стілмаг" Договірний лист № 183 від 01.05.2025 з проханням продати зазначений у ньому товар на загальну суму 24 288 грн. 00 коп., позивач прийняв умови та виставив рахунок на оплату № 513 від 20.05.2025, а в подальшому поставив товар за видатковою накладною № 264 від 13.06.2025. Суд кваліфікував укладений договір як договір поставки, правовідносини за яким регулюються нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України. Суд встановив, що умовами Договірного листа передбачена оплата по факту поставки товару з розрахунком до 21-го календарного дня, а отже граничним строком оплати є 04.07.2025. Щодо заперечень відповідача про відсутність доказів передачі товаросупровідних документів, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з вимогою надати документи, передбачені пунктом 7 Договірного листа, встановивши розумний строк для їх передання, а також доказів відмови від договору чи повернення товару, у зв`язку з чим заперечення відповідача було відхилено. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними доказами, а розрахунок 3% річних здійснений позивачем правильно.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" відмовити, а судові витрати покласти на позивача. Рішення оскаржується в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

ПрАТ «Суха Балка» не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 по справі №904/5463/25, вважає його необґрунтованим, безпідставним, прийнятим після неповного дослідження обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що відповідно до п. 7 Договірного листа № 183 від 01.05.2025 на кожну поставлену партію товару позивач повинен надати відповідачу наступні документи: рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою позивача); видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначені документи, крім податкової накладної, при поставці товару автотранспортом надаються позивачем одночасно з товаром.

На думку Відповідача, з положень Договірного листа вбачається, що наявність вищенаведеного пакету документів, який має надати позивач, є обов`язковою передумовою здійснення відповідачем розрахунків за договором. У випадку невиконання цього обов`язку позивачем у відповідача не настає обов`язок здійснювати оплату, а штрафні санкції до відповідача за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються відповідачем.

Скаржник наголошує, що позивач не додав до позовної заяви доказів надання відповідачу повного пакету документів, передбачених положеннями Договірного листа, що є передумовою здійснення відповідачем оплати. Відтак, на думку скаржника, позивач не надав суду доказів виникнення у відповідача обов`язку здійснення оплати за договором. Апелянт посилається на вимоги ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 80 ГПК України щодо обов`язку позивача довести свої вимоги належними, достатніми та допустимими доказами та подати їх суду разом з позовною заявою.

Оскільки, як вважає ПрАТ «Суха Балка», у нього не настав обов`язок здійснити оплату за договором внаслідок прострочення позивача, то нарахування 3% річних за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованим та неправомірним. Апелянт посилається на ч. 4 ст. 612 ЦК України, згідно з якою прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням ст. ст. 11, 525, 526, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 80, 236 Господарського процесуального кодексу України, а вищенаведені обставини були проігноровані господарським судом першої інстанції, що призвело до прийняття безпідставного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілмаг» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» та вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25 - без змін, посилаючись на наступне:

Позивач зазначає, що Господарський суд Дніпропетровської області, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, дійшов обґрунтованого та законного висновку про задоволення позовних вимог, а рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Позивач наголошує, що скаржник обґрунтовує свою апеляційну скаргу виключно тим, що начебто позивач не подав доказів надання відповідачу повного пакету документів, передбачених положеннями Договірного листа, що є передумовою здійснення відповідачем оплати. Однак Договірний лист передбачає наступні умови оплати: оплата по факту поставки товару, розрахунок до 21 календарного дня. Факт поставки товару на загальну суму 24 288 грн. 00 коп. підтверджується видатковою накладною № 264 від 13.06.2025, яка наявна в матеріалах справи, а відповідач визнає факт здійснення поставки товару. Жодних інших умов, передумов, необхідних для здійснення відповідачем оплати, Договірний лист не містить.

Позивач зазначає, що п. 7 Договірного листа виконано ним в повному обсязі, про що свідчить підписана відповідачем видаткова накладна про прийняття партії товару та відсутність у відповідача жодних претензій з приводу поставки та передання документів. Позивач посилається на ч. 2 ст. 662 та ст. 666 ЦК України, а також на Інструкцію П-6 та Інструкцію П-7, згідно з якими відсутність супровідних документів не зупиняє приймання продукції, а у разі їх відсутності складається відповідний акт.

Позивач наголошує, що жодних актів, листів, вимог, претензій щодо відсутності будь-яких документів, в тому числі щодо неналежного оформлення документів, які стосувались поставки товару, відповідачем не складалось та не пред`являлось позивачу. Такі вимоги не пред`являлись і після направлення 09.09.2025 вимоги № 04/09-25 від 08.09.2025 щодо оплати заборгованості, а також під час розгляду справи.

Позивач вважає, що умови п. 7 Договірного листа щодо передачі на кожну партію товару відповідних документів не змінюють і не звільняють відповідача від обов`язку оплатити поставлений та прийнятий без жодних зауважень товар, а пояснення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, направлені виключно на уникнення виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару.

Позивач зазначає, що скаржником не подано належних та достатніх доказів, які слугували б підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а посилання скаржника є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню як в частині основного боргу в сумі 24 288 грн. 00 коп., так і в частині 3% річних в сумі 167 грн. 69 коп.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/5463/25.

10.12.2025 матеріали справи №904/5463/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25 залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків визначених вказаною ухвалою суду.

На виконання вказаної ухвали суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом документів.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату суду № 1053/25 від 25.12.2025 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєв І.М., Чередко А.Є.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25 для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

30.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи).

02.01.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмаг" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 09.07.2026 у зв`язку з усунення обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід роботу судді Чус О.В., було здійснено передачу справи раніше визначеному складу суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Апелянт вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та безпідставним, прийнятим після неповного дослідження обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема посилається на те, що позивач не надав суду доказів виконання обов`язку з передачі повного пакету документів, передбачених п. 7 Договірного листа, що є обов`язковою передумовою здійснення відповідачем оплати, а також на необґрунтованість нарахування 3% річних внаслідок прострочення кредитора.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: ПрАТ "Суха Балка" надіслало на адресу ТОВ "Стілмаг" Договірний лист № 183 від 01.05.2025 з проханням продати зазначений у ньому товар на загальну суму 24 288 грн. 00 коп. з ПДВ; ТОВ "Стілмаг" прийняло зазначений Договірний лист до виконання та виставило рахунок на оплату № 513 від 20.05.2025 на суму 24 288 грн. 00 коп.; між сторонами спору укладено господарський договір у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором поставки; ТОВ "Стілмаг" поставило ПрАТ "Суха Балка" товар на суму 24 288 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 264 від 13.06.2025; факт поставки товару визнається відповідачем; умовами Договірного листа передбачена оплата по факту поставки товару з розрахунком до 21-го календарного дня; оплата за поставлений товар відповідачем не здійснена.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В контексті обставин даної справи, правовідносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу змісту Договірного листа №183 від 01.05.2025 вбачається, що сторонами окремо погоджено умови поставки товару, перелік документів, які підлягають передачі покупцю, а також порядок здійснення розрахунків.

Так, умовами Договірного листа визначено, що оплата здійснюється по факту поставки товару з розрахунком до 21 календарного дня.

Водночас положення пункту 7 Договірного листа встановлюють перелік документів, які підлягають передачі разом із товаром, однак не містять прямої умови про те, що ненадання окремих документів автоматично звільняє покупця від виконання основного грошового зобов`язання або відтерміновує строк його виконання до моменту їх отримання.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв поставлений товар без будь-яких застережень щодо його кількості, якості, комплектності або відсутності супровідної документації.

Підписуючи видаткову накладну без зауважень, відповідач підтвердив факт прийняття товару, при цьому будь-яких відміток про непередання документів, визначених пунктом 7 Договірного листа, у первинних документах не зроблено.

При цьому колегія суддів контстатує відсутність в матеріалах справи також будь-які листи, претензії, акти чи інші документи, складені відповідачем під час приймання товару або після його отримання, які б свідчили про неналежне виконання постачальником свого обов`язку щодо передачі супровідної документації.

За змістом статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передав покупцеві приналежності товару або документи, що стосуються товару та підлягають переданню відповідно до договору або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити продавцеві розумний строк для їх передання.

Відповідач прийняв товар, залишив його у своєму володінні та користуванні, не відмовився від договору, не повернув товар постачальнику та водночас не здійснив оплату його вартості.

За таких обставин посилання апелянта на ненадання окремих документів як на підставу для повного звільнення від виконання грошового зобов`язання суперечить як положенням статті 666 Цивільного кодексу України, так і принципу добросовісності учасників цивільних та господарських правовідносин.

За умовами ч. 1 ст. ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що: «…Таким чином, з положень Договірного листа вбачається, що наявність наведеного вищенаведеного пакету документів, що їх має надати Позивач, є обов`язковою передумовою здійснення Відповідачем розрахунків за Договором.

У випадку не виконання цього обов`язку Позивачем у Відповідача не настає обов`язок здійснювати оплату, а штрафні санкції до Відповідача за порушення строків розрахунків за Договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються Відповідачем.», як безпідставні з огляду на таке:

Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що для її застосування необхідним є встановлення сукупності таких обставин: кредитор не вчинив дій, які відповідно до договору або закону він був зобов`язаний вчинити для прийняття належного виконання, а невчинення таких дій об`єктивно унеможливило виконання боржником свого зобов`язання.

Отже, саме лише посилання боржника на неналежне виконання кредитором окремих договірних обов`язків не є достатньою підставою для застосування частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України. Боржник повинен довести не тільки факт такого порушення, а й наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою кредитора та неможливістю виконання ним власного зобов`язання.

За змістом статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76 – 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими є докази, отримані у встановленому законом порядку; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, причому жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про прострочення кредитора не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідач, прийнявши товар без зауважень та продовжуючи користуватися ним, фактично підтвердив належне виконання позивачем свого основного обов`язку щодо поставки товару, тоді як обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість виконання відповідачем власного грошового зобов`язання саме внаслідок дій позивача, матеріали справи не містять.

За встановлених обставин, відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача трьох процентів річних.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про виникнення у відповідача обов`язку оплатити поставлений товар, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов Договірного листа та норм матеріального права, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, не вбачається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 у справі №904/5463/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн. покласти на Приватне акціонерне товариство "Суха Балка".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус